Теплоенергетика України

Структура акціонерного капіталу ОАО ГАЕК «Кіроврградобленерго»:

ОАО ГАЕК «Кіроврградобленерго» володіє середньою інвестиційною привабливістю як для портфельних, так і стратегічних інвесторів.

Позитивні фактори:

1. Компанія - монополіст по розподілу і транспортуванню електроенергії в м.Кіровоград і Кіровоградської області - великому промисловому і сільськогосподарському регіоні країни;

2. Готовність менеджменту до співробітництва з метою рішення проблем, що виникли в електроенергетиці за недавній час.

Негативні фактори:

1. Висока частка покупної електроенергії в структурі тарифу - до 83%;

2. Спад споживання електроенергії з боку промислових споживачів;

3. Низький рівень збирання платежів за електроенергію в коштах;

4. Незначні розміри власних потужностей, що генерують;

5. Висока частка населення в структурі споживання електроенергії.

4.3. Бурштинська і Добротворська ТЕС компанії «Західенерго» і їхня роль в енергозабезпечені західних областей України.

Бурштинська і Добротворська ТЕС, що входять до складу енергогенеруючої компанії «Західенерго», є основними постачальниками електроенергії не тільки для Івано-Франківської і Львівської областей (де вони знаходяться) але і для сусідніх Тернопільської, Закарпатський і частково Волинської. Обидві ТЕС є містоутворюючими підприємствами, причому місто Бурштин по чисельності населення перевищує Добротвор (на Бурштинській ТЕС зайнято порядку 4 тис. працівників, на Добротворской — близько 2 тис.).

При цьому Бурштинська і Добротворська ТЕС належать до числа одних із самих «старих» теплоелектростанцій в Україні. Енергоблоки Бурштинської ТЕС були побудовані в 1965-69 р., а Добротворскої ще раніше— у 1959-61 р. Встановлена потужність 12 енергоблоків Бурштинської ТЕС складає близько 2300 Мвт, що майже в 3 рази більше ніж встановлена потужність 5 енергоблоків Добротворской ТЕС (600 Мвт).

Устаткування обох ТЕС значне зношено. Прийнято рішення про реконструкцію 1-го енергоблоку Бурштинської ТЕС потужністю 200 Мвт. Реконструкцію енергоблоку передбачається здійснити шляхом модернізації існуючого котлоагрегату. Через відсутність фінансування реконструкція, що передбачалася, поки не починається.

На Бурштинську і Добротворську ТЕС приходиться близько 90% виробленої електроенергії Івано-Франківської і Львівської областей відповідно. Про роль Бурштинскої ТЕС в економіці Івано-Франківської області говорить той факт, що в 2000 р. із загального обсягу промислового виробництва області 572 046 тис. грн, чи 27% довелося на електроенергетику (з цього обсягу понад 90% приходиться на Бурштинську ТЕС). Однак частка капіталовкладень в електроенергетику в 2000 р. в Івано-Франківській області була мізерно мала — усього близько 8%, причому капіталовкладення скоротилися в порівнянні з 1999 р. майже на 30%. Крім того, з «Бурштинского острову» (ТЕС приєднаний до європейської енергосистеми) йде експорт електроенергії в країни Східної Європи.

Добротворська ТЕС займає в обсязі промислового виробництва своєї області набагато більш скромне місце. У 2000 р. на долю електроенергетики довелося близько 9% промислового виробництва Львівської області або 329 117 тис. грн., причому капіталовкладення в електроенергетику упали в порівнянні з 1999 р. у 2 рази і склали близько 2,5% загальобласних.

Показниками, що визначають технічний стан устаткування, рівень забезпечення паливом і потреба в електроенергії, служать коефіцієнти використання потужності і готовності устаткування блоку. Коефіцієнти використання потужності Бурштинської і Добротворської ТЕС знаходяться поки на досить низькому рівні — приблизно 47%, коефіцієнт готовності Бурштинскої ТЕС у середньому 78%, а Добротворської —87%.

У цілому технічний стан енергоблоків як Бурштинскої так і Добротворської ТЕС погіршується з кожним днем. Поки що відсутність у Західному регіоні України достатніх енергогенеруючих потужностей робить Бурштинську і Добротворську електростанції досить інвестиційно привабливими. Однак з добудуванням енергоблоків на Хмельницькій і Рівенській АЕС, проблема енергозабезпечення західних областей України дешевою електроенергією буде знята і необхідність у застарілих теплових енергогенеруючих потужностях відпаде.

4.4. Екологічні проблеми Української теплоенергетики.

Енергетична галузь — одна з основних галузей промисловості, від функціонування якої залежить стан економіки країни. Основна частина електроенергії України (близько 70%) виробляється на теплових електростанціях за рахунок спалювання викопного органічного палива. Менш 25% зробленої енергії забезпечується процесами горіння рідкого і газоподібного палива. Інша частина продукції теплоенергетики України визначається процесами горіння твердого палива — вугілля, причому спостерігається тенденція до скорочення споживання мазуту і природного газу і зростанню частки твердого палива, споживаного теплоелектростанціями.

Однак при цьому має місце погіршення якості енергетичних вугіль. За останні 15–20 років зольність твердого палива зросла від 26 до 35–38%, вологість — від 8 до 10%, а теплотворна здатність знизилася до 17–19 МДж/кг. При загальному падінні вироблення електроенергії в Україні частка її виробництва на вугільних електростанціях зростає. Відходи виробництва електроенергії на теплоелектростанціях ускладнюють і без того непросту екологічну ситуацію в країні. Відомо, що загальна маса відходів теплоелектростанції перевищує масу використаного палива за рахунок кисню й азоту повітря, що беруть участь у реакціях горіння. Відходи, що утворилися, надходять в усі геосфери: атмосферу, гідросферу, розміщаються на поверхні літосфери.

Склад відходів, що попадають в атмосферу, залежить від хімічного складу палива, режимів горіння і прийнятої системи очищення. Вуглецева складова палива переходить у диоксид вуглецю (продукт повного згоряння палива) у випадку кінетичного режиму горіння й у токсичний оксид вуглецю (продукт неповного згоряння палива) при реалізації дифузійного режиму горіння.

Азот, що входить до складу вугілля, частково окисляється й утворить “паливний” оксид азоту (до змісту азоту в паливі менш 0,01%), інша частина азоту палива переходить до складу хінолінів, піридинів, нітридів, аміаку і молекулярного азоту, обумовлених у складі димових газів. Органічна сірка палива утворить при горінні палива диоксид сірки. Термоліз сульфатів, що входять у баласт палива, приводить до утворення триоксида сірки.

Крім газоподібних продуктів горіння в димових газах присутні недопалені частки палива, а також частки мінеральної частини палива — баласту, що мають розміри менш 100 мкм і утворюючі золу виносу. Присутні в димових газах кислотні оксиди азоту і сірки, розчиняючись в атмосферній волозі, утворюють суміш азотної, азотистої і сірчистої кислот і є причиною кислотних дощів.