Таким чином адміністративне затримання є заходом адмініс-тративно-процесуального характеру, який застосовується у зв’язку з вчиненням правопорушення і полягає у короткочасному обмеженні свободи правопорушника.
До основних нормативних актів, які регулюють питання затримання, відноситься Закон «Про міліцію», яким атестованим працівникам міліції надається право затримувати осіб, які вчинили порушення, що тягнуть адміністративну відповідальність. Також затримання можуть застосовувати працівники служби безпеки, прикордонних військ, інспектори рибоохорони, лісового, мис-ливського господарства при наявності вказаних вище умов.
Складення протоколу про затримання, перелік органів (посадових осіб), компетентних застосовувати затримання, строки затримання, оскарження та опротестування затримання регламентуються главою 20 КоАП України.
Як правило, строк адміністративного затримання не може тривати понад 3 години і його початком вважається момент доставлення порушника, а у відношенні осіб, що перебувають у стані сп’яніння, — з часу витверезвлення. Особи, які порушили прикордонний режим, можуть затримуватися до трьох або до десяти діб (з санкції прокурора).
Про адміністративне затримання обов’язково складається протокол.
Кожній затриманій особі має бути повідомлено про причини затримання («Міжнародний пакт про громадянські та політичні права», 1966 р.).
Адміністративному затриманню не підлягають іноземні громадяни, які користуються дипломатичним імунітетом, при наявності у цих осіб документів, що підтверджують їх статус. Адміністративне затримання, як правило, не застосовується до військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ, а також до депутатів усіх ланок Рад, суддей та прокурорів.
Різновидом адміністративного затримання є привід та офіційна пересторога про неприпустимість антигромадської поведінки осіб. Ці заходи застосовуються, як правило, з метою припинення ухилення осіб від явки у відповідну державну установу.
Потрібно відрізняти адміністративне затримання від затримання осіб, що підозрюються у скоєнні злочинів. Такі особи позбавляються волі на строк не менше трьох діб, мають бути допитані впродовж 24 годин, і протягом 48 годин прокурор має вирішити питання про їх арешт (ст.ст. 106, 107 Кримінально-процесуального кодексу України).
За підставами, метою та строками розрізняють два види адмі-ністративного затримання: затримання на загальних підставах та спеціальні види затримання.
До затримання на загальних підставах можна віднести таке затримання, яке проводиться працівниками міліції на строк до трьох годин, а затриманних тримають в черговій кімнаті або іншому службовому приміщенні.
Спеціальне затримання продовжується більш тривалий проміжок часу, ніж загальне, тому воно може проводитися тільки у випадку вчинення особою певного, прямо вказаного в законі проступку (наприклад, дрібного хуліганства).
Так можна виділити п’ять спеціальних видів адміністративного затримання:
- затримання осіб, що знаходяться у стані сп’яніння;
- затримання осіб, які вчинили дрібне хуліганство;
- затримання осіб, що займаються бродяжництвом та жебракуванням;
- затримання осіб, які ухиляються від явки до суду, що розглядає справу про вчинені ними проступки;
- затримання порушників прикордонного режиму.
б) Вказівка порушникові на протиправність його дій та вимога їх негайного припинення.
Нерідко у своїй діяльності органи міліції та СБУ застосовують такий захід адміністративного припинення, як вказівка порушникові на протиправність його дій та вимога їх негайного припинення.
Ця вимога може бути сформульована як в письмовій, так і в усній формі представниками вказаних органів, які здійснюють повноваження щодо підтримки правопорядку та забезпечення виконання загальнообов’язкових правил.
Вимога припинити неправомірну поведінку має юридично обов’язковий характер, її невиконання тягне відповідальність.
Наприклад, працівники ДАІ мають право вимагати від громадян додержання правил, що відносяться до забезпечення безпеки дорож-нього руху, надавати їм обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень.
в) Вилучення речей та документів.
На підставі законодавства про митні відносини, прикордонні війська, безпеку України, міліцію, про мисливство і мисливське господарство тощо передбачається такий захід адміністративного припинення як вилучення майна, документів, інших предметів (посвідчень, свідоцтв, паспортів, трудових книжок, іноземної валюти, вогнепальної та холодної зброї, печаток, штампів, знарядь незаконного мисливства, предметів контрабанди тощо), які можуть стати об’єктами адміністративних правопорушень або перебувають у неправомірному володінні, використанні чи є речовими доказами.
Сутність цього заходу полягає у вилученні у приватних та юридичних осіб речей та документів, що обов’язково оформлюється протоколом.
Наприклад, службові особи органів ДАЇ мають право вилучати у водіїв посвідчення на право керування транспортними засобами за порушення правил дорожнього руху, якщо вони тягнуть накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, або працівники мисливських, рибних інспекцій та міліції — заборонені знаряддя або знаряддя незаконного мисливства при порушенні відповідних правил.
В адміністративному праві питання застосування цього заходу регулюються ст.265 КоАП України.
Вилучені речі та документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне порушення в місцях, встановлених органами (посадовими особами), яким надано право проводити вилучення речей та документів. По закінченні розгляду справи, в залежності від результату її розгляду, вони у встановленому порядку конфіскуються або повертаються володільцю або знищуються, а у випадку відплатного вилучення — реалізуються.
Вилучення речей та документів фіксується в протоколі.
г) Тимчасове відсторонення від виконання певних робіт
або вилучення документів на право їх ведення чи експлуатацію механізмів.
Цей захід адміністративного припинення застосовується з метою запобігання шкідливим наслідкам певних виробничих функцій, у тих випадках, коли встановлені порушення правил виконання певних робіт та використання механізмів, а також у відношенні осіб, поведінка яких у рамках цієї діяльності загрожує безпеці суспільства.
Так, органи ДАІ мають право заборонити ремонтні або інші роботи на вулицях та дорогах, якщо при їх проведенні не дотримуються вимоги по забезпеченню безпеки дорожнього руху, або можуть відсторонити від управління транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп’яніння чи не мають прав на управління даним транспортним засобом, грубо порушують правила дорожнього руху. Такий захід також застосовують органи держгіртехнагляду при порушенні правил безпеки, органи держсаннагляду — щодо осіб - носіїв інфекційних захворювань.
Зазначений захід має короткочасний характер, т.я. надалі питання про допущення до роботи вирішує не особа, яка застосувала «відсторонення», а власник, адміністрація.
Завантажити реферат