В таблиці 3 наведена аналогічна обробка результатів бактеріологічних досліджень грунту при більш низькій активності цезію – 137 (від 100 до 1000 Бк/кг). При цих умовах не виявлено істотних відмінностей в рівнять бактеріального обсеменіння. Таким чином, такі рівні активності цезію – 137 не мали істотного впливу на санітарно-показові мікроорганізми грунтів Зони відчуження. Результати дослідження грунту Зони дозволяють оцінювати її як незначительно забруднену органічними сполуками. Крім того, грунти зберегли активність процесів мікробного самочищення алло- і аутохтонною мікрофлорою, що має позитивне значення для прогнозу Зони відчуження.
Таблиця 3. Вплив більш низького(100-1000Бк/кг 137Cs)радіоактивного забруднення грунту на життєдіяльність бактерій.
| Показники | Рівні обсеменіння | ||
| мінімальний | Середній | Максимальнмй | |
| Ендобактерії P +m N T V | 30.2 6.3 53 0.921-2 <80 | 30.5 7.9 38 0.192-3 <80 | 36.4 14.5 11 0.391-3 <80 |
| ЗМО(37гр Ц,24год) P +m N T V | 46.7 9.1 56 0.011-2 <80 | 32.1 6.2 16 1.22-3 <80 | 18.7 9.7 30 -2.11-3 <80 |
| ЗМО(20гр Ц,48год) P +m N T V | 28.8 8.3 30 0.0 <80 | 28.8 5.9 59 0.0 <80 | 23.1 11.7 13 0.431-3 <80 |
Треба сказати, що після аварії на ЧАЕС на Україні з’вився новий фактор забруднення навколишнього середовища. Це зумовило формування антропогенної радіонуклідної аномалії, що сприяє якісним та кількісним змінам мікробіоценозів грунтів. Оцінюючи мікробіологічні показники грунтів Зони, необхідно зазначити, що у різні періоди досліджень спостерігалися певні зміни в мікробних асоціаціях. З підвищенням радіоактивності грунту більше 1000 Бк/кг по цезію – 137 істотно збільшилась кількість проб з максимальнім рівнем обсеменіння алло- і аутохтонною мікрофлорою, що може бути оцінено як стимуляцію екосистеми приявлення гіперкомпенсаторних і депонуючих процесів з можливим сануючим ефектом, що веде до зменшення радіоційного навантаження на представників мікробної популяції. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати для еколого-гігієнічної оцінки грунтів Зони відчуження проводити регулярний сезонний мікробіологічний контроль з визначенням рівней обсеменіння мікрофлорою. Крім того, мікрофлору грунтів Зони відчуження можна використовувати як депо генофонду мікроорганізмів, що зазнали істотної зміни під дією радіації.
Забруднення радіонуклідами напірно-водоносного горизонту .
Для встановлення забруднення радіонуклідами напірного водоносного горизонту було проведено гідрохімічні дослідження працюючих свердловин Припятьського водозабору. Було зареєстровано підвищений вміст стронцію – 90 у водах господарського питного значення, що видобувалися Припятьським водозабором з напірного водоносного горизонту в еоценових відкладах. В 1991 році було відзначено загальне підвищення смісту стронцію – 90 від 0.036 до десятих долей Бк на один літр води, при чому в липні максимальне значення концентрації стронцію – 90 досягло близько 1 Бк/л.
Проби води, які були взяті для проведення радіохімічних і хімічних аналізів, забиралися з сімнадцяти свердловин. Було проведено радіометріяя на вміст тритію і стронцію – 90. Результати досліджень зображено в таблиці 3. Як видно, жодна з обстежених свердловин не дає підвищеного вмісту стронцію – 90 і тритію. Це дозволяю зробити висновки про те, що поки що водоносний горизонт в еоценових відкладах не забруднений радіонуклідами (РН).
Таблиця 4.Вміст тритію та стронцію-90 у пробах води зі свердловин Припятьського водозабору,Бк/л
| №п/п | Номер Проби | Номер Свердловини | Тритій | Стронцій-90 | ||
| Актив-ність | Абсолютна похибка | Актив-ність |
Абсолютна похибка | |||
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 | 20 21 22 28 29 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 | 9 8 7 6 5 13 11<2 14 15 16 20 17 23 24 1 25 26 | <1.69 1.9 <1.69 <1.69 <1.69 <2.93 <2.93 <2.93 3.64 <2.93 - <2.93 <2.93 <2.93 3.25 <2.93 <2.93 | 0.13
0.39
0.35 | <0.0146 <0.0146 <0.0146 <0.0146 <0.0146 <0.0146 <0.0146 0.013 <0.0146 0.0184 <0.0146 <0.0146 <0.0146 <0.0146 <0.0146 <0.0146 0.0148 |
0.0019 0.013
0.0011 |
Завантажити реферат