6. Відсутність інформації про країни, що розвиваються
Щоденна хроніка подій з країн, що розвиваються, передається світу за допомогою транснаціональних засобів масової інформації; паралельно, через ті ж канали, ці країни одержують "інформацію" про те, що відбувається за кордоном. Передаючи в країни, що розвиваються, лише ті новини, які були оброблені, тобто відфільтровані, адаптовані і спотворені, транснаціональні засоби інформації нав'язують країнам, що розвиваються, своє бачення світу. Якщо друк промислово розвинених країн об'єктивно освітлює проблеми, досягнення і спрямування країн третього світу, це робиться у формі спеціальних додатків або випусків, що продаються за високими цінами.
7. Повідомлення, погано адаптовані для районів їх розповсюдження
Навіть важлива інформація може свідомо ігноруватися ЗМІ за ради іншої інформації, яка цікава суспільству тієї країни, до якої відносяться дані засоби інформації. Ця інформація передається в країни-споживачі, яким вона практично нав’язується, хоча вона не представляє ніякої цікавості для читачі і слухачів цих країн.
6. Сучасний порядок в галузі інформації, якій заснован на практично монопольній концентрації влади
Юридичні аспекти незбалансування інформації
1. Вільна інформація чи вільне інформування
2. Право доступу к джерелам інформації
Це право розуміють одностороннім чином і використовують в інтересах тих, хто моє засоби отримання і розповсюдження інформації.
3. Неефективність права на виправлення
За виключенням Конвенції 1952 р., не існує засобів, які допоможуть забезпечити державам можливість виправити стосовно їх неправдиву або неточну інформацію. Але Конвенція 1952 р. є сама по собі малоефективною і регламентація в цій галузі є обмежувальною і невигідною для країн, що розвиваються.
4. Незбалансованість в області авторських прав
Ця тема протягом довгого часу регулювалася Бернською конвенцією 1886 р., яка носить протекціоністський характер відносно сфери свого вживання, тривалості покриття прав і обмеженості порушень, які можуть бути вчинені по відношенню до цих положень. Всесвітня конвенція 1952 р., переглянута в 1971 р., керівництво вживанням якої доручено ЮНЕСКО, передбачає менш суровий рівень захисту. Флорентійська конвенція через свої протекціоністські наслідки, які вона може мати, одночасно сприяючи розповсюдженню творів інтелектуальної творчості з промислово розвинених країн в країни, що розвиваються, не відповідала інтересам останніх. В цілому, міжнародна система видання і розповсюдження, діюча в даний час під приводом охорони прав авторів, привела до панування ряду комерційних інтересів в розвинених країнах і непрямим шляхом сприяла створенню сприятливих умов для культурного і політичного панування цих країн над всім міжнародним співтовариством.
5. Незбалансованість в розподілі спектру радіочастот
Слід відмінити положення статті 9 правил радіозв'язку, що закріплюють права, одержані в області розподілу шкали частот, і позбавляючих країни, що недавно одержали незалежність, задовільних засобів висловлювати свою думку.
6. Безладдя і відсутність координації в області електрозв'язку і використовування супутників
Через відсутність ефективної регламентації, нинішня нерівність в цій області може поглибитися, тоді як право сильного буде необоротно укріплено. Прогрес в цій області такий, що через відсутність відповідної регламентації слід чекати такого напливу передач і телепрограм, який набуває характеру порушень національної території.
Технічно-фінансові аспекти незбалансування інформації
Країни, що розвиваються, відчувають незручності від одночасно непридатної і дорогої сучасної системи комунікації. Технічний прогрес, досягнутий розвиненими країнами, і введені ними системи тарифів відносно міжнародної комунікації забезпечили їм монопольні позиції і привілеї як в тарифікації транспортування публікацій і електрозв'язку, так і у використанні технічних засобів комунікації і інформації.
Сучасні структури і моделі мереж електрозв'язку між країнами, що розвиваються, засновані лише на критеріях рентабельності і торгівлі, є серйозною перешкодою для розвитку інформації і комунікації. Ця перешкода виявляється на рівні інфраструктури і тарифів.
Планування інфраструктури, здійснюване колишніми колоніальними державами, позбавляє деякі країни, що розвиваються можливості передачі інформації за межі своїх кордонів (наземні станції, забезпечують тільки прийом телепередач, вироблених в промислово розвинених країнах).
Женевська конференція 1977 р. спробувала закласти основи процедури, направленої на попередження зловживань раціонального використання супутників, країни, що розвиваються, як і раніше знаходяться під загрозою анархічного використання космічного простору, що спричинить за собою збільшення незбалансованості, якою уражена сучасна система електрозв'язку.
З особливою гостротою встає сьогодні проблема розподілу спектру радіочастот, універсального, але обмеженого природного джерела. Країни, що розвиваються, більш ніж коли-небудь мають намір твердо поставити під питання права, які привласнили собі розвинені країни у використанні спектру частот. Вони також повні рішучості добитися урівноваженого розподілу цієї шкали.
Конференції глав держав неприєднаних країн, різні наради міжнародних організацій і зустрічі між установами, безпосередньо або побічно пов'язаними з сектором інформації, дозволили поступово виявити деякі заходи, які слід провести з метою встановлення нового всесвітнього порядку в області інформації. З цією метою були створені деякі структури як регіонального характеру (африканські, азіатські, латиноамериканські, арабські союзи і агентства радіомовлення), так і органи неприєднаних країн (Міжурядова рада з координації інформації), Координаційний комітет агентств, Кооперативний комітет радіомовлення, комітет експертів в області електрозв'язку і т.д.).
Всесвітній порядок в галузі інформації
Логічно і природно діяти сьогодні у напрямі встановлення нового всесвітнього порядку, який регулюватиме відносини між державами в різних областях; природно, передбачати одночасно новий всесвітній порядок в області інформації.
Новий порядок спричиняє за собою справжню перебудову. Сучасне положення, будучи продуктом тривалої історії, не може бути виправлено в короткі терміни. Це швидше процес, який повинен проходити на національному, регіональному і міжнародним рівнях.
Новий всесвітній порядок в області інформації, заснований на демократичних принципах, направлений на створення рівноправних відносин в області комунікації між розвиненими і країнами, що розвиваються, на велику справедливість і велику врівноваженість. Зовсім не ставлячи під сумнів свободу інформації, він направлений на вживання цього принципу справедливим і рівним чином для всіх народів, а не тільки для найрозвиненіших серед них.
Для здійснення такої мети слід провести комплекс заходів, направлених на виправлення недоліків всесвітньої системи і заповнити пропуски і змінивши баланс в міжнародних відносинах в цій галузі.
Завантажити реферат