Організація суспільного та громадського моніторингу

Методичні рекомендації по організації суспільного екологічного моніторингу

Вироблення програми моніторингу .

Цілі та задачі

Вибір пріоритетів: об'єкти спостереження й визначувані параметри .

Попередній аналіз ситуації .

Розташування постів спостереження

Зворотній зв'язок .

Вибір устаткування і методів аналізу

Устаткування для радіоекологічного моніторингу і контролю .

Документування результатів .

Представлення і використання результатів Питання, пов'язані з представленням і використанням експериментальних результатів, розглядаються тут лише в контексті можливостей суспільного екологічного моніторингу

Інформаційні матеріали для широкої аудиторії

Посилання на літературу

Методичні рекомендації по організації суспільного екологічного моніторингу

Ефективність суспільного екологічного моніторингу вирішальним чином залежить від правильної його організації. Можна роками вести моніторинг у регіоні - і не одержати значимих результатів. У той же час, попереднє вивчення ситуації, аналіз можливих впливів дозволяють за допомогою декількох вимірів виявити проблему, на яку не звертають уваги офіційно уповноважені організації.

Загальна послідовність розробки і здійснення схеми моніторингу подана на мал. 1.

Мал. 1. Основні компоненти системи моніторингу (по [1]).

Вироблення програми моніторингу

Цілі та задачі

Перед тим, як починати ці кроки, варто сформулювати довгострокові цілі і проміжні задачі. При цьому необхідно, щоб поставлені вами цілі були конкретними, досяжними і піддавалися перевірці - це істотно для контролю виконання програми моніторингу і внесення в її коректив. Формулюючи їх, варто враховувати специфічні риси суспільного екологічного моніторингу.

Основна ціль усякої програми моніторингу - інформаційна. Результатом її повинно бути одержання інформації, усунення тієї або іншої непевності або, навпроти, виявленої нестачі інформації. Проте, під час обговорення особливостей суспільного моніторингу відзначалося, що він орієнтований на конкретні проблеми місцевого населення і тісно пов'язаний із контролем - вживанням заходів на основі отриманої інформації. Тому природно ціль програми суспільного моніторингу може бути спрямована на:

Хоча власне до моніторингу відноситься перша з цих цілей і (частково) друга, у рамках суспільних програм нема рації жорстко розділяти екологічні моніторинг і контроль.

Під задачами ми розуміємо конкретні дії або етапи на шляху досягнення цілі. У будь-якому випадку, задачі підпорядковані цілям. У рамках грамотно складеної програми не може бути задач, що виходять за межі цілі, що не мають до неї відношення і т.п.

Вибір пріоритетів: об'єкти спостереження й визначувані параметри

Інстинктивно виникаюче бажання вимірювати усе в усім - прямий шлях у безвихідь. Навіть якщо ваша організація може дозволити собі достатньо великі дослідження, варто завжди задаватися питанням: а чи не так вже й необхідно вимірювати усе, що ви тільки можете? У більшості ж випадків обмежені ресурси організації жорстко диктують необхідність скоротити програму вимірів, зберігши, по можливості, якість одержуваного матеріалу. Тому на основі поставленої цілі варто визначити пріоритети - об'єкти моніторингу й визначувані параметри. Об'єкти розуміються тут у самому широкому змісті слова - як антропогені, так і природні. Наприклад, якщо ціль програми пов'язана зі станом ріки, то вибір об'єкта може виглядати як визначення підприємства або конкретного стоку, на якому будуть сконцентровані зусилля по моніторингу. Якщо проблему становить стан навколишнього середовища в забрудненому міському районі, визначення пріоритетів може початися з вибору природного середовища для моніторингу - атмосфери, води, грунту, снігового покриву. У деяких випадках вибір об'єкта однозначно випливає з поставленої проблеми, а іноді являє собою змістовну і нетривіальну задачу. Як правило, спочатку на основі поставлених цілей і задач вибираються об'єкти моніторингу, а потім обумовлені параметри. Проте можливий і обернений порядок, особливо якщо заздалегідь відомо, що проблема пов'язана з визначеною речовиною (наприклад, ртутне забруднення).

Для того, щоб робота була ефективної, слід уважно проаналізувати ситуацію до того, як приступимо до вимірів і визначимо пріоритетні об'єкти і параметри, що дійсно необхідно досліджувати. Немає необхідності постійно вивчати вміст в повітрі, воді і грунту компонентів, що не належать до локальним або регіональним антропогенних (викликаних діяльністю людини) або природним (наприклад, пов'язаним з аномаліями типу фторних або йодних) пріоритетним забруднюючим речовинам, а також продуктам їхньої трансформації в навколишньому середовищі.

Попередній аналіз ситуації

Перед формуванням довгострокової програми моніторингу доцільно провести рекогносцирувальні (попередні) дослідження. На цьому етапі важливим є збір усієї вже наявної інформації з проблеми (включаючи і ту, що можна використовувати в її рішенні - наприклад, правове регулювання проблем такого роду, економічні інтереси і т.п.) і її аналіз. Будь-які вже наявні дані варто використовувати ефективно, навіть якщо в них і є якісь очевидні неточності або "білі плями". Одним з ефективних прийомів вибору пріоритетів є картографування джерел впливу й упорядкування їх попередніх "портретів" по літературних даних. Список попередніх характеристик буде основою для інтерпретації результатів вимірів. Відсутність якогось зв'язку між типом забруднення і характером можливих джерел може бути ознакою регіонального переносу, специфічних властивостей підземного водяного обрію, або, що особливо важливо, наявності невстановлених джерел забруднень.

Таблиця 1. Маркерні характеристики для різноманітних типів забруднення