Діяльність міжнародних об'єднань стосовно нового інформаційного порядку

ЗМІСТ:

1. Вступ

2. Інформаційні технології в діяльності ООН

3. Проблеми інформації у світі. Взаємозв’язок ПРК і КР:

a. Політичні аспекти

b. Юридичні аспекти

c. Техніко-фінансові аспекти

4. Всесвітній порядок в галузі інформації:

a. Політичні аспекти

b. Юридичні аспекти

c. Техніко-фінансові аспекти

5. Висновки

ВСТУП

Аналізуючи останні дослідження у сфері міжнародних відносин, що стосуються, зокрема, взаємодії головних акторів світової арени, можна зробити висновок про відносне зменшення ролі держав у визначенні структури та особливостей функціонування світового порядку. Це пов’язано з прискоренням процесів глобалізації, що супроводжуються появою проблем, розв’язати які на національному рівні неможливо. У таких умовах певною мірою збільшується значення міжнародних об’єднань – міжнародних організацій, які на основі об’єднання ресурсів та потужностей окремих країн, утворюють інституцію нового якісного порядку, здатну оперативно реагувати на процеси в світовому суспільстві. Така оперативність є тим більш потрібною в умовах незнаної раніше динаміки цих процесів, яка збільшує середовище невизначеності і ускладнює процес прийняття рішень, що стосуються співтовариства в цілому.

Інформаційні технології в діяльності ООН

Сучасні технології неминуче гратимуть винятково важливу роль у підготовці ООН до розв'язання проблем XXI ст. Швидкий прогрес в об­ласті комунікаційно-інформаційних технологій зумовлює появу нових методів компонування, передачі та використання інформації. Приєд­нуючись до тріади традиційних засобів масової інформації (ЗМІ) - пре­си, радіо й телебачення, - цей новий, четвертий, засіб привертає своїми перевагами: оперативністю, скороченням витрат та можливос­тями прямого виходу на ширші аудиторії: такі, як молодь і особи, що відповідають за формування політики. Хоча інформаційна технологія усе ще знаходиться на ранніх етапах свого розвитку, вона швидко стає незамінним інструментом комунікації між усіма країнами й народами.

Департамент публічної інформації (ДПІ) ООН одним із перших скористався можливостями, наданими інформаційними технологіями, у своїх пріоритетних напрямах роботи. Життєво важлива інформація про діяльність ООН, глобальні статистичні дані, тексти міжнародних дого­ворів, резолюцій та інші повідомлення для преси, поширення яких у свій час потребувало кількох годин і навіть днів, тепер вільно доступні на сайтах ООН у Всесвітній інформаційній мережі.

Використання інформаційних технологій обумовлює суттєву зміну комунікаційної стратегії ООН та організаційних засад її внутрішнього управління. Воно сприяє також встановленню тісного зв'язку між ООН та її партнерами, включаючи уряди, засоби інформації й громадянське сус­пільство, у справі зміцнення миру та взаєморозуміння між країнами світу.

Разом з тим, інформаційні технології все ще не стали загально­доступними, оскільки названі зміни дотепер відбувалися, головним чи­ном, в окремих, найрозвиненіших регіонах. Завданням міжнародного співтовариства є забезпечення вільного доступу до будь-якої інформа­ції, всебічне сприяння тому, щоб перевагами нових інформаційних технологій могло скористатися якомога більше країн.

Ефективна інформаційна діяльність не може здійснюватися без приділення першочергової уваги розвиткові технічного забезпечення та використанню новітніх технологій. З огляду на це в багатьох своїх ре­золюціях Генеральна Асамблея ООН пропонувала ДПІ в контексті своєї ролі, а також завдань функціонування та методів роботи, впро­ваджувати сучасні технології для збирання, підготовки, збереження та поширення інформаційних матеріалів.

Ще в 1989 р. ДПІ розпочав здійснення широкої програми модерні­зації своїх засобів зв'язку, насамперед електронних, із усіма регіонами світу, а також створення мережі поширення інформації. Значно розширився обмін інформацією між центральними установами та відділеннями на місцях, що дозволило регіональним центрам швидко поширювати нову інфор­мацію в тих районах, які вони обслуговують.

Здійснюються заходи щодо розширення співробітництва з неуря­довою організацією "Global Education Motivators" для поширення інфор­маційних матеріалів ООН через різні комп'ютерні мережі, обміну даними з використанням Інформаційної служби ООН (ЮНІСЕР).

В 1989 р. були запроваджені у дію програми , до яких були введені списки осіб, які підтримують зв’язок з ДПІ, а також інформація про рух і поширення інформаційних матеріалів.

У 1992 р. Департамент почав застосовувати для зав'язку з інфор-маційними центрами та іншими периферійними відділеннями ООН но­ву цілком комп'ютеризовану систему. Вихідні матеріали за профілем суспільної інформації обробляються тепер за допомогою комп'ютерної програми, що забезпечує їх автоматичне поширення електронною по­штою, телексом чи телефаксом.

До середини 1994 р. було комп'ютеризовано понад 60 інфор­маційних центрів ООН. Упродовж 1992 р. доступ до електронної пошти одержали інформаційні центри ООН у Делі, Ісламабаді, Празі, Каїрі та Порт-оф-Спейні, після чого число таких центрів досягло 31.

Сьомою офіційною мовою ООН все частіше стає "мова електро­ніки". Інформаційні матеріали ДПІ поширюються нині через електронні мережі, що їх використовують як базову інфраструктуру мережі Інтер-нет, Агора та служба Програми розвитку ООН “Гоуфер". За­стосування, зокрема, останньої дозволило ДПІ вийти на величезну аудиторію більш ніж у 40 країнах світу. ДПІ робить все нові кроки в електронно-інформаційному напрямку. Так, новим досягненням Депар­таменту стало створення Відділу радіобюлетеня, що застосовує комп'ютеризовану систему аудіоновин. Вона надає доступ до останніх новин ООН за допомогою звичайного телефону.

Однак ООН треба приділити належну уваги проблемі, яку можна визначити як електронний бар'єр.

Доступ до інформаційних і комунікаційних технологій тягне за со­бою величезні швидкі й очевидні вигоди для країн, що розвиваються. Проблема інформаційних технологій обговорювалася у 2000 р. на різ­них етапах засідань високого рівня сесії Економічної та Соціальної Ра­ди (ЕКОСОР), на Самміті тисячоліття, безпосередньо на самій Генера­льній Асамблеї тисячоліття. Ця проблема стала також провідною те­мою самміту Північ-Південь у Гавані і була одною з пріоритетних тем саммітів Європейського союзу в Лісабоні та Групи "восьми" на Окінаві. Внаслідок співробітництва ЕКОСОР і групи експертів з діловими колами та неурядовими організаціями (НУО) створилося переконання, що інфор­маційні технології можна використовувати для прискорення розвитку й поліпшення інтеграції країн, що розвиваються, у світову економіку.

У декларації міністрів "Роль інформаційних технологій у контексті глобальної економіки, що базується на знаннях", яку було прийнято ЕКО­СОР на її сесії 2000 р., вміщено рішучий заклик до погоджених дій на на­ціональному, регіональному та міжнародному рівнях для того, щоб пере­стрибнути "цифрову прірву" і поставити інформаційно-комунікаційні тех­нології на службу розвитку в інтересах усього людства. Було підкреслено необхідність переборення основних труднощів - таких, як відсутність не­обхідної інфраструктури, можливостей капіталовкладень, низькі рівні осві­ти, охоплення системою зв'язку, які перешкоджають залученню більшої частини населення країн, що розвиваються, до користування наслідками революції в інформаційних і комунікаційних технологіях.