Організація енергетичного господарства.
План.
1. Організація енергетичного господарства підприємства.
2. Прогнозування і планування енергопостачання.
3. Шляхи економії енергоресурсів.
1. Організація енергетичного господарства підприємства.
Склад, значення і завдання енергогосподарства.
Енергетичне господарство це не тільки допоміжний участок підприємства, але і елемент енергетичних систем району і являє собою складну сукупність процесів в-ва, перетворення, розподілу і використання всіх видів енергетичних ресурсів. Енергогосподарство забезпечує в-во на даному підприємстві різними видами енергії і енергоносіями, здійснює монтаж, експлуатацію і ремонт енергообладнання в виробничих цехах і підрозділах підприємства.
Найбільшу питому вагу в енергопотребі займає електрична енергія 30% всієї вживаної енергії.
Електрозабезпечення підприємства здійснюється в основному від районних енергетичних систем і рідше від власних електростанцій.
Теплоносії – пар і гаряча вода – поступають головним чином від теплових сіток тереторіальних енергосистем. На підприємствах для отримання носіїв теплової енергії широко використовують так звані другорядні енергоресурси – теплота вихідних газів нагріваючих печей для нагріву води, використання води і пару, які одержані при водяному і випарювальному охолодженні, від отоплення, а також відпрацьованого пару.
Забезпечення стисненим повітрям підприємств здійснюється децентралізовано, тобто при допомозі компресорних установок, які забезпечують подачу на робочі місця стисненого повітря для пневмозажимів, підйомників і ін.
Для виробничих і господарсько-побутових потреб підприємство використовує воду в значних об’ємах, при організації водозабезпечення особливе значення повинно приділятися вирішенню екологічних питань, повторному використанню промислової води і викидів її в природні джерела тільки через систему очисних споруд.
На підприємстві використовують також тверде, рідке і газоподібне паливо в залежності від технології в-ва.
В якості твердого палива використовують вугілля, кокс. Для нагрівальних приладів застосовують рідке паливо – мазут, для транспортних засобів в залежності від двигунів внутрішнього згорання використовують дизпаливо і бензин.
Газоподібним паливом служить природній газ, який використовується нагрівальними установками. В виробничому процесі використовують також інші гази – кисень, вуглекислий газ.
Важливим фактором, який дозволяє правильно організувати систему енергозабезпечення і рівень технічної експлуатації є надійність і безперебійність забезпечення енергією. Перериви в енергозабезпеченні ведуть до порушень виробничих процесів і економічним збитком.
Процес в-ва, розподіл і потреба енергії є єдиним енергетичним процесом в якому всі елементи взаємозв’язані. Структура і об’єм енергозабезпечення залежать від виду продукції, технологічного процесу, виробничої потужності і зв’язків з територіальною енергетикою.
Енергетичне господарство на підприємстві ділиться на:
- загальне
- цехове
Загальне – це генеруючі, перетворюючі і виробничі спорудження, установки і пристрої, які об’єднуються в підрозділи, цехи:
- теплосиловий
- електросиловий
- газовий
- електромеханічний
- слаботоковий
Теплосиловий – це контрольні установки, теплова сітка підприємства, водозабезенчення, каналізація, кмпресорні установки і сітка зрідженого повітря, конденціонери, мазутоперекачуючі установки.
Електросиловий – понижаючі підстанції, трансформаторні установки, кабельні сітки, електролінії.
Газовий цех – газопровідна сітка, киснева станція, склади з балонами, які наповнені різним газом.
Електричний цех – виконує роботи по ремонту електрообладнання і електроапаратури.
Слаботоковий участок – здійснює технічне обслуговування АТС, комутаторних установок, акумуляторних підрозділів, радіотелевізійної сітки.
Організація і управління енергозабезпеченням підприємства.
Енергогосподарство:
- електросиловий цех
- тепловий цех
- електромеханічний цех
які в свою чергу діляться на виробничі участки (всього більше 20 цехів і участків):
- підстанції
- електросітка
- трансформаторно-масляний
- акумуляторний
- релейного захисту
- зв’язку і сигналізації
- котельні
- теплозабезпечення
- повітря і газозабезпечення
- водозабезпечення і каналізації
- топливозабезпечення
- вентиляційний
- розбірно-збірний
- слюсарний
- механічний
- обмоточний
- дослідний
- масляний
- електромонтажний
- комплектовочний
Виробнича структура енергогосподарства відображає організаційні і технічні особливості його як об’єкта управління.
Велика кількість різного енергообладнання і складних енергоустановок вимагають єдиного керівництва енергогосподарством.
На підприємствах це здійснює головний енергетик (якщо це невелике підприємство, то це служба входить до головного механіка).
Аппарат відділу головного енергетика ВГЕ складається з функціональних бюро, груп і лабораторій.
Головний енергетик має 2 заступників:
- по енергетичній частині
- по теплотехнічній частині
Обов’язковою умовою для забезпечення нормальної роботи в-ва є черговий енергетик, який має безпосередній зв’язок з диспетчерською службою підприємства.
Різні відділи і бюро займаються виконанням обов’язків, які передбачені відповідними положеннями і регламентуються умовами діяльності при любих формах внутрішньогосподарського розрахунку.
Енергетична частина має:
- електричні бюро
- енергоконструкторські бюро
- планово-економічне бюро
- електроцех
- виробничі участки
Теплотехнічна частина має:
- вентеляційне бюро
- бюро ППР
- теплотехнічне бюро
- тепловий цех
- виробничі участки
Черговий енергетик має в своєму підпорядкуванні:
- енергоучастки виробничих цехів
- електроремонтний цех
- виробничі участки
Вдосконалення організаційної структури управління енергогосподарством треба співставляти з розробкою міроприємств по їх оптимізації.
2. Прогнозування і планування енергопостачання.
На підприємствах в зв’язку з ростом виробництва, а також його вдосконалення, введенням нової технології росте потреба в паливо – енергетичних ресурсах. Тому потребув цих ресурсах треба добре прогнозувати і планувати.
Процес прогнозування передбачає дослідження впливу економічних, технологічних і організаційних факторів в залежності від прийнятя планових рішень, які повинні відображати тенденції зміни енергоспоживання і враховувати їх на найближчу перспективу.
За 15 років аналіз даних про розхід енергоресурсів показав, що розхід електроенергії плановий і фактичний майже ніколи не співпадає, відхилення досягають 10 – 15 %, а іноді доходять до 30 – 50 %.
Основна причина відхилень в тому, що авртість і енергомісткість продукції знаходиться не в однаковому співвідношенні. Тому навіть якщо облік продукції ведеться в незмінних цінах, то зміна номенклатури визиває коливання питомого розходу е /е.
Завантажити реферат