Розглянуті нами основні категорії деонтології у медицині є основоположними для будь-якої професійної етики, але особливо вони важливі для лікарської деонтології. Тому, що остання, як ніяка інша, наповнена багатим гуманістичним змістом і почуттям високої людяності.
Зупинімося на зв'язку совісності з емоціями і визначальній ролі свідомості у цілеспрямованій психічній діяльності.
Прямим доказом зв'язку активної свідомості з емоціями служить притаманна тільки людині психічна функція — воля, яка виявляється в "переключенні" потреби організму на відповідну форму поведінки (діяльності). Вольовий акт як процес активності свідомості починається з виникнення потреби, яка супроводжується відповідною емоцією і виступає спочатку як мотив, а завершується практичною діяльністю, що призводить до задоволення або незадоволення потреби. Цей процес супроводжується відповідним емоційним співпереживанням. Таким чином, воля і емоції виступають як дві форми прояву однієї і тієї самої афективної, але свідомої, цілеспрямованої психічної діяльності. Доведено і науково обґрунтовано взаємний вплив соматичних і емоційних змін у нормі І патології.
У центрі уваги лікаря повинна бути цілісна людина: і організм, і особистість. Тільки лікар-філософ, який уміє творчо використовувати філософські постулати у конкретній практичній діяльності, здатний бачити у людині дещо більше, аніж хворобливий організм.
Цей постулат надто важливий сьогодні, коли у суспільстві з'явилися трансформанти — тобто люди, які живуть у нестабільну епоху. Власне, йдеться про більшість громади, про тих, кого скинуто зі звичної соціальної колії і вони не в змозі забезпечити стратегію свого життя, а саме гарантію безпеки, здоров'я і благополуччя. Така глобальна фрустрація (емоційне пошкодження) призвела до агресивного наступу психосоматичних недуг на тлі порушення ментального здоров'я.
Отже, етичні завдання сучасного лікаря ускладнюються. Крім трансформантів, його пацієнтами (за умови, що цей прошарок населення держава не покине напризволяще) усе частіше ставатимуть жебраки. Ідеться не лише про матеріальний дефіцит. Жебраки — це не лише старі та немічні люди, які опинилися за межею бідності, це і молоді люди, які не знайшли свого шляху в житті і, як правило, стають наркоманами та алкоголіками, і матері-одиночки.
Цих людей слід годувати, дарувати їм одяг, надавати лікарську допомогу. Адже перш за все, вважала мати Тереза, голі та бідолашні потребують ніжності і теплої посмішки. Це нове коло відповідальних лікарських етичних турбот.
Завантажити реферат