Життєдіяльність організації може протікати по чітко визначеним циклом. Щоб перейти від циклу до циклу, організації необхідно перетворювати виснажуючи кризи. По суті все життя організації - це безперервні перетворення. І ті організації, що нездатні відродити дух інноваційної поведінки, приречені на розорення.
2.4. Основні аспекти організаційного процесу
Тепер розглянемо, як структура організації обумовлює рівні відповідальності, ступінь делегування повноважень, права і обов'язки персоналу та впливу на швидкість прийняття рішень.
Відомо, що організація - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення його цілей. Існує два основних аспекти організаційного процесу. Одним з них є поділ організації на підрозділи відповідно цілям і стратегіям, а інший , більш фундаментальний - взаємовідносини повноважень, що пов'язують вище управління з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу і координації задач [20, с. 308]
При побудові структури системи управління необхідно дотримуватися певних принципів, бо структура є основою системи управління . Вона встановлює ті певні зв'язки між підрозділами , без яких не може функціонувати управління. Один з принципів побудови структури - це визначення ліній влади[26, с.67]
Концепція влади стверджує, що можна вимагати виконання чого-небудь від іншої людини. Розглянемо це на прикладі ТОВ "Зоя". Директор ТОВ «Зоя»у є початком лінії влади в діях організації, але є засновник, тобто Директор фірми підлеглий до Засновника . В свою чергу він має право:
- діяти від імені ТОВ “Зоя” на основі діючого положення без окремого доручення на це, по питаннях, що відносяться до компетенції ТОВ «Зоя»;
- організовувати роботу ТОВ «Зоя» на основі колегіальності та єдиноначала в обговоренні і розв'язанні всіх питань по керівництву ТОВ «Зоя» зі встановленням конкретної відповідальності посадових осіб за стан справ на дорученій ділянці роботи;
- надавати пропозиції керівництву щодо структури ТОВ «Зоя»у, добору, розміщенню керівників структурних підрозділів та спеціалістів;
- здійснювати добір і розміщення робітників в ТОВ «Зоя»і;
- заохочувати працівників ТОВ «Зоя»у та накладати на них стягнення, у відповідності з діючим законодавством;
- перевіряти філії в межах своїх повноважень;
- укладати договори з виробниками та постачальниками на розповсюдження їх товару оптом та вроздріб;
- укладати договори з постачальниками товарів і товарно-матеріальних цінностей виробничої сфери і вести з ними розрахунки;
- затверджувати посадові інструкції і положення про структурні підрозділи ТОВ «Зоя»;
- проводити збори трудового колективу по питанням що стосуються діяльності ТОВ «Зоя»;
- вирішувати питання по забезпеченню ТОВ «Зоя» експлутаційними матеріалами, обладнанням та іншим, для здійснення нормативного виробничого процесу;
- планувати діяльність та визначати стратегію і основні напрямки розвитку ТОВ «Зоя» відповідно кон'юктури ринку продукції, товарів, економічної ситуації та завдань .
Отже ми бачимо, що директор може наймати працівників і за власним рішенням також наділяти їх владою. Але це влада іншого рівня. Вони підпорядковуються йому і реалізують свої повноваження, які не виходять за межі його повноважень.
Так, директор здійснює добір та розміщення керівників структурних підрозділів та спеціалістів і затверджує їх посадові інструкції. Таким чином будується ієрархія влади. Структура системи управління набуває ієрархічної форми. В кожній посадові інструкції визначено функції, обов'язки, права і відповідальність працівника, що займає певну посаду.
Безпосередньо директорові підпорядковуються: головний бухгалтер, зам. головного бухгалтера, економіст, начальник торгового відділу, інженер з охорони праці та техніки безпеки, інспектор по кадрам, начальник відділу виробничо - технічного забезпечення та групи по ремонту обладнання, начальник дільниці експедирування. В свою чергу головному бухгалтеру та його заміснику підпорядковуються два бухгалтери, економісту підпорядковуються начальники всіх структурних підрозділів у межах його прав, що перед бачені посадовою інструкцією. За погодженням з директором вимагати від структурних підрозділів оперативні та зведені дані з питань перелічених в посадовій інструкції. Начальнику торгового відділу підпорядковуються організатори оптово-роздрібної торгівлі та відділу експедирування, завідуючи магазинами , начальнику дільниці експедирування - організатор оптово-роздрібної торгівлі та сортувальники.
Інженеру з охорони праці та техніки безпеки підпорядковуються у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією, існуючі в організації структурні підрозділи. Він має право зупиняти роботу дільниць, машин, механізмів у разі порушення, які становлять загрозу життю або здоров'ю працюючих.
Начальнику відділу виробничо-технічного забезпечення підпорядковуються інженер по ремонту магазинно-офісної мережі, електромеханік, слюсар, прибиральниці і сторожі, та група по ремонту обладнання.
Кожний підлеглий повинен виконувати поставлені перед ним завдання і періодично звітувати за їх виконання. Кожна посада в ієрархії управління наділяється конкретними правами. Перетин областей влади і повноважень не повинно бути. Якщо працівник не впевнений хто є його начальником, він буде спантеличеним, його праця буде непродуктивна, він буде плутатися в даних йому вказівках. Це призводить також до зниження відповідальності, тому що завжди можна пояснити невиконання роботи протиріччям вказівок, непогодженістю термінів і т.д. Тому в даній організації спостерігаємо три чіткі рівні відповідальності: директор відповідальний перед Засновником , перед директором відповідальні начальники структурних підрозділів, а перед начальниками структурних підрозділів несуть відповідальність їх підлеглі по відділам.
Взагалі відповідальність - це обов'язок виконувати поставлені задачі і відповідати за їх задовільне вирішення [20, с.309] Чіткий розподіл відповідальності є важливим принципом організації. Будь-яка діяльність працівника в організації характеризується функціями (що він може робити), обов'язками (що повинен робити) і відповідністю (за що повинен відповідати). Функції і обов'язки можуть співпадати, але відповідальність і обов'язки іноді в практиці управління не відповідаючи одне одному. Це буває тоді, коли роботу виконує один, а відповідає за неї інший. Такий стан речей не можна приймати за норму. Відповідальність повинна чітко відповідати обов'язкам працівника, саме з цією метою розробляються посадові інструкції.
Так директор несе персональну відповідальність за:
а) виконання покладених на ТОВ «Зоя» завдань і здійснення функцій;
б) стан та діяльність ТОВ «Зоя»;
в) формування та виконання фінансових планів;
г) раціональне розміщення кадрів;
д) зберігання, облік та раціональне використання товарно-матеріальних цінностей;
е) зберігання і облік продукції, товарів народного споживання та іншого;
Завантажити реферат