4. Питальні і заперечні конструкції зі складними модальними фразами. Наприклад:
Could this have been done yesterday? Will they have arrived tomorrow?
Заперечна частка not додається до першого слова фрази.
This couldn’t have been done yesterday. You won’t be believed if you tell that story. Couldn’t this have been done yesterday?
5. Більш складні модальні фрази. Наприклад:
He could have been working all morning. You ought to have been studying this morning. This could have been done yesterday. This work ought to have been finished already.
6. Модальна пасивна фраза. Наприклад: This can be done today. This picture may be painted tomorrow.
7. Модальна прогресивна фраза. Наприклад: He may be working. They may be singing.
8. Модальна досконала фраза .наприклад: What can he do with this money. I would have helped you if I could .
9. Лексичний спосіб вираження модальності. Наприклад: Perhaps he had somebody like her mind when he painted that girl . (J. London)
Damnable how hard it was to recall anything. That is except his money, of course. What would Mabel look like? She would be illiterate, of course.
10. Граматичний засіб вираження модальності. Наприклад:
I think we should come here again tomorrow. Here will I stand till Caesar pass along. (Shakespeare)
It is desirable that a further copy be retained by the author.
Як ми вже відзначали раніше, усі засоби вираження модальних значень (модальності) можна розділити на два види: універсальні і неуніверсальні. Перші характерні для всіх без винятку висловлювань – це інтонація. Другі присутні лише в деяких висловлюваннях. Призначення засобів вираження модальності - зв’язувати форми і значення її вираження. Неуніверсальні засоби вираження модальності використовуються з метою створення для тієї або іншої форми умов, щоб вона стала формою вираження модальності.
До цих засобів відносяться: наявність двоскладної конструкції з прямим порядком слів, наявність односкладної конструкції, наявність структури складної пропозиції. Якщо дієслівний нахил використовується для вираження невластивого йому модального значення, то в якості засобу вираження цього значення вживаються частки.
В більшості робіт, так чи інакше пов’язаних з категорією модальності, мають місце відомі положення В.В.Виноградова про сутність цієї категорії, котрі стали майже класичними в мовознавстві. В.В.Виноградов перш за все відносить модальність до істотної конструктивної ознаки будь якого речення і характеризує її як оцінку відношення змісту вимови до дійсності.
Як відомо, В.В.Виноградов писав про російську мову, але його визначення модальності широко використовується в англістиці, очевидно в зв’язку з тим, що як відмічає І.Р.Гальперин “сучасні англійські граматики не дають визначення цієї категорії і коли торкаються її , то обмежуються лише визнанням форм, в котрих має місце модальність.
Питання про категорії меж модальності залишається і до теперішнього часу суперечливим. Так, Ф.Брюно сказав що в реченнях, в яких висловлюється загальновідомий факт, “об’єктивна ідея”, типу “Париж стоїть на Сіні”, модальність не має місця. Таке твердження все ж таки не узгоджується з наведеним ним же визначенням модальності: “Названа дія розглядається як реальне чи можливе. Вона або бажана або небажана, її або рекомендують, або не рекомендують здійснити. Ось в чому заключається модальність.” Але фраза “Париж стоїть на Сіні” стверджує цей факт, як реальний, і тому назвати її амодальною немає для цього підстав. А значить в ній модальність має місце як і в будь-якому іншому реченні.
Ми бачимо, що положення про наявність модальності в кожному вислові, оформленому реченням слід взяти за основу, однак визначення модальності В.В.Виноградова, є загальним і як нам здається перекликається з визначенням логічної модальності Аристотеля: “Всяке судження є судженням про те, що має місце в дійсності, чи про те, що можливо буде мати місце в дійсності”.
Отже, ми пересвідчилися в тому, що тема модальність та засоби її вираження є дуже актуальною в сучасній лінгвістиці і вчені працюють над нею вже не одне століття.
Потрібно відзначити й те, як в стародавні часи, так і зараз, між вченими лінгвістами виникає чимало розбіжностей, щодо модальності та засобів її вираження. Наприклад: якщо цю тему ми розглянемо в межах трьох граматик, а саме: британської, американської та російської англістичної, то відразу ж виявимо чимало розбіжностей та непорозумінь. Звичайно російсько-англістична граматика була спорідненою з класичною британською граматикою англійської мови і пропагувала тим, хто навчається всі свої усталені канони. А зараз настав час значних змін у сфері граматики англійської мови, тому що все більші і більш стає відчутною тенденція спрощення і усучаснення американської граматики англійської мови і тут звичайно не можна не помітити, що ці зміни не минають, нажаль, британську граматику, торкнулись вони вже й модальних дієслів як засобів вираження модальності в англійській мові. Наприклад, модальне дієслово will не завжди вживається з присудками, з якими воно має вживатися згідно класичної схеми та інші зміни, котрі ми розглянемо в дослідницькій частині роботи. Враховуючи те, що дана тема є дуже цікавою, не є достатньо дослідженою, а засоби вираження модальності є дуже поширеним, важливим та вагомим аспектом у вивченні англійської мови, як і у її практичному вживанні, саме тому ми вирішили більш ретельно опрацювати дану тему.
Що стосується актуальності даного дослідження, то вона пов’язана з поширеним вживанням модальних дієслів як засобів вираження модальності в сучасній англійській мові, зі змінами, які мають місце в американській граматиці англійської мови, які в кінцевому результаті можуть стати причиною до спонукання небажаних змін в класичній британській граматиці, важливістю знань модальних дієслів як засобів вираження модальності, їх значень та порядок застосування та з необхідністю наукового підходу до вивчення модальних дієслів.
Метою даного дослідження є систематизація, вивчення та відпрацювання накопиченого матеріалу стосовно модальних дієслів як засобів вираження модальності в сучасній англійській мові, що в свою чергу необхідно для полегшення і покращення результатів навчального процесу, при вивчені теми “Модальні дієслова”.
Потрібно відмітити, що в даній роботі об’єктом дослідження є модальні дієслова, як засоби вираження модальності в сучасній англійській мові. Для дослідження даної роботи застосовуються такі методи: описовий компаративний, а також метод систематизації та аналізу матеріалу.
1. Складні модальні фрази.
Після модальних дієслів завжди випливає основна форма дієслова. Якщо після них вживається have або be, то після цих допоміжних дієслів повинні вживатися інші дієслівні форми, результатом чого є складні дієслівні фрази, що складаються з трьох або більше слів .Модальна досконала фраза складається з модального дієслова + have + дієприкметник. Модальна перфектна фраза зберігає значення будь-якого модального дієслова, в додаток до всьому передає значення минулого часу , властивим структурам перфекта .Можливість : What can he do with his money? Можливість в минулому часі: What can he have done with his money? Перевага: I would rather stay at home. Перевага в минулому часі: I would rather have stayed at home. Умова: I would help you if I could. Умова в минулому часі: I would have helped you if I could. Зобов'язання: They ought to repair the roof. Зобов'язання в минулому часі: They ought to have repaired the roof.
Завантажити реферат