Фінансові відносини підприємства з банківськими установами

Зміст

Вступ

1. Фінансові зв’язки підприємства з банками

Взаємини підприємства з банками

1.2. Вимоги при виборі банку

2. Розрахункові рахунки підприємства у банківських установах

2.1. Порядок відкриття і ведення розрахункових і інших

рахунків у банках

2.2. Порядок безготівкових розрахунків і касових операцій

3. Банківський кредит

3.1. Умови та порядок отримання банківського кредиту

3.2. Порядок погашення банківського кредиту

підприємством

Висновки

Література

Вступ

З переходом економіки держави на основи ринкового господарства підсилюється багатоаспектне значення прибутку. Акціонерне, орендне, приватне або іншої форми власності підприємство, одержавши фінансову самостійність і незалежність, вправі вирішувати, на які цілі й у яких розмірах направляти прибуток. Прибуток, що залишився після сплати податків, відрахувань у бюджет і інші обов'язкові платежі і відрахування.

Прибуток є показником, що найбільше повно відбиває ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

У сучасному світі здійснення будь-якою фірмою своєї основної фінансової функції - обслуговування платежів і розрахунків - неможливо без участі банківських установ. Навіть елементарні фінансові трансакції по здійсненню руху готівки, що належать підприємству, неможливі без їхньої інкасації - здачі готівки в обслуговуючий підприємство банк.

З появою банків як спеціальних інститутів професійного управління грошовими ресурсами різко зросли гарантії переміщення коштів в економіці. Банки як фінансові посередники, що обслуговують платежі і розрахунки в економіці, грають винятково важливу роль в організації і функціонуванні платіжної системи будь-якої країни.

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки також неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. З економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства - споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.

Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообороті оборотних коштів і потребою в постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів.

Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Курсова робота тема якої “Фінансові відносини підприємства з банківськими установами” має на меті вивчити сутність відносин, що виникають між підприємством і банком внаслідок тісної і необхідної як для однієї сторони, так і для другої, співпраці. При цьому актуальними стали задачі вивчення сутності і видів взаємин з банками, які є посередником у фінансових відносинах підприємств, природно одержуючи власну вигоду.

Аналіз по даному питанню дозволить виявити позитивні і негативні сторони в нових формах взаємодії з банківськими установами і зробити висновки про доцільність зазначених відносин.

У роботі повною мірою розглянуті питання, що стосуються розрахунково-касового обслуговування банком підприємств і організацій, показаний тісний взаємозв'язок між банками і підприємствами в сфері обслуговування, дає рекомендації при виборі банку, наводяться умови та порядок отримання банківського кредиту та шляхи його погашення.

1. Фінансові зв’язки підприємства з банками

1.1. Взаємини підприємства з банками.

З практики економічних зв'язків виділяють наступні сфери прояву фінансових відносин на рівні підприємства:

üвідносини між підприємствами по постачаннях сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, реалізації продукції і послуг;

üвідносини між підприємствами і банками, що виникають при одержанні і погашенні кредиту, при покупці і продажі валюти, по розрахунках за банківські послуги;

üвідносини зі страховими компаніями й організаціями по страхуванню майна, комерційних і фінансових ризиків;

üвідносини з товарними, сировинними, фондовими біржами по операціях із виробничими активами;

üвідносини з інвестиційними фондами і компаніями по розміщенню інвестицій, приватизації;

üвідносини з філіями і дочірніми фірмами;

üвідносини з персоналом по виплаті заробітної плати, дивідендів, з акціонерами, якщо вони не є членами трудового колективу;

üвідносини з податковою службою при сплаті податків, з аудиторськими фірмами, з позабюджетними організаціями.

Загальним елементом перерахованих фінансових відносин є те, що вони:

v виражаються в грошовій формі;

v являють собою сукупність платежів і надходжень.

У сучасній Україні здійснення будь-яким підприємством своєї основної фінансової функції - обслуговування платежів і розрахунків - неможливо без участі комерційних банків. Навіть елементарні фінансові трансакції по здійсненню руху готівки, що належать підприємству, неможливі без їхньої інкасації — здачі готівки в обслуговуючий підприємство банк. З погляду підвищення ступеня надійності переміщення коштів у будь-якій формі між суб'єктами економічних відносин такий порядок у відомій мірі виправданий.

З появою банків як спеціальних інститутів професійного управління грошовими ресурсами різко зросли гарантії переміщення коштів в економіці. Банки як фінансові посередники, що обслуговують платежі і розрахунки в економіці, грають винятково важливу роль в організації і функціонуванні платіжної системи будь-якої країни. Відомі випадки, коли банкрутство декількох великих банків країни ставало причиною найсильніших потрясінь всієї її фінансової системи.

В Україні до початку ринкових реформ функціонували десятки нових недержавних банків, а з початком реформ їх кількість почала рости в геометричній прогресії. Ніяких серйозних перешкод для утворення нових банків і належного контролю за їхньою роботою з боку Національного банку України не існувало. У початковий період ринкових реформ багато з комерційних банків активно включилися в новий, дуже вигідний, але брудний бізнес по тимчасовому присвоєнню чужих коштів, і підприємств насамперед. Все частіше гроші клієнтів губилися на шляху від банку платника до банку одержувача. Ці явища прийняли масовий характер, і банки почали швидко втрачати довіру клієнтів. У результаті країна одержала систему комерційних банків, що навіть після шести років реформ фахівці в галузі визначення рейтингів, відмовляються оцінювати на цей предмет. У черговий раз підтвердилося, що рейтинг банків не може бути вище рейтингу країни. Ці обставини дозволяють зробити висновок: сучасна вітчизняна банківська система повинна бути реформована, щоб надійно виконувати свою ключову функцію - обслуговування платежів і розрахунків.