Споживчий кредит

Для одержання кредиту позичальник подає такі основні документи:

· індивідуальну заяву;

· паспорт або документ, що його заміняє;

· довідку з місця роботи (пенсіонер – пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;

· документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);

· документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;

Крім того, щоб одержати кредит на будівництво індивідуального житлового будинку, позичальник подає:

· на будівництво, капітальний ремонт садових будиночків – довідку з Правління садівничого кооперативу про членство в ньому;

· витяг із рішення виконкому місцевої Ради народних депутатів про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений районним архітектором;

· для будівництва надвірних будівель – довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;

· на придбання квартири в житловому кооперативі – довідку про членство в житловому кооперативі.

Кредитний договір укладається після аналіза банком кредитоспроможності позичальника.

Аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє виявити фактори ризику, які здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту.Під аналізом кредитоспроможності позичальника розуміється оцінка банком позичальника з точки зору можливості і доцільності надання йому кредиту, визначення ймовірності повернення у відповідності з кредитним договором. аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє банку, своєчасно утрутившись у справи боржника, вберегти його від банкрутства, а при неможливості цього – оперативно призупинити кредитування.

Аналіз платоспроможності проводиться як по позичальнику так і по його поручителю. При цьому метод аналізу і документація така ж сама, як і при аналізі самого позичальника. В результаті проведеної роботи визначається можливості клієнта виконувати платежі на погашення основного боргу і відсотків за нього, а поручителя – виконувати їх у випадку неплатоспроможності основного позичальника.

Зарубіжні банки, вивчаючи репутацію індивідуальних позичальників, використовують метод кредитного скоринга. Ця модель дозволяє провести експрес – аналіз у присутності клієнта за його заявою на кредит.

Комерцiйний банк аналiзує, вивчає дiяльнiсть потенцiйного позичальника, визначає його кредитоспроможнiсть,прогнозує ризик неповернення кредиту i приймає рiшення про надання або вiдмову у наданнi кредиту.

Основними критерiями оцiнки кредитоспроможностi позичальника можуть бути:

- забезпеченiсть власними коштами не менш як 50 вiдсоткiв усiх його видаткiв;

- репутацiя позичальника (квалiфiкацiя, здiбностi керiвника, дотримання дiлової етики, договiрної, платiжної дисциплiни);

- оцiнка продукцiї, що випускається, наявнiсть замовлення на її реалiзацiю, характер послуг, якi надаються (конкурентноздатнiсть на внутрiшньому та зовнiшньому ринках, попит на продукцiю, послуги, обсяги експорту);

- економiчна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявнiсть джерел коштiв для капiталовкладень) тощо.

Кредити надаються суб'єктам господарської дiяльностi у безготiвковiй формi, шляхом сплати платiжних документiв з позичкового рахунку як у нацiональнiй, так i в iноземнiй валютi у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Нацiонального банку України, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо iнше не передбачено кредитним договором, а також у готiвковiй формi для розрахункiв iз здавачами сiльськогосподарської продукцiї.

Методика визначення розміру процентних ставок і порядок їх погашення встановлюється банком і визначається кредитним договором в залежності від кредитного ризику, забезпечення, попиту і пропозиції, які склал ись на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки НБУ та інших факторів. Для споживача відсоток є основою розрахунку загальної вартості кредиту та разових виплат.

Процентна політика банку, зокрема, справляння платні за використання кредитами, будується з урахуванням рентабельності банку, а також інтересів розвитку економіки країни в цілому. Орієнтуючись на ці дві задачі, банк прораховує фактори, які впливають на рівень кредитного відсотку і встановлює ставку по кожному окремому кредиту. Ставки відсотків по активним операціям банку визначаються з урахуванням ставки Національного банку України, кредитної маржі по різним категоріям клієнтів, виду і терміну надання кредиту.

Якщо облікова ставка Національного банку України змінилась, то умови договору можуть бути переглянуті і змінюватись тільки на основі взаємної згоди кредитора і позичальника, та оформлюється додатковою угодою до кредитного договору.

Споживчі кредити є найбільш дорогостоючими та ризикованими видами кредитів. Споживчі кредити також залежать від економічного циклу. Їх об`єм збільшується на стадії економічного росту, коли споживачі більш оптимістично настроєні відносно свого майбутнього. І навпаки, в умовах економічного спаду скорочується об`єм позик в установах банків.

Сумма відсотків розраховується за формулою:

Погашення кредиту здійснюється із власних коштів позичальника готівкою, переказами через підприємство зв’язку, або перерахуванням сум із заробітної плати, стипендії, пенсії на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем праці, відділу соціального захисту населення.

Погашення довгострокового кредиту і сплата відсотків по ньому здійснюється з наступного після отримання кредиту місяця і в подальшому здійснюється щомісячно або першого місяця кварталу платежами. Строк погашення кредитів, які надані на будівництво індивідуального житлового будинку для постійного місця проживання, а також кредити фермерським господарствам може розпочинатися після закінчення строків освоєння кредиту. Відсотки за користування кредитом погашаються, виходячи із фактичної суми відсотків за час користування кредитом.

Конфліктні випадки при наданні кредитів населенню вирішуються через суд, куди може звернутись, як позичальник, так і кредитор при виникненні спірних випадків. До числа останніх можна віднести неможливість банку по різним причинам реалізувати заставу по кредиту для погашення заборгованості клієнта (різке знецінення цінних паперів, які були прийняті банком в забезпечення кредиту, загибель майна позичальника у випадку стихійного лиха і т.д.), шахрайство зі сторони позичальника, вибуття останнього з місця постійного проживання у невідомому напрямку, смерть позичальника і переведення його боргу на рідних померлого і т. п.

При неможливості погашення позики безпосередньо позичальником і поручителем виникає ситуація, коли таку позику потрібно погашати банку. Для таких потреб в установах банків утворюються спеціальні страхові фонди на покриття кредитних ризиків. Чим більш ризиковану політику проводить банк, тим більший страховий резерв повинен він мати, використав для цього кошти з прибутку.