Вплив житлових умов на здоров’я та побут населення

З метою попередження бактеріального забруднення повітря і його негативного впливу проводять ряд профілактичних заходів: вентиляцію приміщень, вологе прибирання з використанням дезінфікуючих речовин, забезпечення достатнього природнього освітлення, ізоляція хворих, опромінення повітря бактерицидними лампами.

Опалення житлових приміщень

Існує два типи опалення: місцеве (пічне) і центральне. На сьо­годні, незважаючи на наявність більш досконалих в гігієнічному і технічному відношенні систем опалення, пічне опалення все ще дуже розповсюджене. Загальними недоліками його є забруднення повітря приміщення продуктами згоряння, в тому числі оксидом вуглецю, паливом; дуже низький коефіцієнт корисної дії; нерівномір­ний розподіл температури в опалюваних приміщеннях; втрата ко­рисної площі приміщень; при несправності печей і відсутності на­гляду - небезпека виникнення пожежі.

Залежно від конструкції розрізняють печі великої теплоємності (коефіцієнт корисної дії - 0,85-0,90), середньої (0,5-0,7), низької (0,2-0,4). До останніх відносять залізні печі, які швидко нагріваються і швидко охолоджуються (буржуйки), та російські печі.

Залежно від виду теплоносія, центральне опалення поділяють на водяне, парове і повітряне. Основними елементами систем цент­рального опалення є: тепловий генератор, в якому відбуваються спалювання палива або перетворення електричної енергії в теплову і передача тепла теплоносієві; теплопроводи (трубопроводи чи кана­ли), по яких теплоносій надходить до нагрівних приладів; нагрівні при­лади. Залежно від радіуса дії, розріз­няють квартирні, будинкові й район­ні системи центрального опалення.

Водяне опалення є різновидом центрального опалення, в якому теп­лоносієм є вода. З гігієнічної точки зору воно - одне з кращих, оскіль­ки забезпечує в приміщенні рівном­ірний мікроклімат. Тепло від радіа­торів віддається в при­міщення через контакт з повітрям, тому таке опалення називають ще і конвекційним. Температура в при­міщенні (18-20 °С) досягається на­гріванням поверхні радіаторів не більше як до 80 °С. Це усуває не­безпеку пригоряння пилу, забруднення повітря і опіків.

Парове опалення має ряд недоліків, які виключають можливість широкого його використання у житлових і громадських будівлях.

Суть цих недоліків в то­му, що температура на­грівних поверхонь опалювальних приладів досягає 100 °С і більше; регулю­вання тепловіддачі з нагрівних поверхонь мож­ливе тільки при перерві подачі пари, що тягне за собою різкі коливання температури опалюваних приміщень; є небезпека опіків від нагрівних приладів, особливо при їх пошкодженні; вологість повітря в приміщенні стає нижчою 30 %, що викликає пересихання слизових оболонок дихальних шляхів.

Системи парового опалення низького тиску можуть застосову­ватись тільки в приміщеннях для короткочасного перебування лю­дей, а також в деяких торгових та виробничих приміщеннях. Сис­теми парового опалення високого тиску для опалення житлових і громадських приміщень не використовуються, оскільки температу­ра опалювальних поверхонь і пристроїв виходить далеко за допус­тимі межі гігієнічних норм.

Повітряне опалення. У системах повітряного опалення ат­мосферне повітря надходить у спеціальні повітронагрівачі (калори­фери), де прогрівається до потрібної температури, після чого спеціаль­ними каналами подається у приміщення. Ця система має свої пози­тивні сторони, оскільки поєднує одночасно і опалення, і вентиляцію. Але існують і недоліки: а) повітря, нагріте в калориферах, має дуже низьку вологість, що негативно впливає на самопочуття людей; б) продукти згоряння палива забруднюють повітря; в) при рецирку­ляції повітря (переході повітря з одного приміщення в інше) вини­кає небезпека бактеріального забруднення.

З гігієнічної точки зору повітряне опалення житлових приміщень та громадських будівель може бути прийнятним за умови одночасного кондиціювання повітря (очистка від механічних заб­руднень і домішок, надання необхідної вологості).

Променисте (радіаційне) опалення найбільше відповідає гігієнічним вимогам, оскільки нагрівні пристрої (елементи водяного чи парового опалення, канали з циркулюючим в них нагрітим по­вітрям чи електричні нагрівні прилади) вмонтовуються в стіни чи міжповерхові перекриття.

Переваги променистого, або так званого панельного, опалення:

1. Зменшення втрати тепла шляхом випромінювання з поверхні тіла людини. Променисте тепло, яке виділяється з опалювальних елементів, позитивно впливає на організм: проникаючи в глибину тканин, інфрачервона радіація, яка виникає при температурі повер­хонь приблизно 40 °С, збуджує елементи тканин внутрішніх органів, внаслідок чого підвищуються фізіологічний тонус тканин і опірність організму до простудних захворювань.

2. При променистому опаленні більш рівномірне нагрівання повітря в приміщенні як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямках.

3. Температура підлоги вища, ніж при інших видах опалення.

Тому доцільним є використання променистого опалення в ди­тячих і лікувальних закладах, особливо в операційних, де напіврозкритий хворий знаходиться на операційному столі й втрачає тепло головним чином шляхом випромінювання. При такому опаленні втрати тепла будуть значно меншими без істотного підвищення температури повітря в операційній, що негативно впливатиме на самопочуття медичного персоналу.