“Організація розробки стратегії підприємства”.
1.Поняття і оприділення бізнесу.
Нелегко оприділити, яким бізнесом займається організація.Чим займається, наприклад, ІВМ:виробництвом комп'ютерів чи бізнесом в сфері інформації і обробки комерційних даних, чи бізнесом в сфері нових технологій.Бізнес компанії оприділяється тим які потреби необхідно задовільнити і якої цільової групи споживачів, а також технологіями, які будуть використовуватись.
Правильне оприділення бізнесу потребує прийняття до уваги трьох факторів:
1.Потреби покупців, або що потрібно виробляти.
2.Групи покупців або для кого виробляються товари.
3.Технологічне або функціональне виконання, тобто яким чином задовільняються потреби покупців.
Бізнес повністю оприділяється по трьох показниках: в чому, як і чиї потреби задовільняються.Недостатньо тільки знати, якими послугами і продукцією займається фірма.Продукція і послуги самі по собі не важливі для покупця, вони стають бізнесом тільки тоді,коли вони задовільняють потреби і бажання.Без попиту немає бізнесу.
Групи покупців мають значення,так як показують, які території обіймаються і на які типи покупців орієнтується фірма.
Технологічне і функціональне виконання показує як компанія збирається задовільняти потреби покупців і скільки операцій включає в себе ланцюг “промислове виробництво – розміщення”.Наприклад, фірми Wal-Mart,Home Depot,The Limited, операції яких зосереджені на кінцевому і роздрібному продажу продукції; вони не вироблять те,що продають.Великі нефтяні компанії,такі як Exxon,Mobil,Chevron,навпаки, повністю інтегровані.Вони здають або беруть в оренду скважини, місця для пошуку нафти, качають нафту, транспортують її на власному транспорті, а токож продають продукти її переробки через своїх власних дистрибюторів.Через невідповідність виконуваних функцій і використовуваних технологій сфера бізнесу роздрібних дистрибюторів значно вужча, ніж у повністю інтегрованого підприємства.
Між цими двома крайностями значну позицію займають фірми, частково інтегровані.
Отже, один шлях – виділення позитивних рис бізнеса фірми,особливо серед фірм, виробляючих одинакову продукцію, -це нагляд за тим, які функції виконують в ланцюгу “виробництво – розподіл”, і оцінка їх масштаба з точки зору того, скільки ланок ланцюга охоплює діяльність компанії.
У диверсифікованих фірм визначення сфери діяльності значно ширше, ніж у компаній, які займаються одним видом діяльності.При визначенні місії компанії як правило використовують точні формуліровки для опису поточної ситуації в відношенні до її клієнтів, ринку і технологій, які в той же час достатньо гнучкі,щоб включити в подальшому описі розширення діяльності компанії і освоєння нею нових сфер бізнеса.
Особливе місце відводиться формуванню місії для ключових функціональних відділів(наукові досліди і розробки, маркетинг, фінанси) і забезпечення підрозділів(трудові ресурси, тренінг, інформаційні системи).Кожний відділ може виграти від попередньо узгоджених цілей компанії, оприділюючих вклад кожного підрозділу в реалізацію її місії , а також сферу діяльності.
Нищжче приведені три прийоми, які показують, яким чином формування місії висвітлює роль і значення підрозділу на фірмі:
1.Призначенням відділу кадрів являється забезпечення успіху через підготовку керівників, створення високоефективних колективів і збільшення потенційних можливостей кожного пацюючого.
2.Місією відділа, який займається претензіями, являється зниження загальної вартості рекламацій, виплачуваних компенсацій, що досягається способом використання конкурентноздатних інструментів здержання росту вартості претензій, попередження збитків і програм контролю.
3.Місія системи охорони полягає в проведенні міроприємств по захисту персоналу і майна за посередництвом превентивних попереджувальних мір.
2.Які цілі слід встановити?
Принцип стратегічного менеджменту.Кожній компанії необхідно виробляти як стратегічні, так і фінансові цілі.
Оприділення цілей потрібне для кожного ключового результату, який менеджери вважають важливим для досягнення успіху.
Існує два типи ключових результатів:ті, які відносяться до фінансової діяльності, і ті, які відносяться до показників стратегічної діяльності компанії.Досягнення бажаних фінансових показників є основою підтримки і поліпшення стану компанії на ринку в довгостроковій перспективі.
Фінансові цілі.
1. Більш швидкий ріст доходів.
2. Більш швидкий ріст грошових надходжень.
3. Більш високі дивіденди.
4. Більш ширші границі отримання прибутку.
5. Збільшення прибутку на вкладений капітал.
6. Збільшення надійності облігацій і ставок по кредитам.
7. Збільшення цін акцій.
8. Більш диверсифікована база для отримання прибутку.
9. Стабільний дохід в періоди економічних спадів.
Стратегічні цілі.
1. Збільшення частки ринку.
2. Більш високі і надійні положення в галузі.
3. Збільшення якості продукції.
4. Розширення і поліпшення номенклатури продукції.
5. Підвищення репутації компанії серед клієнтів.
6. Визнання компанії лідером в області технологій і інновацій.
7. Підвищення конкурентоздатності на міжнародних ринках.
8. Збільшення можливосте росту.
9. Повне задоволення потреб клієнтів.
Порівняння стратегічних цілей з фінансовими.Які являються пріорітетнішими?
Менеджери з добре розвиненим фінансовим передбаченням часто зосереджують свою увагу на короткострокових фінансових показниках, відкидаючи міри, розраховані на довгострокову перспективу і освоєння ринків.Це характерно для компанії з низькими фінансовими показниками.Компанія, яка постійно втрачає можливість покращення своїх конкурентних позицій в довгостроковій перспективі, ризикує підірвати свою конкурентоздатність.Компанії –конкуренти, які підуть на більш низькі ціни і прибутки в довгостроковій перспективі ради щорічного збільшення частки ринка, можуть з часом зайняти на ринку лідируючу позицію за рахунок компаній, які більш зайняті своїми прибутками в короткостроковій перспективі.
Завоювання більш сильної конкурентної позиції в довгостроковій перспективі вигідніше для акціонерів, чим короткострокові поліпшення фінансових показників компанії.
Стратегічні цілі компанії важливі, оскільки описують стратегічні наміри фірми зайняти певне місце в бізнесі.Стратегічним наміром великої компанії може бути завоювання лідируючої позиції в галузі на національному або світовому ринку.Стратегічним наміром невеликої компанії може бути досягнення домінування на певній ринковій ніші.
Концепція стратегічного наміру розрахована на довгострокову перспективу.Компанії, які досягли визнання і ваги на своїх ринках, майже завжди починали з формування стратегічних намірів.Часто дані наміри служать натхненням для менеджерів і працюючих, щоб докласти усіх зусиль для досягнення своєї мети. Вміло керована компанія, чиї стратегічні цілі набагато перевищують поточні можливості, потенціаль являється більш серйозним конкурентом, чим компанія з скромним стратегічним наміром.
Завантажити реферат