План
1. Економічний зміст Фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).
Платники (ФСП).
Обʼєкти оподаткування та ставки податку.
Нарахування та ставка ФСП.
Особливості оподаткування при сплаті ФСП.
Відповідальність платників податку.
2. Облік ФСП.
Рахунки на яких відображається нарахування та сплата ФСП.
Облік нарахування та сплати ФСП у грошовій формі.
Облік нарахування і сплати ФСП у натуральній формі.
1. Економічний зміст Фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).
Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок" терміну і справляється з одиниці земельної площі.
Фіксований сільськогосподарський податок належить до загальнодержавних податків та сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі та/або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.
Запровадження фіксованого сільськогосподарського податку передбачає суттєве спрощення механізму нарахування та сплати податків, адже фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок 12 податків і зборів (обов'язкових платежів). Серед них:
• податок на прибуток підприємств;
• плата (податок) на землю;
• податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
• комунальний податок;
• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
• збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
• збір на обов'язкове соціальне страхування;
• збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;
• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
• збір до Державного інноваційного фонду;
• плата за придбання торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності;
• збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
Слід зазначити, що податок називається фіксованим, а не єдиним. Інші податки і збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в установленому законодавчими актами порядку.
А інакше й бути не може, адже, наприклад, непрямі податки мають зовсім іншу природу. Було б неправильно, а у деяких • випадках навіть шкідливо, намагатися всі податки і збори (обов'язкові платежі) звести в один.
По своїй економічній суті фіксований сільськогосподарський податок є різновидом земельного податку. Він не залежить віл фінансового стану підприємства, а тому повинен сплачуватись навіть при отриманні збитків від господарської діяльності. Разом з тим його розмір чітко визначений протягом зазначеного законом терміну, що дозволяє власникам сільськогосподарських підприємств та потенційним інвесторам спланувати грошові потоки від вкладення коштів у сільське господарство.
У разі, коли підприємство перейшло на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, зміна порядку сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) протягом року не допускається. Тобто, перехід на сплату податків (податкових платежів) у загальному порядку дозволяється лише з нового податкового року.
Платники (ФСП).
Платниками фіксованого податку можуть бути:
• сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм;
• селянські та інші господарства, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції;
• власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію.
Для того, щоб стати платником фіксованого сільськогосподарського податку, необхідне виконання 2 умов.
Перша - платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, в яких виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний рік перевищує 50% від загальної суми валового доходу субʼєкта господарювання (дана норма запроваджена у статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Якщо у звітному періоді виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки становитиме менше 50% від загального обсягу валового доходу, то суб'єкт господарювання в наступному звітному періоді сплачує податки на загальних підставах.
Друга умова - наявність у потенційного платника податку сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень). Цю норму проголошено у п. 1 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 658.
При цьому сільськогосподарські угіддя повинні перебувати або у власності потенційного платника, або взяті в оренду у не платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Водночас платниками фіксованого сільськогосподарського податку не є власники та землекористувачі земельних ділянок, які передано для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибні ділянки), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Таким чином, платником фіксованого сільськогосподарського податку може стати сільськогосподарське підприємство будь-якої організаційно-правової форми за умови:
• наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних засаджень);
• що таке підприємство займається виробництвом (вирощуванням), переробкою і збутом сільськогосподарської продукції;
• що сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу такого підприємства.
Особи, які не відносяться до числа платників податку. До платників фіксованого сільськогосподарського податку не відносяться індустріалізовані сільськогосподарські підприємства, зокрема птахофабрики, відгодівельні підприємства, риболовецькі, звірогосподарства та інші, у яких відсутній об'єкт оподаткування - продуктивні сільськогосподарські угіддя.
До платників податку також не можуть бути віднесені і машинно-технологічні станції, оскільки мета їх створення - надання послуг сільсько-
господарським товаровиробникам у виробництві продукції; вони не мають у власності сільськогосподарських угідь, а арендовані ними землі знаходяться у власності суб'єктів підприємницької діяльності, які вже зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку.
Не можуть буги платниками фіксованого податку фермерські господарства, які у 1997-1999 рр. не показували доходи від реалізації продукції у своїй звітності та відповідно не мають бази для визначення критеріїв віднесення їх до сільськогосподарських товаровиробників (перевищення суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки 50% валового доходу). Якщо господарство звітністю підтвердить своє право на такий вид оподаткування, то з наступного року воно може безперешкодно за реєструватися у якості платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Завантажити реферат