1. Облік орендних та лізингових операцій
Лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, яке заклечається у представленні лізингодавцем в індивідуальне використання на зазначений термін лізингоотримувачу майна, яке є власністю лізингодавця або яке останній купує за дорученням або згодою лізингоотримувача у відповідного продавця майна, при умові сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів.
Орендою є засноване на договорі платне використання майна, необхідного орендатору для здійснення підприємницької та іншої діяльності на зазначений строк.
Основними документами які регулюють лізингові та орендні відносини є:
1. Цивільний кодекс
2. Закон про лізинг
3. Закон про оренду
4. Закон про прибуток
5. П(С)БУ 14 «Оренда»
В Бухгалтерському обліку в відповідності з вимогами П(С)БУ 14 об’єкт, який отриманий в оренду, відображається наступним образом:
У випадку фінансової оренди у орендатора:
- орендований об’єкт обліковується одночасно як актив і зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінки – справедливої вартості активу або справжньої вартості суми мінімальних орендних платежів;
- витрати на поліпшення об’єкту фінансової оренди, яке здійснюється з митою збільшення майбутніх економічних вигод, відображаються як капітальні інвестиції та включаються до вартості об’єкта;
- амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується на протязі періоду використання об’єкта фінансової оренди за методом, вибраним орендатором у відповідності с П(С)БУ 7 «Основні засоби» і П(С)БУ 8 «Нематеріальні активи»
Фінансовими розходами орендатора визнається різниця між сумою мінімальних орендних платежів і вартість об’єкта фінансової оренди, за якою він був відображений в бухгалтерському обліку орендатора на початок строку фінансової оренди, яка відображається в бухгалтерському обліку тільки в сумі, яка відноситься до відповідного звітного періоду.
У орендодавця:
- об’єкт фінансового лізингу, який представляється в оренду, обліковується як дебіторська заборгованість орендатора в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, який підлягає отриманню, с визнанням іншого доходу (від реалізації необоротних активів);
- залишкова вартість об’єкту одночасно виключається із балансу і відображається у складі інших витрат.
Фінансовим доходом орендодавця є різниця між сумою мінімальних орендних платежів негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта та справжньою вартістю вказаної суми, визначеної за орендною ставкою відсотка.
У випадку операційної оренди у орендатора:
- об’єкт обліковується по вартості, вказаної у згоді про оренду на позабалансовому рахунку;
- витрати на поліпшення об’єкта, які приводять до збільшення майбутніх вигод, які очікуються від його використання, відображаються як капітальні інвестиції в створення (будівництво) інших необоротних активів.
Витратами орендатора признаються платня за використання об’єкту операційної оренди, яка відображається в бухгалтерському обліку як інші операційні витрати.
У орендодавця:
- вартість об’єкта враховується на рахунках бухгалтерського обліку класу 1 «Необоротні активи»;
- амортизація нараховується за методом, який використовується на підприємстві на аналогічні активи вибраним у відповідності с П(С)БУ 7 «Основні засоби» або Законом про прибуток та відображається на рахунку 13 «знос необоротних активів»
Дохід від операційної оренди признається як інший операційних дохід відповідного звітного періоду с врахуванням способу отримання економічних вигод від використання орендованого майна.
2. Бухгалтерія підприємства, її побудова та основні функції. Права та обов’язки головного бухгалтера
В бухгалтерському обліку формується інформація про: наявність та рух різних видів запасів та грошових коштів, якими володіє підприємство; обсяг виробництва та реалізації продукції, її собівартість; стан розрахунків з іншими підприємствами, організаціями і приватними особами; витрати на заготівлю матеріалів; розмір статутного та резервного капіталу, кредитів банку; фінансові результати господарської діяльності тощо.
Бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і послідовно в міру їх здійснення, що забезпечує суцільне та безперервне спостереження і контроль за діяльністю підприємства. Цим бухгалтерський облік відрізняється від інших видів обліку, які застосовують метод часткового (вибіркового) спостереження.
Обліковим підрозділом на підприємстві є спеціальна управлінська служба – бухгалтерія. Бухгалтерія – це самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ). В бухгалтерії працюють спеціалісти, які здійснюють бухгалтерський облік господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Бухгалтерія виконує певні функції, що регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються головним бухгалтером та призначені для конкретних виконавців.
Функції бухгалтерії:
1. Інформаційна – безперервний збір, обробка, узагальнення, зберігання, передача для потреб управління фактичних даних про основні показники діяльності підприємства.
2. Контрольна – перевірка законності і доцільності господарських операцій, забезпечення збереження коштів, ефективне їх використання
3. Аналітична – оцінка (аналіз) досягнутих результатів, підсумків діяльності. Аналіз, як правило, проводиться спільно з іншими економічними службами.
В бухгалтерії здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями.
До складу підрозділу бухгалтерії, як правило, входять:
- розрахункова група, працівники якої на підставі первинних документів виконують всі розрахунки по заробітній платі, утримання з неї, здійснюють контроль за використанням фонду оплати праці, ведуть облік розрахунків по відрахуваннях до позабюджетних фондів, розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами;
- виробничо-калькуляційна група, працівники якої ведуть облік витрат на всі види виробництва, калькулюють фактичну собівартість продукції (робіт, послуг), що виготовляється, складають звітність, визначають склад витрат на незавершене виробництво;
- загальна група, працівники якої здійснюють облік інших операцій, ведуть Головну книгу та складають бухгалтерську звітність;
- фінансова група (виділяється на великих підприємствах), працівники якої ведуть облік грошових коштів та розрахунків з дебіторами та кредиторами, юридичними і фізичними особами;
- матеріальна група, працівники якої ведуть облік придбання матеріальних цінностей, розрахунків з постачальниками матеріалів, надходження та витрат матеріалів в розрізі місць їх зберігання, використання тощо (на невеликих підприємствах в матеріальній групі ведеться облік основних засобів, МШП і готової продукції, на великих – для обробки даних цієї ділянки обліку створюються окремі групи).
Завантажити реферат