Довгостроковими тенденціями розвитку світового продовольчого ринку є випереджальний розвиток торгівлі в порівнянні з темпами росту продовольства в окремих країнах. Інша тенденція — це випереджальний розвиток торгівлі готовою продукцією в порівнянні із сільськогосподарською сировиною.
Характеризуючи галузеву структуру світової торгівлі в першій половині XX століття (до другої світової війни) і в наступні десятиліття, ми бачимо істотні зміни. Якщо в першій половині сторіччя 2/3 світового товарообігу приходилося на продовольство, сировину і паливо, то до кінця століття на них приходиться тільки 1/4. Частка торгівлі продукцією обробної промисловості зросла з 1/3 до 3/4. І, нарешті, більш 1/3 усієї світової торгівлі до кінця 90-х років — це торгівля машинами й обладнанням.
Товарна структура світової торгівлі змінюється під впливом НТР, поглиблення міжнародного поділу праці. В даний час найбільше значення у світовій торгівлі має продукція обробної промисловості: на її частку приходиться 3/4 світового товарообігу. Особливо швидко росте частка таких видів продукції, як машини, обладнання, транспортні засоби, хімічна продукція, продукція обробної промисловості, особливо наукоємкісні товари. Частка продовольства, сировини і палива складає приблизно 1/4.
У світовій торгівлі продовольством відзначається відносне зменшення попиту на нього. Деякою мірою це пов'язано з розширенням виробництва продовольства в промислово розвинених країнах.
Однієї з швидкорозвиваючихся сфер міжнародної торгівлі є торгівля хімічною продукцією. Слід зазначити тенденцію в збільшенні споживання сировини й енергоресурсів. Однак темпи росту торгівлі сировиною помітно відстають від загальних темпів росту світової торгівлі. Таке відставання обумовлюється виробленням замінників сировини, більш економічним його використанням, поглибленням його переробки.
Важлива тенденція - поширення торгівлі цією групою товарів між промислово розвиненими країнами. У зв'язку з ростом такої торгівлі, різко зріс обмін послугами: науково-технічними, виробничими, комерційними, фінансово-кредитного характеру. Активна торгівля машинами й обладнанням породила ряд нових послуг, таких як інжиніринг, лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги, що, у свою чергу, стимулює міждержавний обмін послугами, особливо науково-технічного, виробничого, комунікативного фінансово-кредитного характеру. У той же час торгівля послугами (особливо такими, як інформаційно-обчислювальні, консалтингові, лізингові, інжинірингові) стимулює світову торгівлю товарами виробничого призначення (табл. 1).
Найбільш швидкими темпами росте експорт електротехнічного й електронного устаткування, на частку якого приходиться більш 25% всього експорту машинотехничної продукції.
Табл. 1 (/стор.40/МЕВ/Авдокушкін Є.Ф./)
Товарна структура світового експорту по основних групах товарів, %*
Основні товарні групи |
1937 |
1960 |
1975 |
1988 |
1994 |
Продовольство (включаючи напої і тютюн) |
22,8 |
18,2 |
12,2 |
10,7 |
7,2 |
Сировина |
31,0 |
16,7 |
7,5 |
5,9 |
4,8 |
Мінеральне паливо |
7,6 |
10,1 |
19,5 |
12,5 |
7,7 |
Продукція обробної промисловості |
38,8 |
55,0 |
59,7 |
72,4 |
76,5 |
Устаткування, транспортні засоби |
10,6 |
21,2 |
27,9 |
35,1 |
38,2 |
Хімічні товари |
4,6 |
6,2 |
7,2 |
9,0 |
9,2 |
Інша продукція обробної промисловості |
23,6 |
27,6 |
24,6 |
28,3 |
29,2 |
Чорні і кольорові метали |
10,6 |
9,0 |
7,3 |
5,3 |
6,6 |
Текстильні вироби (пряжа, тканини, одяг) |
8,7 |
5,4 |
4,9 |
6,8 |
7,6 |
Як показує зовнішньоторговельна статистика, в останні півтора десятиліття спостерігається стабільний і постійний ріст світового зовнішньоторговельного обороту, що перевищує темпи росту ВВП, що переконливо свідчить про те, що всі країни усе сильніше втягуються в систему міжнародного поділу праці. Світовий експорт зріс більш ніж удвічі, збільшившись з 2 трлн дол. у 1980 р. до 5,5 трлн дол. у 1997 р. Це означає збільшення обсягу експорту більш ніж на 70% за 80-і роки і більш ніж на 33% — за першу половину 90-х років. Близькі до цих цифр і показники імпорту (табл. 2) (/стор.42/МЕВ/Авдокушкін Є.Ф./).
Загальні підсумки світової торгівлі |
1995 |
1996 |
1997 |
1998* |
Товарообіг (млрд дол.) 7656 |
10116 |
10359 |
11309 |
11812 |
Експорт (млрд дол.) 3809 |
5033 |
5100 |
5574 |
5824 |
Імпорт (млрд дол.) 3847 |
5083 |
5259 |
5735 |
6018 |
Зміни, %, до попереднього року | ||||
Експорт | ||||
Північна Америка (США і Канада) |
9,5 |
8,0 | ||
Євросоюз |
8,0 |
6,0 | ||
Країни з перехідною економікою |
14,5 |
11,5 | ||
Японія |
3,5 |
12,5 | ||
Латинська Америка |
12,0 |
3,0 | ||
Сінгапур, Тайвань, Гонконг) |
14,5 |
15,5 | ||
Імпорт | ||||
Північна Америка |
5,5 |
5,5 | ||
Євросоюз |
4,0 |
2,5 | ||
Країни з перехідною економікою |
3,5 |
12,0 | ||
Японія |
-0,5 |
2,5 | ||
Латинська Америка |
11,0 |
10,5 | ||
Країни ЮВА |
3,5 |
4,0 |