Компанії потрібні як довгострокові, так і короткострокові цілі. Довгострокові цілі служать вирішенням двох задач.По-перше,планування виробничих показників на пять і більше років впереддає нам уяву про то, які міри треба прийняти зараз,щоб досягти запланих на довгострокову перспективу показників.По-друге,чітко оприділені цілі на довгострокову перспективу будуть стимулювати менеджерів взвішувати вплив сьогоднішніх рішень на довгострокові показники.Без оцінки впливу співвідношень сьогоднішніх дій на досягнення запланованих показників нормальним буде прийняття рішень на основі того, щоб робити в даний момент часу і не непокоїтись за майбутнє.
Короткострокові цілі детально пояснюють результати, які потрібно досягти в найближчому майбутноьму.Вони оприділяютьяк швидкість, з якою компанія буде розвиватись, так і рівень показників діяльності, який запланований на найблище майбутнє.Короткострокові цілі можуть співпадати з довгостроковими, коли компанія вже здійснює свою діяльність на рівні показників, запланованих на довгострокову перспективу.
Наприклад,якщо компанія поставила перед собою ціль безперервного збільшення прибутків на 15% і на поточний момент виконала цю задачу, довго- і короткострокові цілі співпадають.Більш важлива ситуація –коли короткострокові задачі відрізняються від довгострокових,Це виникає, коли менеджери намагаються збільшити показники діяльності компанії і неможуть тільки за один рік досягнути запланованих на довгострокову перспективу показників.В такому випадку короткострокові цілі служать ступенями на шляху досягнення кінечної цілі.
3.Слабкі та сильні сторони підприємства.
Стратегія компанії повинна базуватись на тому, що вона добре робить(тобто на організаційній силі і конкурентних можливостях).Велика небезпека для успіху стратегії – орієнтуватись на те, що компанія не так добре виконує(тобто на організаційну і конкурентну слабість).Досвід показує, що в процесі розробки стратегії критерієм вибору альтернатив повинно бути те, щокомпанія робить досить добре.Стратегія повинна відповідати сильним і слабким сторонам компанії і конкурентним можливостям.
Одним з самих важливих питань для компанії є питання присутності у неї сил і досвіду для проведення в життя вибраної стратегії.Врахування сильних сторін дуже важливе, оскільки воно:1) дає можливість максимально залучити присутні навички та знання, 2) дозволяє отримати привілегії в конкурентній боротьбі, 3) являється фундаментом стратегії вцілому.Найкоротший шлях до конкурентних переваг походить через ті види діяльності, в яких фірма зарекомендувала себе ліпше всього, а соперники неволодіють достатнім досвідом і не можуть розвиватись інакше як за рахунок високих затрат чи на протязі довгого періоду.Навіть якщо організація не володіє ніякими перевагами, а в житті так буває , вона повинна розроблятись на основі наявних ресурсів і придбаних навичок.
4.Поєднання стратегії з етикою.
Стратегія повиння бути етичною.Це підрозуміває проведення правомірних, а не небезпечних для суспільства дій, інакше стратегія не пройде тест на відповідність етичним нормам.Це означає більше,чим просто притримуватись того, що являться законним.Етичні і моральні норми виходять за рамки заборон і неписаного закону “ я нікому нічого не винен” і відношення до питання обовязка по формулі “повинен робити і не повинен робити”.Етичність має відношення до людського обовязку і принципів, на які опираються ці обовязки.
Кожний бізнес має етичне зобовязання перед :власниками акцій, службовцями, покупцями, постачальниками і суспільством вцілому.Коний з цих елементів діє на організацію і в свою чергу попадає під дію організації.Кожний заінтересований в діяльності підприємства і має свою думку в відношенні того, що і як воно повинно робити.Власники/акціонери, наприклад, очікують віддачі від своїх інвестицій.Хоч окремі інвестори відрізняються один від одного отриманням доходів зараз чи пізніше, бажанням ризикувати і готовністю виконувати суспільний обовязок, у керуючого підприємством є моральна відповідальність перед власниками,і він повинен з вигодою управляти їх інвестиціями.
Відповідальність компанії перед службовцями базується на повазі цінностей людей, які віддають свої сили бізнесу.Створення принципової стратегії потребує, щоб рішення приймались справедливо і обережно з врахуванням тієї дії,яка може спричинити зміни стратегії в житті працюючих.
Відповідальність компанії перед покупцем базується на очікуваннях, які присутні при покупці товарів чи послуг.Неадекватна оцінка цієї відповідальності привела до прийняття законів про захист прав споживачів і до створення багатьох регулюючих органів для їх захисту.Тут виникають можливі етичні питання, звязані з стратегією.Чи повинен продавець надавати повну інформацію покупцям про свою продукцію, особливо якщо вона містить компоненти, які, хоть офіціально і признані гідними до споживання, але можуть здійснити шкідливий вплив?Чи етично авіакомпаніями умовчувати про загрозу терорестичних ацій?Чи етично випускати і продавти продукцію з ненадійними деталями чи дефектами, які можуть бути виявлені після строку гарантії?
Етичний обовязок компанії перед постачальниками базується на ринкових відносинах, які існують між ними.Вони одночасно являються і партнерами і суперниками.Партнерами вони являються в тому випадку, якщо якість деталей постачальників впливає на якість продукції фірми.Суперниками – в тому випадку, якщо постачальник хоче отримати найбільш можливу ціну і прибуток, в той час як покупець хоче заплатити нищу ціну, отримати найліпшу якість і швидке обслуговування.
Етичний обовязок компанії перед суспільством в цілому виникає через її статус як громадянина і як суспільного інститута.Суспільство очікує, що компанії повинні відповідати поняттю “хороший громадянин”-платить чесно свою долю податків наутримання пожежних команд і поліції, на дороги і міські магістралі.
Виконання етичних обовязків.Керівництво, а не члени колективу, несе відповідальність за управління підприємством.Таким чином, особливо розуміння керівництвом своїх етичних обовязків і вимог оприділяє чи є звязок між стратегією і етичною поведінкою і яка вона.В ідеалі керуючі оцінюють стратегічні рішення з точки зору кожного з перечислених елементів і при винекненні конфліктів встановлює розумну, обєктивну і справедливу рівновагу між їх інтересами.Якщо учасник одного з пяти елементів приходить до висновку, що керівництво не виконує свій обовязок, у нього є свої шляхи для покращення ситуації.Занепокоєні інвестори можуть жалітись на щорічному зборі акціонерів, звертатись до Ради директорів чи продати свої акції.Занепокоєні прцівники можуть обєднуватись в союзи, висувати колективні аимоги чи пошукати другу роботу.Покупці можуть відійти до конкурентів.Постачальники можуть найти інших покупців чи шукати інші ринкові альтернативи.Суспільство і населення може предприняти що завгодно- від організації маршів протеста до вчинення політичного тиску на уряд.
Компанія, яка дійсно піклується про етику бізнеса і корпоративної відповідальності перед суспільством, скорше проявить активність, чим ракційність в питаннях звязку стратегії з етикою.Вона набирає на роботу службовців, чиї цінності і поведінка відповідає принципам компанії і етичним нормам.Компанія піклується проте,як вона веде діяльність і чи відповідає вона нормам етики і високої моралі.
Завантажити реферат