Оформлення документів на виїзд за кордон для відпочинку дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, здійснювати за наявності письмової і засвідченої державним нотаріусом згоди навчально-виховного закладу чи опікуна (піклувальника), у яких вони виховуються, та дозволу відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
14. Міністерству статистики разом з Міністерством у справах сім’ї та молоді, Міністерством освіти, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством закордонних справ, Державним комітетом по туризму удосконалити систему звітності щодо відпочинку та оздоровлення дітей як на Україні, так і за її межами.
15. Міністерству охорони здоров'я разом з Міністерством у справах сім’ї та молоді, Міністерством освіти, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до 1 лютого 1998 р. розробити і затвердити методичні рекомендації щодо організації відпочинку дітей з різним рівнем здоров'я (здорові діти, діти з відхиленнями у розвитку, діти-інваліди, діти з екологічно несприятливих територій та інші категорії дітей) і відпочинку дітей з урахуванням стану здоров'я на базі міських загальноосвітніх закладів.
16. Міністерству інформації забезпечувати висвітлення підготовки і організації відпочинку та оздоровлення дітей, їх дозвілля, впровадження нових форм і методів роботи в дитячих оздоровчих закладах.
17. Міністерству у справах сім’ї та молоді, Міністерству освіти, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству транспорту, Міністерству культури, Міністерству фінансів, Державному комітету по туризму, Державному комітету з фізичної культури і спорту, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київської та Севастопольської міським державним адміністраціям подавати Кабінетові Міністрів України щорічно до 20 травня інформацію про стан підготовки до літнього відпочинку і оздоровлення дітей та до 1 листопада – про підсумки їх проведення.
П Р О З А П О Б І Г А Н Н Я З А Х В О Р Ю В А Н Н Ю Н А С Н І Д
Т А С О Ц І А Л Ь Н И Й З А Х И С Т Н А С Е Л Е Н Н Я.
СНІД – особливо небезпечна інфекційна хвороба, зараження людини збудником якої за умови відсутності у даний час ефективних методів лікування та специфічної профілактики приводить до смерті. Боротьба з цією інфекцією є одним з пріоритетних завдань держави в галузі охорони здоров'я населення.
Закон визначає порядок правового регулювання питань, пов'язаних з поширенням цього захворювання, відповідно до норм міжнародного права і рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.
П О Л О Ж Е Н Н Я П Р О П О Р Я Д О К Н А П Р А В Л Е Н Н Я
Г Р О М А Д Я Н Н А Л І К У В А Н Н Я З А К О Р Д О Н.
1. Питання направлення громадян на лікування за кордон порушують обласні, центральні районні (міські) лікарні, які надсилають до МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій детальний витяг з історії хвороби, надрукований у двох примірниках, обґрунтування доцільності лікування за кордоном, а також довідки про склад сім'ї хворого. Зазначені органи охорони здоров'я у разі визнання ними необхідності такого лікування надсилають ці документи МОЗ України або видають їх хворому (чи за його дорученням – іншій особі) для подання цьому Міністерству.
2. Рішення про доцільність лікування за кордоном приймається Комісією з питань направлення на лікування за кордон (далі – Комісія) на підставі висновку головного спеціаліста відповідного профілю МОЗ.
Склад Комісії та її чисельність затверджуються наказом МОЗ.
До складу Комісії входять:
– заступник Міністра охорони здоров'я України (голова Комісії);
– віце-президент Академії медичних наук (за згодою);
– головні спеціалісти МОЗ відповідних профілів;
– начальники головних профільних управлінь Головного економічного управління МОЗ.
У разі потреби Комісія має право залучати до своєї роботи провідних спеціалістів закладів охорони здоров'я, в тому числі клінік науково-дослідних інститутів (за погодженням з керівниками).
Рішення Комісії приймається простою більшістю голосів і оформляється протоколом у встановленому порядку.
Обов’язковою умовою прийняття Комісією позитивного рішення повинне бути складене головним спеціалістом відповідного профілю МОЗ обґрунтування щодо неможливості ефективного лікування хворого в Україні та підтвердження медичним закладом зарубіжної країни можливості надання відповідної спеціалізованої допомоги.
На підставі рішення Комісії видається відповідний наказ МОЗ.
3. У разі прийняття Комісією рішення про направлення громадянина на лікування за кордон одночасно визначається загальна сума пов’язаних із цим направленням витрат і джерела їх покриття.
За необхідності Комісія приймає рішення про направлення за кордон разом із хворим (дитиною чи інвалідом) особи, яка буде його супроводжувати.
4. Витрати, пов’язані з направленням громадянина на лікування за кордон, включають вартість лікування та проїзд хворого туди і назад, а також (за рішенням Комісії) супроводжуючої особи.
Сума зазначених та інших витрат і відповідальність сторін, у тому числі за обґрунтованість терміну та якість лікування, визначаються на підставі письмової домовленості МОЗ з відповідним медичним закладом зарубіжної країни.
5. Для покриття витрат, пов’язаних з направленням громадянина на лікування за кордон, можуть використовуватися кошти:
– хворого чи його сімї;
– Державного бюджету України (передбачені МОЗ на цю мету)
– бюджет Автономної Республіки Крим;
– місцевого бюджету;
– підприємства, установи, організації та їх об'єднань незалежно від форм власності;
– громадських організацій та окремих громадян;
– Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (до 20 відсотків у кожному конкретному випадку направлення на лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
6. У разі коли середньомісячний сукупний дохід сім'ї (з розрахунку на одного її члена) не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, відшкодування витрат, пов’язаних із направленням громадянина на лікування за кордон, за рахунок хворого чи членів його сім'ї не провадиться.
Якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї (з розрахунку на одного її члена) більший за одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, хворий чи його сім'я сплачують за лікування за кордоном 50 відсотків суми цього перевищення (з розрахунку на кожного члена сім'ї), але не більше за фактичні витрати, пов’язані з направленням громадянина на лікування за кордон. Решта витрат здійснюється за рахунок інших коштів, зазначених в пункті 5 цього Положення.
Завантажити реферат