Рис. 1.1. Місце економічного аналізу в системі управління.
Економічний аналіз – це система способів вивчення за даними обліку, звітності, планів та інших джерел інформації результатів і стану господарської діяльності, можливих варіантів її поліпшення з метою здійснення і поліпшення виробництва, обгрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємств, їх підрозділів, об'єднань і формувань.
Аналітичне дослідження, його результати та їх використання повинні відповідати певним вимогам. Ці вимоги проявляються у принципах економічного аналізу, яких потрібно дотримуватися при організації та проведенні самого дослідження і практичному використанні його результатів.
1. Аналіз повинен носити науковий характер, тобто базуватись на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, найновіші методи економічних досліджень.
2. Важливим є принцип системності та комплексності. Коли кожен об'єкт що розглядається як складна система, яка складається з ряду елементів, певним чином пов'язаних між собою та зовнішнім середовищем. Комплексність вимагає від дослідження охоплення всіх ланок і всіх сторін діяльності та всестороннього вивчення причинних залежностей в економіці підприємств.
3. Аналіз господарської діяльності повинен бути об'єктивним. Він повинен базуватись на достовірній інформації, яка реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки повинні обгрунтовуватись точними аналітичними розрахунками.
4. Принцип періодичності – аналіз повинен проводитись за планом, систематично, а не за нагодою. З цієї вимоги випливає необхідність планування аналітичної роботи на підприємствах, розподіл обов'язків по її виконанню та контроль за її проведенням.
5. Економічний аналіз має бути оперативним, що означає вміння швидкого та чіткого цого проведення, прийняття управлінських рішень і перетворення їх в життя.
Таким чином, ці принципи є обов'язковими і ними потрібно керуватись, проводячи аналіз господарської діяльності на будь-якому рівні. На їх основі повинна базуватись методика аналізу, що являє собою сукупність способів вивчення господарської діяльності підприємств шляхом виявлення і визначення взаємозв'язку показників, які вивчаються, розчленування їх на складові частини і порівняння з іншими, вимірювання величини впливу факторів на показники, що вивчаються, як окремих складових частин (факторів), так і сукупності їх у єдності і взаємозв'язку. У цьому визначенні виявляється п'ять найбільш загальних послідовних етапів реалізації (елементів) методу аналізу:
1) виявлення і представлення взаємозв'язку явища, яке вивчається;
2) розчленування або деталізація;
3) порівняння;
4) визначення величини впливу факторів – елімінування;
5) узагальнення (синтез).
Виявлення і представлення взаємозв'язку явищ починають із вивчення взаємозв'язку економічних показників. Лише розкриваючи внутрішній зміст окремого явища, взаємозв'язок його із складовими та іншими явищами, можна пізнати його суть і розвиток. При економічному аналізі вивчення взаємозв'язку господарських явищ являє собою важливий і найбільш складний елемент методу.
У завдання аналізу економічних взаємозв'язків входить необхідність характеристики кожного розміру і конкретного виду залежності господарського результату від окремих факторів, що на нього впливають. Таку характеристику одержують за допомогою математичного моделювання виробничих процесів. В економічних дослідженнях найпоширенішим і доцільнішим є зображення економічних взаємозв'язків у вигляді математичних формул, які ще називають аналітичними моделями. Використання при аналізі моделей дозволяє абстрактно зобразити основні взаємозв'язки, що існують в реальній господарській системі.
Деталізація. Вивчення будь-якого взаємозв'язку економічного показника включає взаємозв'язок себе розчленування його на складові частини або на окремі фактори. Економічні показники можна деталізувати за ознаками простору, часу або ж за спеціальними ознаками, складовими частинами. Слід враховувати, що чим більша і ширша деталізація показників, які вивчаються, тим глибший і більш якісний аналіз причин, тим точніші аналітичні результати вивчення економіки підприємств.
Порівняння. Зміст економічного аналізу не вичерпується деталізацією показників, їх розчленуванням. Важливим засобом аналізу є порівняння показників, що вивчаються, а також їх складових частин з іншими аналогічними показниками, прийнятими за базові. . Без порівняння взагалі не може бути аналізу
Залежно від мети вивчення того чи іншого показника способом порівняння відрізняються насамперед тим, які показники приймають базовими для порівняння з ними показників, що аналізуються. За базові показники приймають такі:
· планові по господарству в цілому і по внутрігосподарських підрозділах, або договірні по орендарях;
· показники за минулі роки і за ряд років;
· показники інших окремих господарств і середні дані по об'єднанню, району або групі однотипних за спеціалізацією підприємств;
· нормативні або розрахункові показники, визначені з урахуванням досягнень передового досвіду, науки і техніки тощо.
Показники, що аналізуються, найчастіше є фактично досягнуті, облікові або звітні.
Елімінування – це виключення впливу окремих факторів з метою визначення впливу інших, воно використовується для виміру впливу окремих факторів на результати господарських процесів, а також дає можливість при економічному аналізі визначити величину позитивного або негативного впливу окремих факторів на показники, що вивчаються. Цей вплив можна розглядати як алгебраїчну суму факторів або їх добуток чи частку від ділення одних на інші.
Важливим етапом аналізу є узагальнення його аналітичних результатів з метою використання економічної інформації в управлінні господарством. Узагальнення дозволяє синтезувати дані аналізу, розібратися в вкладному комплексі факторів економіки господарств, з'ясувати найважливіші з них. При цьому вирішуються такі основні питання аналізу, як всебічна і об'єктивна оцінка господарських результатів, визначення раціонального поєднання факторів, що впливають на них.
В свою чергу методика узагальнення має свої технічні прийоми та способи. Розглянемо деякі з них.
Підсумковий спосіб використовується для підрахунку однорідних показників по відповідній сукупності їх, що відображають окремі сторони або об'єкт діяльності підприємства.
Факторний підрахунок резервів застосовується для визначення можливого рівня показника, що аналізується. Зміст цього способу полягає у тому, що виходячи з пофакторних відхилень визначають можливий рівень показника при умові закріплення позитивного і запобігання негативного впливу факторів. Для цього підсумовують негативні величини факторів і на цю суму корегують фактично досягнутий результатний показник.
Конструктивно-варіантний спосіб застосовується для розробки різних варіантів господарських процесів і вибору з них оптимальних.
Завантажити реферат