Світова економіка. Структура та загальні тенденції формування

До кінця століття - основний паливний ресурс.

Газ запаси - 540трлн мЗ . найбільші запаси зосереджені у країнах, що розвиваються - Іран, Сауд.Аравія", Алжир, Лівія, Нігерія, Мексика, Венесуела. З розвинених - США, Канада, Австралія, Великобританія, Норвегія, Голандія. Видобуток газу у світі досягає 1,7 трлн. МЗ. Ця цифра у 2000 подвоїться.

Технологічні та інформаційні ресурси

Технол. ресурси- це сукупність знань про впровадження або вдосконалення машин, обладнання, виробництва, що забезпечить обробку, заміну стану, властивостей та форм сировини, матеріалів та напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції. Основні центри концентрації техн.ресурсів -США, Зах.європа, Японія.

Зростання техн.ресурсів відбувається у Півд.Кореї, Тайвані та Сингапурі.

Найменші- у нерозв.країнах Африки.

Інформ.ресурси- це сук-ть знань про матер. Та дух. Світ, про закономірності та тенденції його розвитку, вони впливають на зростання продуктивності праці, підвищення ролі ресурсозбереження технологій та поліпшення якостей послуг.

До інформ.ресурсів належать :

• Патенти,
• Ліцензії,
• Тов.знаки,
• Техн.послуги у сфері дизайну

Контрольта поліпшення якості методів управління. Маркетинг.

Центри : США, Японія, Зах.Європа та ЄС.

Розвиток техн.ресурсів призвів до:

1. швидкого розвитку міжн.обміну технологіями, (почався завдяки посиленню нерівномірності екон.розвитку окрнемих країн, що було необхідністю зростання свого економ.потенціалу)

2. відбувається значне загострення конкур.боротьби на світов. ринку.

3. ріст міжн.трансферту технологіями викликаний монополізацією НТП крупними фірмами.саме у крупних фірмах здійснення довгострокових досліджень для країн, що розвиваються, що не мають на НДДКР (наук.-досл.досвіду конструкт. розробок) грошей, закуповують провідні нові технології для подолання технолог.відсталості, але останнім часом у Півд.Кореї, Тайланді та Сингапурі спостерігіаться зміцнення позицій у НДДКР.

Трудові ресурси – це працездатна частина населення з певним рівнем кваліфікаціі.

У міжн.статистиці широко застосовують категорії екон.активного та неактив. Населення.

Екон.активне населення-це частина працезд. Населення, яке зайняте сусп.корисною працею, яка дає доход, (можна відносити з 12-14 років), трудовий статус екон.активності населення кількісно визначається по числу відпрацьованих місяців або днів за певний період часу.

За кіл-тю відпрац.часу екон.активне населення поділяється на зайняте , безробітне, частково зайняте.

До екон. Неактивного населення відносять всіх, хто не бходить у категорію екон. Активног о населення (студенти денної форми вузів, домогосподарки, інваліди та пенсіонери, особи, що одержують матер.підтримку від сусп.орг-цій та прив.осіб.)

Труд.ресурси знаходяться у пост.русі, через що демограф.ситуація на Заході та у деяких країнах СНД хар-ться тривожними тенденціями: прир. наслідки та міграція. Осн.причина еміграції з СНД - нестабільність країн.

Взагалі, на поч.90-х р. к-ть тимчас.емігрантів, що проживають за межами країни - 25млн.чол. є деякі країни, яким дуже вигідно використання емігрантів. У країнах, які активно використовують іноз.робітників цілі галузі економіки знаходять у зал-ті від імпорту робітників.

Франція. Емігранти -1/4 зайнятих у буд-ві, 1/3 - у автомобілебуд-нні

БеЛЬГІЯ – ½ гірників

Швейцарія - 40% усіх буд. робіт.

1-й центр емігрантів- к-ть іноз.робітників у зах.Європі: -4,1-6,5 млн. чол.

2-й центр емігрантів - США 5 -5,6 млн.

3-й центр емігрантів. Близький схід(ОАЕ 90%, Сауд.Аравія - 40%, Катар- 80%, Оман- 34%, Ірак, Ліван, Сірія , Йорданія, Палестина, Пакистан, Бангладеш, Філіпіни -25 %) та Півн. Африка -2,8 млн.чол. Зах. Африка -1,3 млн.чол

4-й центр емігрантів - Лат.Америка -3,5-4 млн.чол.

ФРН - 8% від заг.к-ті зайнятих, Франція - 7%, Швейцарія та Люксембург - до 20%.

Глобальна трансформація світової економіки.

Прояви глобалізації:

1. Дуже значні,постійно випереджаючі виробництво, темпи зростання світової торгівлі.
2. Періоди розвитку: темпи торгівлі в 1.5 разів більше ніж вир-ва.1913-1950 років темпи торгівлі були нижчі. Причини війна та протекціонізм. 1950 темпи торгівлі зростають 6% темп торгівлі, 3.6% виробництво. Небачене зростання прямих інвестицій з 1970 до 1999 році. 20 млрд. 330 - 340 млрд.
3. Рух короткострокового капіталу на валютних ринках - 200 млрд. дол. кожень день. 1.6 трл. дол. кожень день.
4. Зростання міжнародного транспорту. В 50 році міжнародні перевезення 800 млн. Повітряні перевезення зростають на 23%.
5. Інформаційні трансакції зріс в 1000 разів.
6. Значно прискорився обмін технологіями.
7. Значно зростають темпи міграції робочої сили (глобалізація ринків праці)

Причини та рушійні сили:

1. Технологічні зміни

2. Політика лібералізації та відкриття ринків

3. Комбінація 1 та 2, що породжує розширення діяльності ТНК.

4. Інформаційна революція - нова постіндустріальна модель розвитку. Риси:

1. Значно зростають витрати на науку та їх питома вага зростає

2. Зростає наукомісткість товарів

3. На перше місце виходить людський капітал

4. Рушійні зміни в реорганізації виробництва

5. Струкурні зміни в світовій торгівлі

6. Посилюється технологічна взаємозалежність

Світова економіка: структура та загальні тенденції формування

Система ек. відносин

Модель

2 види показників: .

Показники рівня ек. розвитку .

Етапи розвитку світового господарства .

Колоніальна система .

Риси нової моделі економіки .

Характерні ознаки моделі з "центрами сили" ., , .

Характеристика країн світу

Міжнародний обмін товарів .

Зовнішньоторгова політика .

Міжнародний торговий союз (МТС)та зони світової торгівлі .

Міжнародний науковотехнічний обмін (МНТО)

Міжнародний рух капіталів і міжнародні інвестиції

Прямі іноземні інвестиції .

Особливості транснаціоналізації світової економіки .

Характеристика активів

Міжнародна валютно-фінансова система (МВФС) .

Етапи впровадження Євро .

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

Група установ світового банку

Ресурсний потенціал світової економіки

Глобальна трансформація світової економіки