Аудит

Аналітичне групування – складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко – матемиатичні методи. Цей вид групування застосовується при складанні відомостей на забраковані вироби і роботи, переплату заробітної плати, поднормативні витрати сировини за конкретний період (квартал, півріччя) і пов’язані з ними матеріальні збитки, сплачені штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань, а також графіка ритмічності виробництва продукції, робіт і послуг тощо.

Слідчо – юридичне обгрунтування недоліків застосовується тоді, коли необхідно обгрунтувати доказами суму заподіяного збитку або встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо – юридичні процедури. Він збирає докази, що засвідчують юридичні факти, тобто такі, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин об’єкта із суб’єктом (наприклад, робітника з підприємством). За джерелами узагальнення юридичні докази поділяють на особисті і речові, первинні і похідні.

Особисті докази – це такі, джерелом яких є люди (пояснення сторін і третіх осіб, висновки експертів).

Речові докази – це письмові і предметні докази. Наприклад, оригінали первинних документів, вилучені за рішенням правоохоронних органів, висновки інвентаризаційних комісій щодо списання нестач та інші, які засвідчують правопорушення.

Первинні докази – одержані від першоджерела (первинні документи, договори про матеріальну відповідальність, комерційні акти та ін.).

Похідні докази – добуті повторним групуванням (облікові регістри, машинограми, складені при узагальненні даних первинних документів).

При узагальненні доказів важливою процедурою, яку виконує внутрішній аудит, є вилучення оригіналів документів з поточного архіву підприємства, яке контролюють. Аудитор може вилучати документи у порядку, передбаченому законом, на підставі правоохоронних органів. Замість оригіналу у справах підприємства залишають копії вилучених документів. Процедуру вилучення документів оформляють спеціальним актом, складеним аудитором за участю керівника і головного бухгалтера підприємства, а також понятих, що не мають відношення контрольно – аудиторського процесу. Для того, щоб не завантажувати акт описовістю реквізитів документів, складають окремий реєстр вилучених оригіналів документів, який є додатком до акта.

Вилучати оригінали документів можуть також ревізори, які проводять внутрішній аудит, аудитори податкових служб. Зовнішній аудитор може виконувати ці функції як виняток.

Результати аудиторського контролю узагальнюють і викладають в акті комплексного аудиту на основі записів у журналі групування недоліків (журнал аудитора), погоджених з керівником підприємства, яке підлягає контролю.[3]

3. ПРОЕКТ ДОГОВОРА НА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

3.1. Структура договору

У преамбулі договору після зазначення назви та номеру договору, місця і дати його підписання наводяться назви сторін, які уклали договір (замовник та виконавець), а також прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені кожної сторони.

Розділ “Предмет договору” повинен містити назву аудиторської послуги, мету аудиту.

Розділ “Зобов’язання сторін” повинен містити перелік та характеристику зобов’язань, які бере на себе кожна із сторін.

Прицьому перелік зобов’язань замовника повинен містити наступні положення:

· надання аудитору можливості доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірки;

· відмова від будь-яких дій, які здійснюються з метою впливу на думку аудитора;

· зобов’язання щодо приймання та оплачування робіт;

· інші зобов’язання.

Перелік зобов’язань аудитора повинен містити:

· дотримання умов конфідеційності інформації та інших принципів аудиту;

· опис форми, в якій замовнику буде видана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовнику документації);

· дотримання вимог до якості у відповідності до національних нормативів аудиту, законодавчих актів та інших критеріїв;

· зобов’язання інформувати замовника у випадку, якщо в процесі роботи виявиться її недоцільність;

· інші зобов’язання.

Розділ “Термін виконання робіт” повинен містити тривалість виконання роботи, дати її початку і закінчення, а також терміни надання результатів виконаної роботи.

Розділ “Вартість аудиторських послуг і порядок розрахунків” містить відомості та порядок оплати виконаних робіт.

Розділ “Відповідальність сторін” містить умови відповідальності кожної сторони (які саме випадки тягнуть настання відповідальності і в якому вигляді передбачена відповідальність). В договорі на проведення аудиту відокремлюються відповідальність аудитора і відповідальність клієнта. Під відповідальністю аудитора розуміють моральні і матеріальні зобов’язання аудитора перед клієнтом у відповідності з чинним законодавством т а договором сторін. Аудитор несе відповідальність за свій висновок про повноту і достовірність фінансової звітності. Під відповідальністю клієнта розуміють його зобов’язання надавати повну інформацію для аудиторської перевірки, складати фінансову звітність, що відповідає чинному законодавству і нормативним документам, та використовувати аудиторський висновок за призначенням. Доцільно також обумовити аспекти, за які не несе відповідальності та чи інша сторона.

Розділ “Конфідеційність” містить зобов’язання сторін щодо інформації, яка не підлягає розголошенню.

Розділ “Реквізити сторін” містить юридичні адреси та платіжні реквізити кожної сторони. [3]

3.2. Проект договору на здійснення аудиторської перевірки

ДОГОВІР № 06/06/04

на надання аудиторських послуг

“ ” червня 2004 р. Дніпропетровськ

Аудиторська фірма “Респект - Дніпро”, що іменується далі “ВИКОНАВЕЦЬ”, в особі директора Григорова Валерія Івановича, що діє на основі Статуту, з одного боку, та приватне підприємство “Колос”, що іменується далі “ЗАМОВНИК”, в особі директора Чапюка Івана Йосиповича, що діє на основі Статуту, з другого боку, уклали цей договір про наступне:

1. Предмет договору

Замовник доручає, а Виконавець виконує такі роботи:

Проведення аудиторської перевірки фінансової звітності Замовника за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року і складання аудиторського висновку про достовірність цієї звітності.

1. Права та обов’язки ВИКОНАВЦЯ

Проводити аудит фінансової звітності Замовника, керуючись Законом України від 22.04.1993 р. № 3125 – XII “Про аудиторську діяльність” та Національними стандартами аудиту, затвердженими Аудиторською Палатою України.

Самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи із вимог нормативних актів України, а також конкретних умов договору з Замовником.