Гідропонна культура як метод вирощування інтер’єрних рослин

Характерно, що коренева система рослин буквально заплітає весь субстрат і заповнює вазу, що забезпечує корінню хороше кисневе живлення. Рослини у вазах-ампелях можуть рости 2-3 роки, потім через надмірне заповнення вази корінням необхідно ділити і пересаджувати рослини.

Гідропонну поливну культуру можна широко використовувати в кімнатному квітникарстві, зокрема для вертикального внутрішнього озеленення.

Для вирощування декількох видів рослин разом, коли потрібно створити з них композицію, використовують спеціальні глиняні, керамічні або фарфорові декоративні водонепроникні ящики-вази. Вони мають вставку, яка легко виймається і служить для розміщення в ній рослин. Вставка має численні отвори, вона буває дірчастою, гратчастою або з подовжніми щілинними отворами (на зразок рідкого гребінця). Через отвори коріння висаджених рослин проникає в живильний розчин, що знаходиться в зовнішньому ящику, який є резервуаром для розчину і місцем для зростання коріння.

Подібні подвійні судини можуть бути різних об’ємів, висоти і форми. Їх пристосовують для установки на вікнах, у вітринах, на поличках, холодильниках, низьких книжкових шафах.

У подвійних ящиках зона вологості повинна бути не більше 6-10 см. Численні спостереження показали, що якщо в подвійних ящиках зона вологості буде більше 10-15 см, то надземна частина рослин, наприклад хлорофітумів, клівій, аспарагусів, бегоній і ін., перестає рости або росте поволі; коріння ж швидко розростається в могутню бороду. Такі рослини перестають квітнути. Тому при пониженні розчину більш ніж на 10 см в ємність слід підлити води або додати свіжого розчину.

2.4 Гідропонна культура рослин на вікнах

При вирощуванні квітів на вікнах можна з успіхом обійтися без грунту. Для цього звичайний квітковий ящик заввишки 25-30 см необхідно перетворити на водонепроникний резервуар. З цією метою ящик зсередини ретельно покривають поліетиленовою плівкою або асфальтовим лаком. Потім в нього наливають живильний розчин (5-8 см).

При посадці рослин їх укріплюють в спеціально зробленій для цього кришці ящика, що складається з двох половин, - закріпленою і знімною. У закріпленій уздовж ящика половині кришці роблять отвори, в які поміщують рослини; знімною половиною кришки рослини затискають в кореневій шийці. Для еластичності затиску рослин отвору в кришці ящика покривають гумовою або поролоновою смужкою. Коріння у висаджуваних рослин повинне діставати нижньою частиною (через повітряний прошарок) до живильного розчину.

Через знімну частину кришки можна вести спостереження за розвитком кореневої системи, наявністю розчину і т.д.

2.5 Гідропонна культура рослин у горщиках

У керамічних або глиняних горщиках діаметром 9-12 см з дрібними отворами в дні добре ростуть на живильних розчинах багато декоративно-листяних і гарноквітучих рослин закритого і відкритого грунту. Їх висаджують в керамзит, що складається з дрібних фракцій (0,1-0,3 мм), обережно розпрямляючи коріння, яке засипається (керамзитом же) до краю горщика. Горщик з посадженою рослиною ставлять на підставку в глибокий піддон.

Спочатку рослини поливають живильним розчином, а потім заповнюють піддон розчином так, щоб він покрив підставку і частину горщика. У глибоких піддонах розчин повинен закривати нижню частину горщика на 1/4-1/5. Через отвори в горщику розчин поступає в керамзит і до коріння рослин.

Горщики з обпаленої глини, не покриті глазур'ю, пропускають живильний розчин через свої стінки до субстрату і коріння. Якщо керамзит стане дуже вологим, доливання розчину в піддон проводять рідше.

У горщиках з піддонами відмінно ростуть сукуленти: алоє, седуми, каланхоє, кактуси; хвойні рослини: туя, кипарис; декоративно-листяні: бегонії, бересклет, маранти, солянуми, папороті; гарноквітучі рослини: клівії, герані, сенполії, юстиції; ампельні і в'юнкі рослини: аспарагуси, зебріни, плющ восковий, хлорофітум і деякі інші.

2.6 Субстрати

Необхідно, щоб субстрат, замінюючий земельні суміші, був індиферентним, стерильним, міцним, достатньо легким, добре утримувати вологу, повітропроникним і нетоксичним. Коренева система в ньому повинна легко гілкуватися і добре утримувати рослини. Він повинен бути дешевим, зручним в роботі, придатним для більшості видів рослин, для умов закритого і відкритого грунту. До таких субстратів можна віднести вермікуліт, керамзит, гравій, перліт, шлак, пісок, верховий торф і мох.

У Таблиці 2 дана характеристика деяких субстратів.

Таблиця 2

Фізичні властивості деяких субстратів (за даними А. І. Батенко)

З таблиці видно, що якнайкращими властивостями для вирощування декоративних рослин володіють вермікуліт, керамзит і перліт. Вони найбільш вологоємні, повітро- і водопроникні, легкі. Шлак займає проміжне місце, він легший за гравій, але важчий за керамзит. Гравій - найбільш важкий (тверда фаза 55,3%) і найменш вологоємний (8,4%) зі всіх замінників землі, що рекомендуються.

Субстрати, окрім моху і торфу, перед вживанням очищують від сторонніх домішок, просівають, відбираючи фракції потрібних розмірів (від 0,1 до 2 см), і ретельно промивають 5% розчином сірчаної кислоти, а потім водою.

Найбільш перспективним субстратом для наших господарств і любителів квітів є керамзит. Він виготовляється заводським способом і є округлими грудочками глини, обпаленими при температурі 1100-1400°С. Діаметр цих грудочок - 2-3 см. Крупні кульки краще роздрібнити на частинки розміром 0,1-0,5 см.