В зазначених випадках про хабар можуть свідчити такі обставини, як виконання будівельно-ремонтних робіт і інших заходів, направлених на розширення виробництва, відкриття нових складів, цехів і т.д., що не дозволялося підприємству; використання при проведенні перерахованих будівельно-ремонтних заходів викрадених матеріалів, переплата за виконані роботи або відсутність оплати виконаної роботи.
Зрозуміло, названі обставини, окремо взяті, не завжди свідчать про хабар і розкрадання. Вони можуть бути пояснені іншими, зовсім не кримінальними причинами. Щоб не помилитись при «оцінці кримінальних ситуацій», слід спиратися на комплекс взаємопов'язаних обставин.
Наведені загальні показники криміналістичної характеристики розкрадання конкретизуються і уточнюються в криміналістичних характеристиках окремих видів розкрадання, зокрема розкраданнях, пов'язаних з утворенням нестач, що виникають внаслідок створення неврахованих надлишків в сфері виробництва і в торгівлі, а також розкрадання, що вчиняються в конкретних галузях народного господарства.
2. Які матеріали є підставою для порушення кримінальної справи про крадіжки соціалістичного мацна залежно від виду і суб'єктів крадіжок
Підставою для порушення кримінальної справи про розкрадання, вчинене службовими особами, є в більшості випадків наступні ознаки злочину: підробка документів, при оформленні операцій з матеріальними цінностями; такого ж роду записи в облікових реєстрах; підроблені акти на списання майна; неоприбутковане або зайве в порівнянні з документами списання майна; неправильне переведення товарів: з одного сорту в другий, що створює невраховані надлишки або що маскує нестачі; безтоварні операції, що використовуються з тією ж метою; наявність товарів, прийнятих для продажу без документів або з іншою специфікацією; значна нестача цінностей, яку не можна пояснити об'єктивними причинами; неврахований залишок, який може бути використаним з метою розкрадання; продаж товару через підсобні приміщення окрім каси; незаконне розпорядження про видачу майна і незаконне одержання майна службовою особою; викриття майна, по відношенні до якого є підстави вважати, що воно викрадене, і ін.
Ці ознаки найчастіше містяться: в матеріалах ревізій, інвентаризацій та інших перевірок; в повідомленнях торговельної інспекції, органів народного контролю і інших державних і суспільних організацій і службових осіб; в заявах представників громадськості (народних дружинників, членів товариських судів, суспільних контролерів і інспекторів) і громадян; в оперативних відомостях органів дізнання (якщо вони отримали підтвердження при перевірці).
Найбільш часто справи про розкрадення соціалістичного майна порушуються по матеріалах ревізій.
В відповідності з діючими положеннями всі міністерства і відомства, їхні місцеві органи, а також виконавчі комітети місцевих Рад повинні періодично проводити документальні ревізії (планові і позапланові) в підпорядкованих їм установах і підприємствах. Такий же порядок існує в кооперативних організаціях і колгоспах, де з цією метою створюються ревізійні комісії. Окрім ревізії для встановлення наявності майна і його відповідності книжковим надлишкам частіше повинні проводитися інвентаризації (без глибокої перевірки документів).
Окрім відомчих ревізій можуть проводитись ревізії іншими організаціями, що мають на це право (контрольно-ревізійним управлінням Міністерства Фінансів, банком, що відпускають грошові засоби, органами народного контролю і ін.).
Успішність розслідування в значній мірі залежить від того, наскільки своєчасно передані в слідчі органи матеріали про виявлені факти, що містять ознаки розкрадення. У випадку виявлення ознак розкрадення або інших злочинів організація, яка проводила перевірку, зобов'язана, як правило, в 5-денний термін по її закінченні передати матеріали в прокуратуру або органи Міністерства внутрішніх дів. В цих матеріалах повинні міститися повні і точні відомості про те, в який організації, ким і коли виявлені факти, що містять ознаки злочину, в чому вони полягають, до якого періоду часу відносяться, якими даними підтверджуються.
Аналізуючи означені матеріали, слідчий повинен звернути увагу: а) чи проведена перевірка уповноваженими на те особами з участю компетентних фахівців (бухгалтерів, якщо перевірка стосувалася обліку; інженерів, якщо перевірці піддані виробничі процеси, і т.д.); б) чи дотриманий порядок перевірки, встановлений для даної галузі господарства (з ним треба попередно ознайомитися), зокрема, чи виявилась наявність майна шляхом зняття надлишку обов'язково в натурі, чи дотримувалися правил відбору взірців і т.д.; в) чи розглянутий матеріал перевірки керівниками відповідної організації і який їхній висновок з цього приводу; г) чи є належний повний обсяг матеріалів (документи повинні бути додані в оригіналах); д) які пояснення дані особами, відповідальними за виявлені факти (цих осіб слід притягти до участі в перевірці, але якщо вони не приймали участь, те до матеріалів повинні бути додані довідки про виклик їх і причини нез'явлення), та висновок по цим поясненнях, що дав ревізор.
У випадку неправильного оформлення матеріалів вони можуть бути повернуті в ту організацію, яка їх прислала для приведення| в порядок (зрозуміло, що це не повинно бути розтлумачене як відмова від порушення кримінальної справи, що могла б залишити злочинців безкарними). За наявності в отриманих матеріалах можливих ознак розкрадання або інших злочинів слід негайно порушити кримінальну справу і почати розслідування.
Якщо необхідно перевірити, уточнити або доповнити відомості, що надійшли для грунтовного вирішення питання про порушення кримінальної справи, можна витребувати додаткові документи, усні чи письмові пояснення від ревізорів, бухгалтерів, керівників організації та інших осіб, доручити провести додаткову ревізію або іншу перевірку і т.д. Можна ознайомитися на місці з станом обліку і звітністю, системою контролю, виробничим процесом, в деяких випадках провести огляд місця події до порушення кримінальної справи.
3. Типові слідчі ситуації
Вивчення справ про організовані розкрадання, вчинених службовими особами, свідчить про те, що найбільш складні з них вчиняються засобами, що не викликають нестачі і не знаходять прямого відображення на балансі відповідних організацій. Це обумовлюється тим, що вчинення їх найчастіше на виробництві і в торгівлі пов'язане із створенням залишків (неврахованих резервів) майна. На виробництві передусім створюються невраховані залишки сировини і напівфабрикатів. Згодом з них виробляється необлікована готова продукція, що розкрадається. Але викрадення її можливе і без наступної переробки.
Залишки сировини і матеріалів можуть створюватися в цехах, пунктах, відділеннях і складах при прийманні сировини і матеріалів, а також в процесі виробництва. З метою створення резервів для розкрадання на промислових підприємствах може застосовуватися фальсифікація якісних показників сировини під час приймання від постачальників. Невраховані резерви для розкрадання створюються також шляхом фальсифікації в документах даних про вагу і кількість сировини, прийнятої на підприємство.
Завантажити реферат