ЗМІСТ:
Вступ
- Аудиторська оцінка фінансової звітності підприємства
- Методичні прийоми узагальнення результатів аудита
- Скласти проект договору на проведення аудита фінансової звітності ПП “КОЛОС”, що займається випічкою хлібобулочних виробів, де обов’язково зазначити:
- виконавці робіт;
- замовника;
- предмет договору;
- зобов’язання сторін;
- терміни виконання договору;
- вартість і порядок розрахунків;
- відповідальність сторін;
- особливі умови;
- розгляд спірних питань;
- юридичні адреси сторін
Список використаної літератури
ВСТУП
В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.
У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.
Аудит є обов’язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.
Аудит є незалажною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами аудит – це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.
Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної і господарсько – фінансової діяльності суб’єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.
Впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для держави істотні переваги порівняно з іншими формами фінансово – господарського контролю, зокрема:
§ Значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно – ревізійного апарату;
§ Надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами – підприємцями) податків;
§ Незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;
§ Можливість вибору аудитора замовником тощо.
Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних банків, різних іноземних фірм.
Мета аудиту – сприяння ефективної роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.
Основними завданнями аудиту є:
Ø Перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;
Ø Виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;
Ø Реальність визначення фінансових результатів;
Ø Оцінка ефективності внутрішнього контролю;
Ø Надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо. [4]
- АУДИТОРСЬКА ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансова звітність підприємства – це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово – господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Основні вимоги до фінансової звітності – реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.
Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Якісні характеристики фінансової звітності:
- Зрозумілість – доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.
Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів.
- Доречність – прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.
- Надійність – у інформації , представленій у звітності не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.
- Нейтральність – відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.
- Обачливість (обережність під час розрахунків) повнота (без пропусків).
Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 – XIV [2] та такими нормативними документами:
1. П (С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
2. П (С)БО 2 “Баланс”;
3. П (С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”;
4. П (С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”;
5. П (С)БО 5 “Звіт про власний капітал”;
6. П (С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.
Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.
Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в аренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель (іригаційні, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання.