Для водяних об'єктів зручно встановлювати так називані маркерні характеристики, що дозволяють скласти уявлення про загальний характер забруднення, не здійснюючи повної програми вимірів. Інформацію про те, які параметри можна було б віднести до маркерних, тобто тих, що віддзеркалюють процеси , що протікають у водному об'єкті , або свідчать про ймовірне забруднення, викликане тими або іншими чинниками впливу. Крім того, деякі корисні данні містить таблиця 1. Потовщеним шрифтом виділені маркерні характеристики, з'ясування яких може бути проведене безпосередньо на місці і не потребує значних витрат часу, складної приладової бази.
Очевидно, багато характеристик, у тому числі і маркерні, повторюються в різноманітних графах таблиці. Ця непевність може бути усунута за допомогою картографування, до якого корисно звертатися в будь-якій ситуації. Проте, наприклад, твердження, що надлишковий вміст іонів амонію є маркерним показником побутового і сільськогосподарського забруднення, справедливо в переважній більшості випадків. Перевіркою може стати визначення вмісту загального фосфору (див. таблицю 1) і інших типових для побутових і сільськогосподарських джерел впливу факторів.
Помітне підвищення мінералізації поверхневих вод є сигналом притоки далекого розчину (відзначимо, що таким може бути і скидання більш мінералізованих, але не потребуючих очищення підземних вод, використаних, наприклад, у системі охолодження).
Досліджуючи вплив забруднення на стан водних екосистем, важливим є врахування температурного режиму, його зміни як за рахунок природних, так і за рахунок антропогенних чинників (наприклад, скидання нагрітих вод електростанцій у водяні об'єкти). При підвищенні температури в риб зростає потреба в їжі, втрачається здатність до відтворення, знижується активність; зростає токсичність деяких пестицидів для риб, пришвидшується накопичення метилртуті [2], у воді знижується вміст розчиненого кисню. Нагрів вод прискорює процес евтрофікації водойм [2].
Важливою характеристикою водяних екосистем є також донні відкладення. Акумулюючі важкі метали, радіонукліди і високотоксичні органічні речовини, донні відкладення, з одного боку, сприяють самоочищенню водних середовищ, а з іншого боку - являють собою постійне джерело повторного забруднення водойм. Донні відкладення - перспективний об'єкт аналізу, що відбиває багаторічну картину забруднення (особливо - у малопроточних водоймах).
У останні роки мав розвиток метод спостереження за рівнем забруднення природного середовища на основі спостережень за атмосферними опадами і сніжним покривом. Атмосферні опади завжди містять присутні в повітрі розчинені домішки, тому концентрація домішок в опадах є природним показником забруднення атмосфери. Чи є той підхід цінний, наприклад, при визначенні вмісту суперекотоксикантів у повітрі, оскільки дозволяє уникнути добору проб дуже великих обсягів повітря [3].
Результатом попереднього аналізу є визначення пріоритетів програми - об'єктів моніторингу і встановлюваних параметрів. Можливо також, що даних, отриманих у ході попереднього аналізу - рекогносцирувальних досліджень, роботи з літературою, виявиться достатньо для того, щоб, минаючи етап "повномасштабних" вимірів, перейти до таких етапів програми. Такими етапами можуть бути інтерпретація даних, їхнє представлення і поширення, привертання уваги до проблеми, робота з підприємством-забруднювачем або державними органами.
У будь-якому випадку, серйозний попередній аналіз ситуації і схема моніторингу, грамотно складена з врахуванням пріоритетів, значно підвищать ефективність роботи і дозволять найпростішими методами й у короткі терміни виявити найбільше гостро стоячі проблеми (котрі, можливо, довгий час не потрапляли в поле зору державних служб).
Розташування постів спостереження
Коли обрані контрольовані параметри, необхідно визначити число і розташування місць пробовідбору (спостереження) і часового режиму добору проб (проведення спостережень). При цьому необхідно уникати поспішних висновків, що можуть виявитися помилковими. Наприклад, якщо перевірити, наскільки стічні води підприємства забруднюють ріку, необхідно вибрати точки добору проб нижче і вище за течією місця їхнього скидання: може виявитися, що вода в ріці вже сильно забруднена досліджуваною речовиною, а внесок підприємства дуже незначний.
При дослідженні атмосферного забруднення інтерес полягає не тільки рівні забруднення по місту в цілому (для цього використовуються стаціонарні і маршрутні пости спостережень, і таку інформацію, як правило, можна одержати в державних структурах, зайнятих у системі моніторингу навколишнього середовища). Якщо великий внесок у забруднення повітря міста вносить якесь підприємство, варто сконцентрувати увагу на так називаних смолоскипних спостереженнях. При цьому найбільше істотною частиною роботи є встановлення напрямку руху смолоскипа, визначений візуально, і розставляння пунктів добору проб. Якщо димовий смолоскип не значний, тобто напрямок його руху визначається по напрямку вітру на висоті викиду, запаху характерного інгредієнта досліджуваного джерела і по видимих смолоскипах сусідніх джерел.
При організації мережі спостереження за рівнем забруднення повітря в містах (і особливо мережі моніторингу джерел забруднення) необхідно мати на увазі, що деякі низько розташовані (автотранспорт) і навіть дрібні (труби житлових будинків) джерела можуть вплинути на локальний рівень забруднення більш істотно, ніж високо розташовані джерела (викид із високих труб) [2].
Варто підкреслити, що при плануванні моніторингу викидів або скидання з відомих або потенційних джерел не тільки кількість викидів, але і їхні флуктуації в часі мають велике значення. Необхідно пересвідчитися, що система спостереження зафіксує ці флуктуації (це особливо важливо при моніторингу забруднення атмосферного повітря, оскільки концентрації забруднюючих речовин у цьому середовищі змінюються дуже швидко).
Після визначення місць пробовідбору /спостережень наступає стадія проведення вимірів і спостережень, що включає польові операції (виміри, проведені на місці, пробовідбір, опрацювання і консервування проб, ідентифікація і доставка в лабораторію) і лабораторні виміри /спостереження (вимір концентрацій забруднюючих речовин, використання біотестів у лабораторних умовах і т.п.). Лабораторні аналізи і польові виміри повинні проводитися з посиланням на використовувані методики і рекомендації. Контроль якості даних може здійснюватися з застосуванням статистичних методів, виконанням аналізу шифрованих проб і т.д.
Зворотній зв'язок
У ході моніторингу повинний бути обов'язково реалізований механізм зворотного зв'язку, що дозволить скорегувати програму, виявити її слабкі місця. Так, з урахуванням конкретних методів і устаткування, інтерпретації результатів перших вимірів, можуть бути переглянуті пріоритети програми. Після закінчення деякого часу накопичується матеріал і для повторної оцінки мети програми, її відповідності доступним ресурсам. При цьому обов'язковою умовою ефективної роботи механізму зворотної зв'язок є контроль якості даних і їх коректна і письмова інтерпретація. Для конкретних цілей або виявлення значимості спостережень змін може виявитися корисним притягнення експертів зі сторони. На цій же стадії велику увагу варто приділити засобам опрацювання і збереження первинної інформації.
Завантажити реферат