У центральному відділенні для підтримки електронних платежів, для зв'язку з РРП НБУ, поштовою службою НБУ, філіями, підрозділами банку, клієнтами банку, з метою неприпустимості несанкціонованого доступу по зовнішніх каналах зв'язку і розвантаження центрального сервера встановлюється поштовий UNIX-сервер, зв'язаний по мережі з центральним сервером. Для надійного функціонування поштового вузла банку потрібно виконання наступних умов:
a) для зв'язку з РРП НБУ, поштовою службою НБУ - 2 лінії зв'язку (рекомендується: одна з них - "ІСКРА" чи виділена лінія);
b) для зв'язку з філіями - по одній телефонній лінії на 2 філії;
c) для зв'язку з підрозділами банку, територіально вилученими від центрального відділення, вимоги аналогічні п. b).
d) для зв'язку з клієнтами при одноразовому режимі (виписка по особовому рахунку) на 100 клієнтів ( 1 лінія, при багаторазовому режимі (додатково приймаються-передаються початкові і відповідні документи) ( 2 лінії;
e) використання модемів із протоколом V32bis (9600/14400 бод) c протоколом корекції помилок MNP5-10 і V42bis для ліній, що комутируються, і модемів зі швидкістю 64 Кбод чи 128 Кбод для виділених ліній.
Локальні UNIX-сервера встановлюються у великих підрозділах банку, на них знаходяться бази даних тих задач, з якими працює тільки цей підрозділ (копії цих баз знаходяться також на центральному сервері і відкриті тільки на читання, усі зміни баз на локальних серверах автоматично відслідковуються на центральному сервері), а також копії необхідних для роботи баз даних (тільки читання), обновлювані автоматично з центрального сервера. На центральному сервері установлені всі необхідні задачі програмного комплексу АБС. Робота здійснюється безпосередньо на сервері по локальній мережі. Дані передаються по телефонному каналі, що комутирується, за допомогою протоколу UUCP. При наявності виділеної лінії можлива взаємна робота користувачів обох систем за допомогою IP-протоколу. При наявності комутаторів X.25 можлива одночасна робота користувачів і UNIX-серверів c використанням різних протоколів.
Для нормального функціонування невеликого чи банку філії досить перерахованого вище. Для банку з розвитий інфраструктурою, що має великі чи підрозділи територіально вилучені відділення, схема взаємодії підрозділів з центральним відділенням буде відрізнятися в залежності від конкретних умов:
a) малий підрозділ (1-2 користувача АБС), що епізодично працює з АБС на центральному сервері ( 1 телефонна лінія, один модем;
b) підрозділ (2-4 користувачів), що постійно працює з АБС на центральному сервері ( 1 телефонна чи лінія 1 виділена лінія і 1 модем, що використовують комутатор X.25, що дозволяє одночасну роботу декількох терміналів по одному каналі. При відсутності комутатора X.25 рішення ускладнюється і потрібно установка локального сервера, або микрораутера;
c) одне чи кілька підрозділів (4-16 користувачів), що постійно працюють з АБС ( установка локального UNIX-сервера c викладеними вище можливостями. Потрібно 1 телефонна чи лінія 1 виділена лінія і 1 модем.
Динаміка цін на обчислювальне і мережне устаткування приводить до необхідності постійного коректування рішень по інвестиціях в устаткування і мережну інфраструктуру. Так, приведені вище рекомендації з устаткування відносяться до 1997 року і напевно трохи застаріли до моменту, коли Ви читаєте ці рядки. У кожній конкретній ситуації треба розглядати поточний рівень цін і характеристик устаткування. Рішення також повинне оптимально враховувати наявність уже наявної інфраструктури. АТ “Юникорн” виступає як системний інтегратор, що може як придбати й установити необхідне мережне, обчислювальне устаткування і програмне забезпечення, так і проконсультувати свого клієнта для прийняття їм самостійного зваженого рішення. Ми настійно рекомендуємо нашим клієнтам погоджувати рішення про інвестиції в інформаційну інфраструктуру з метою запобігання неадекватних витрат. Ми всіляко намагаємося заощаджувати ваші гроші!
Практика довела, що для одержання могутньої, захищеної, масштабируемой системи з розвитий мережною підтримкою варто вибирати як операційну платформу саме UNIX. При цьому також можна бути упевненим, що всі оплачені можливості устаткування використовуються щонайкраще. Це заощаджує значні засоби.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1.А.С.Савченко “Основні напрямки розвитку автоматизації банківської системи України” - Комп'ютери+Програми, БАНКІВСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ, №3, 1995, с.4-5;
2.Т.И.Голота, А.И.Петренко “Банківські інформаційні технології” - Комп'ютери+Програми, Спецвыпуск: Автоматизація банківського бізнесу, 1994, с.4-8, 61;
3. А.Г.Курганів, М.А.Навроцкий, С.П.Попович “Автоматизовані банківські системи: почався завтрашній день” - Комп'ютери+Програми БАНКІВСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ, №2, 1995, с.30-37;
4. А.Л.Ляшенко “СУБД ConteXt очима розроблювача” - Комп'ютери + Програми, №5(20), 1995, с.22-26;
5. Автоматизована банківська система UniCorn. Технологічна схема обробки платіжних документів - АТ “Юнікорн” 23380583.00071.01-32
6. Вимоги Національного банку України до програмного комплексу "Операційний день банку" (ОДБ) - Постанова Правління НБУ №106 від 12 травня 1995 року;
7. Про впровадження електронного цифрового підпису в систему електронних платежів - Лист НБУ №18014/103 від 14.08.1995р.;
8. Автоматизована банківська система UniCorn. Опис рішень для задовільнення Вимог НБУ - АТ “Юнікорн” 23380583.00075.01-32;
9. О.Г.Чумаків Інформаційні системи комерційних банків. — Слов’янський університет, Київ, 1998р.;
10. В.Галатенко Інформаційна безпека: огляд основних положень. Комп'ютерний огляд №33(57)-38(62), 1996р.;
Завантажити реферат