Гідромеліорація земель полягає в проведенні комплексу меліоративних заходів, що забезпечують корінне поліпшення заболочених, зайво зволожених, посушливих, еродованих, змитих й інших земель, стан яких залежить від впливу води. Гідромеліорація земель спрямована на регулювання водяного, повітряного, теплового і живильного режимів грунтів на землях за допомогою здійснення заходів для підйому, подачі, розподілу і відводові вод за допомогою меліоративних систем, а також окремо розташованих гідротехнічних споруджень. До цього типу меліорації земель відносяться зрошувальна, осушувальна, протипаводкова, протиселєва, протиерозійна, протиповзнева й інші види гідромеліорації земель.
Агролісомеліорація земель складається в проведенні комплексу меліоративних заходів, що забезпечують корінне поліпшення земель за допомогою використання грунтозахисних й інших властивостей захисних лісових насаджень. До цього типу меліорації земель відносяться такі її види:
• протиерозійна - захист земель від ерозії шляхом створення лісових насаджень на ярах, балках, пісках, берегах рік і інших територій;
• полезахисна - захист земель від впливу несприятливих явищ природного, антропогенного і техногенного походження шляхом створення захисних лісових насаджень на межах земель сільськогосподарського призначення;
• пасовищезахисна - запобігання деградації земель пасовищ шляхом створення захисних лісових насаджень.
· Культуртехнічна меліорація земель спрямована на проведення комплексу меліоративних заходів щодо корінного поліпшення земель.
Хімічна меліорація земель складається в проведенні комплексу меліоративних заходів щодо поліпшення хімічних фізичних властивостей грунтів. Хімічна меліорація земель містить у собі вапнування грунтів, фосфорування грунтів і гіпсування грунтів.
Регульований Законом України порядок проведення меліорації земель включає планування меліорації земель, розробку, узгодження, затвердження і реалізацію проектів меліорації. При цьому планування меліорації земель проводиться державним органом виконавчої влади, що здійснює управління сільським господарством, відповідно державними загальними і регіональними (територіального) програмами в області меліорації земель, а також по замовленнях власників, власників, користувачів земельних ділянок.
Порядок розробки, узгодження і затвердження проектів меліорації земель також установлюється місцевим органом виконавчої влади, що здійснює управління сільським господарством. Таким органом є Міністерство сільського господарства і продовольства України.
Відповідно до закону про меліорацію земель, проекти меліорації повинні враховувати будівельні, екологічні, санітарні й інші стандарти, норми і правила. Проводиться меліорація громадянами й організаціями, що мають ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності.
Одна зі специфічних заходів охорони земель стосується консервації деградованих земель. Її здійснення регулюється положенням про порядок консервації деградованих сільськогосподарських угідь і земель, забруднених токсичними промисловими відходами і радіоактивними речовинами.
Консервація земель, або тимчасовий виняток їх із господарського використання, здійснюється з метою запобігання розвитку й усунення процесів деградації грунтів, відновлення їхньої родючості і реабілітації забруднених територій. Виявлення деградованих земель провадиться шляхом обстежень, проведених по затверджених методиках підприємствами й організаціями, а також громадянами, що одержали у встановленому порядку ліцензії на ці обстеження. У ході проведення обстежень установлюється місце розташування деградованих і забруднених земель, їхня площа, склад угідь, якісний стан земель, динаміка його зміни в останні 5-10 років, причини, що призвели до деградації. За результатами обстежень складаються карти і таблиці по видах і ступеню деградації, а також підготовляється висновок по їхньому подальшому використанню.
Землі, виведені з господарського обороту в результаті консервації, зберігаються за власниками землі, землевласниками, землекористувачами (при створенні ними необхідних умов для відновлення деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель) або перекладаються в земельний запас. Збитки, заподіяні погіршенням якості земель або обмеженням їхній використання, включаючи упущену вигоду на період консервації, відшкодовуються власникам землі, землевласникам і землекористувачам у повному обсязі тими підприємствами, по чиїй провині відбулася деградація земель.
Одночасно земельним законодавством передбачені міри економічного характеру по стимулюванню землекористувачів до раціонального використання й охорони эемель. Економічне стимулювання включає:
• виділення засобів бюджету для відновлення земель, зруйнованих не з вини осіб, що використовують ці землі;
• звільнення від плати за земельні ділянки, що знаходять у стадії сільськогосподарського освоєння;
• часткову компенсацію (із засобів бюджету) зниження витрати в результаті тимчасовий консервації земель;
• заохочення землекористувачів за підвищення родючості грунтів;
• установлення підвищених цін на екологічно чисту продукцію.
Стаття 93. Завдання державного контролю за використанням і охороною земель
Завдання державного контролю за використанням і охороною земель полягають у забезпеченні додержання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог земельного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.
Стаття 94. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель
Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється Радами народних депутатів, а також Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та іншими спеціально уповноваженими на ті державними органами.
Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною земель установлюється законодавством України.
Стаття 95. Моніторинг земель
Моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земельного фонду, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
Структура, зміст і порядок здійснення моніторингу земель встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства
Правове регулювання здійснення в Україні земельної реформи та приватизації землі визначено як у Земельному кодексі України, так і в інших нормативно-правових актах. Зокрема, в постанові Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. "Про земельну реформу" зазначено, що починаючи з 15 березня 1991 р. всі землі України оголошуються об'єктом земельної реформи, а також повноважень місцевих рад та Кабінету Міністрів України. З метою прискорення земельної реформи (ураховуючи введення колективної і приватної власності на землю) Верховна Рада України прийняла постанову від 13 березня 1992 р. "Про прискорення земельної реформи і приватизації землі".