Фокс не впав у відчай й під час наступного "забігу" обставив конкурентів, прийшовши до фінішу в тім же штаті зі значним відривом. Як свідчить офіційна біографія президента, за п'ять років губернаторства він зумів вивести штат у десятку лідерів країни. Це стало вагомим аргументом, щоб "Альянс за зміни" - блок, що сформувався під президентські вибори 2000 року, - висунув його в претенденти на високий пост.
Аналітики стверджують, що перемога на президентських виборах була обумовлена двома обставинами - правильним вибором партнерів по коаліції й умілій пропаганді. "Альянс" переграв більш досвідчених конкурентів з рахунком 10:1. Саме в такій пропорції під час передвиборної кампанії перебували групи підтримки "Альянсу" й Інституційної революційної партії.
Маючи вміння й навичками організації продажів прохолодних напоїв і ковбойських чобіт (одна з компаній Фокса займалася випуском й експортом цих виробів), кандидат у президенти проте не міг не розуміти, що "продати" себе виборцям - завдання більш високого порядку. Для своєї виборчої кампанії Фокс обрав помітне, хоча й немудре гасло: "Ми вже перемогли". Хоча, треба визнати, фінішна пряма була самою важкою: Фокс запекло намагався наздогнати в рейтингах кандидата від інституційних революціонерів.
Незважаючи на чисельну перевагу груп підтримки й популярність екологічних ідей (в "Альянс" входила також Партія зелених), рейтинг Фокса протягом всієї передвиборної кампанії практично збігався з показниками його конкурента - інституційного революціонера Франсіско Лабастіди. Пресинг Фокса був досить сильним: останні два тижні до виборів Франсіско Лабастіда ліворуч і праворуч роздавав телевізори, набори інструментів і пральні машини. Догоджав тим, що зібралися на мітинги підтримки концертами, цирковими виступами й стриптизерами. Хоча так і не зміг обілити образ своєї партії, яка загрузла у скандалах і корупції.
Але вирішальною, мабуть, виявилася особиста чарівність кандидата Фокса й напір, з яким він обіцяв взятися за вирішення завдань, що стояли перед країною, внутрішню й зовнішню політики.
Він обіцяв, що не буде демонструвати колючу непоступливість по дрібницях, а, навпаки, буде напористий і послідовний у вирішенні серйозних проблем - таких як боротьба з нелегальною імміграцією й незаконним оборотом наркотиків.
Досить сенсаційно пролунали його наміри, прийшовши до влади, „розібратися” із проблемою Ч’япаса за 15 хвилин.
Повстання сапатистів почалося сім років тому в південному мексиканському штаті Ч’япас. Їхні основні вимоги - це видалення військових із щонайменше семи основних баз у Ч’япасі, звільнення членів руху, що перебувають в ув’язненні, й визнання Конституцією Мексики прав корінного населення[2].
Тодішній уряд Інституційної революційної партії, що правила Мексикою протягом 70 років підряд, заявив, що вживає законні дії проти збройних лівих повстанців.
Судячи з розвитку подій, Фокс не страждає "політичним склерозом": традиційно відмічуваний аналітиками сотий день президентства новий хазяїн президентського палацу відзначив тим, що направив у мексиканський конгрес проект закону про права, звільнив кілька десятків ув'язнених і закрив кілька військових баз. Але сапатисти як і раніше незадоволені: вони вважають, що це всього лише популістські міри. Однак готовність до діалогу продемонстрували, організувавши масовий марш протесту, що пройшов по 12 штатам країни. Подія викликала великий міжнародний резонанс. Досить згадати, що під час його проведення ціни готельних номерів підскочили ледь не вдвічі.
Фокс запропонував лідерові повстанців Маркосу провести зустріч у президентському палаці, але заколотники поки ніяк не відреагували на це запрошення. Президент думає, що вже сам факт того, що марш відбувся, є ознакою більших змін у мексиканській політиці. "Маркос раніше не міг би собі й уявити, що в країні буде такий рівень свободи, демократії й відкритості", - заявив Фокс.
Він обіцяв також, що почне активно проводити в життя близьку йому ідею перетворення Північноамериканського торговельного союзу в організацію з більш великими повноваженнями - на зразок ЄС.
Під час теледебатів зі своїм конкурентом Фокс не стверджував, що в нього є рецепти на всі випадки життя. Але він зумів переконати громадян своєї країни, що, у в яку б сторону політичної дороги не почав рух президент Фокс, у кожному разі рухатися по ній він буде швидше й більш осмислено, ніж його попередники.
Законні демократичні підстави, на яких Вінсенте Фокс став президентом Мексики, - мабуть, самий головний козир у його руках. Для США й Канади - партнерів Мексики по НАФТА - Північноамериканській угоді про вільну торгівлю - позбавлена присмаку гіркоти попередніх передвиборних скандалів і маніпуляцій демократична процедура, яка привела Фокса до влади, сама по собі є гарною підставою для того, щоб мати з ним справу.
"Бідна Мексика! Настільки далека від Бога, настільки близька до США ." -от, мабуть, самий поширений мексиканський політичний жарт. Але поки відносини з "північним сусідом" складаються непогано. Звичайно, без тертя не обходиться, але те, що свій перший візит у статусі президента Джордж Буш наніс саме в Мексику, говорить багато про що.
Мексиканці сподіваються, що Америка ширше відкриє для них американську границю, яку зараз сотням тисяч із них доводиться перетинати незаконно, піддаючись нападам розбійників. Є надія, що мільйонам мексиканців, що незаконно проживають у США без дозволу на роботу, оголосять амністію, і вони будуть не тільки легалізовані, але й зможуть претендувати на безкоштовну освіту й медобслуговування. Мексиканці також сподіваються, що для них введуть у США статус "гастарбайтерів" і будуть видавати тимчасові візи.
В інаугураційній промові Фокс пообіцяв громадянам повний розрив з минулим, що запам'яталося, в основному, низкою скандалів про корупцію й повільну боротьбою з повстанцями в провінції Ч’япас. За словами Фокса минула влада розуміла політику як монолог, він же буде будувати своє президентство на діалозі. Першою реалізованою обіцянкою нового президента стало рішення про доступ до мільйонів секретних документів служб безпеки, які проливають світло на порушення прав людини в Мексиці протягом більше 40 років.
Розсекречені документи відносять до справ, що мали місце до 1985 року. Серед них є свідчення того, що сотні політичних активістів стали жертвами катувань й убивств.
Сотні людей загинули й близько 500 пропали безвісти під час кампаній, які проводилися службами безпеки наприкінці 60-х - початку 70-х років. Поки невідомо, що буде зроблено із цими розсекреченими документами. Але президент Фокс уже заявив, що його уряд не зупиниться ні перед чим і буде судити всіх винних, включаючи колишніх президентів. Він додав, що його метою є винятково істина й більше нічого.
Президент Мексики Вінсент Фокс запропонував внести в Конституцію країни, прийняту в 1917 році, значні зміни, що відображають демократичні зміни, які відбулися в суспільстві за минулий час. Зокрема, він запропонував внести в Основний Закон статтю про імпічмент. Президент виразив готовність погоджувати з конгресом призначення міністрів, по нинішній Конституції це не потрібно. Фокс закликав до широкого обговорення назрілої конституційної реформи.
Завантажити реферат