Походження грошей
Гроші існують так давно. як і людська цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.
В економічній літературі розглядаються два підходи до походження грошей: раціоналістична та еволюційна концепції.
Перша пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми які впевнились у тому. що для руху вартостей в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти. Згідно з другою – гроші з’явилися в результаті еволюційного процесу, яким поза волею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце.
Гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому. Якщо товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші є постійним її учасником.
Гроші, що розвинулись з товару, продовжують залишатися товаром, який відрізняється від всього іншого товарного світу своїми специфічними властивостями.
Будучи особливим товаром, гроші можуть виразити вартість в ціні як звичайний товар. Вони виражають всю нескінченну різноманітність товарів у вигляді фіксованих мінових пропорцій. На них впливають ринкові умови і держава. В грошах виражає свою вартість будь-який товар і з них можна придбати коли завгодно і які заві одно продукти праці. Будучи товаром товару, гроші виступають як загальний товар.
Записний товар категорія національної економіки. У світовому і господарстві загальний товар мас відповідну форму існування як універсальний товар. Сфера діяльності грошей поширюється на світовий ринок.
Суспільна корисність, грошей полягає в тому, що вони опосередковують, рух товару між виробниками і споживачами, обслуговують рух капіталу.
Значення грошей, їх місце в економічний системі потягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв'язку між товаровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонування господарського механізму.
Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм вартості, тобто розвиток мінової вартості.
Перша форма – проста, або випадкова форма вартості властива низькому рівню розвитку продуктивних сил. При натуральному господарстві надлишок продукції виникав лише періодично, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість, через посередництво іншого товару (на приклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна), Мінова вартість, при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі. Однак вже в цій простій формі вартості були закладені основи майбутніх грошей.
Повертаючись до нашого прикладу, для скотаря вівця важлива не як споживча вартість, а як вартість, що виявляється тільки па ринку. Йому потрібна споживча вартість мізерна. На ринку товар (в даному випадку вівця) шукає свого антипода і грає активну роль, бо скотар прагне знайти зерно в обмін на свій товар. Зерно служить формою вартості вівці, тобто пасивно відображає суспільну працю втрачену на вирощування вівці. Отже, зерно стає зовнішнім проявом суспільної праці, тобто еквівалентом, і знаходиться в еквівалентній формі вартості.
Еквівалентна форма вартості має наступні особливості:
- споживча вартість товару-еквіваленту (зерна) служить формою прояву своєї протилежності – вартості товару (вівці);
- індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-еквіваленту (зерна), виражає свою протилежність — суспільну працю;
- конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), служить формою прояву абстрактної праці.
Друга форма розгорнута форма власності. З подальшим розподілом праці і зростанням виробництва все більше продуктів - товарів надходить на ринок. Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших товарів – еквівалентів.
Третя форма вартості – загальна , коли товар стає головною метою виробництва. Кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. В зв’язку з такою об’єктивною необхідністю, з товарної маси стали виділятися товари, що виконують роль загального еквіваленту. Однак в цій ролі товари затримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог товарного обігу і за своїми властивостями не відповідали умовам еквівалентності.
В результаті розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого періоду стає один товар, здебільшого метал. Цей процес становлення товару, як загального еквіваленту, дуже складний і тривалий. Він визначив появу четвертої форми вартості - грошової, для якої характерні наступні риси:
- загальне визнання даного факту як покупцем, так і продавцем, тобто обидва суб'єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на даний товар - гроші;
- наявність особливих фізичних властивостей у товару – грошей, придатності для постійного обміну;
- тривале виконання грошима ролі загального еквівалента.
Отже, цілком очевидним є висновок про те, що гроші виникли стихійно з обміну, а не за згодою сторіч. В ролі грошей виступали різні товари, але більш придатними виявилися дорогоцінні метали: золото і срібло.
Отже, гроші за своїм походженням - це товар. Виділившись із загальної товарної маси, вони зберігають товарну природу і мають ті ж самі дві властивості, що і будь-який інший товар: володіють споживчою вартістю (наприклад, золото із формі грошей може використовуватися як прикраса і задовольняти естетичні потреби людини) і вартістю, оскільки на виробництво товару-грошей (золота) втрачена певна кількість суспільної праці.
В той же. час гроші, на відміну від звичайних товарів, е особливим товаром;
Споживча вартість товару, що виконує роль загального еквіваленту ніби подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну споживчу вартість, оскільки з їх допомогою людина може задовольнити будь-яку погребу);
вартість, грошей мис зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку. Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власнику грошей. В той час, як вартість звичайного товару прихована і виявляється в процесі обміну, коли товар продасться па ринку.
Таким чином гроші — історична категорія, яка розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, що ускладнюється Із зміною умов виробництва.
Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю і вартістю. З появою грошей товарний світ поділився на дві частини: одна — товар-гроші, друга -— всі інші товари. Споживча вартість сконцентровані з боку всіх товарів, а їх вартість - з боку грошей. Товари, які беруть участі, в обміні, виступають як споживчі вартості. Гроші стають виразником цих споживчих вартостей всіх товарів через свою вартість.
Таким чином, особливість грошей полягає в наступному;
- гроші — це товар, що виділився стихійно;
- гроші — це особливий привілейований товар, який відіграє роль загального еквівалента;
- гроші розв'язали протиріччя між вартістю і споживчою вартістю, властиві всім товарам, в тому числі і грошам.
Завантажити реферат