Протягом багатьох десятиліть США займають ведуче місце серед країн капіталістичного світу по обороті ліцензійної торгівлі, однак, з 1960 по 1989 рік їхня частка знизилася з 38,6 до 27,9%. Це відбулося головним чином за рахунок зменшення питомої ваги США в експорті ліцензій з 70,8 до 47,0%. В зазначені роки найбільш високими темпами росли експорт і імпорт ліцензій у країнах Західної Європи, що забезпечило їм першість в обороті, імпорті, а з 1989 р. і в експорті ліцензій серед інших центрів міжнародної торгівлі ліцензіями. Разом з тим американські фірми міцно утримують передові позиції в експорті ліцензій у порівнянні з фірмами інших країн капіталістичного світу. Ведуча роль Сполучених Штатів в експорті ліцензій визначається не тільки величезним науково-технічним потенціалом країни, але і проведеної американськими транснаціональними корпораціями активною політикою економічної експансії на основі спільного вивозу капіталу і продажу ліцензій. Аналіз напрямків цієї політики показує, що трохи послабляючи свою діяльність у торгівлі ліцензіями з незалежними фірмами, американські корпорації одночасно підсилюють позиції в ліцензійній торгівлі між розташованими в США материнськими фірмами і їхніми численними філіями і дочірніми компаніями за рубежем. Це забезпечує монополіям значно більш високі прибутки і міцне положення на закордонних ринках.
В імпорті ліцензій за останні 50 років питома вага США значно збільшилася. Це свідчить про те, що США помітно змінили свою політику у відношенні закупівель закордонної технології і різко розширили їхні обсяги наприкінці 80-х років. По цьому показнику в 1989 р. США ввійшли в число ведучих країн-імпортерів ліцензій, значно відстаючи лише від Японії.
У 1960-1989 р. найбільш динамічним центром світової капіталістичної торгівлі ліцензіями залишалися промислово розвинені країни Західної Європи. У 1989 р. по обороті ліцензійної торгівлі наступні місця після США (14060 млн. дол.) і Японії (7340 млн. дол.) зайняли (млн. дол.): Великобританія – 4333, Італія – 4134, ФРН – 4050, Франція – 3021, Нідерланди – 2390, Бельгія і Люксембург – 1869, Швеція – 1041.
Значний ріст державних засобів і витрат приватних фірм на НИОКР і збільшення інвестицій капіталу за рубежем дозволили ведучим західноєвропейським країнам домогтися високої ефективності у використанні за рубежем науково-технічного потенціалу шляхом продажу ліцензій. Розвиток процесів спеціалізації в проведенні наукових досліджень і кооперації в промисловому використанні їхніх результатів сприяло росту ліцензійної торгівлі переважно між країнами регіону, а також зі США і Японією. Слідом за США західноєвропейські країни займають ведучі місця по розмірах надходжень від продажу ліцензій. У 1989 р. ці надходження складали (млн. дол.): Великобританія – 2205 (8,8%), Італія – 1619 (6,4%), ФРН – 1360 (5,4%), Франція – 1146 (4,6%), Нідерланди – 773 (3,1%), Бельгія і Люксембург – 705 (2,8%).
Завдяки високим темпам розвитку ліцензійної торгівлі в країнах Західної Європи за 30-літній період значно зросла їхня частка у світовому ліцензійному обміні: по обороті з 34,4 до 49%, експорту з 28,6 до 42,3%, імпорту з 40 до 55,6%. По обороті, експорту й імпорту ліцензій цей регіон займає перше місце на капіталістичному ринку ліцензій.
Одним з важливих центрів капіталістичної ліцензійної торгівлі є Японія. Поряд із ФРН ця країна протягом усього післявоєнного періоду займала ведучі позиції в капіталістичному світі по імпорті ліцензій. У 1960-1989 р. Японія збільшила закупівлі ліцензій більш ніж у 56 разів. Японські фірми, що купують ліцензії, використовують їх (ліцензії) не тільки для переозброєння ведучих галузей своєї економіки, але і як потенціал для розвитку власних науково-технічних досліджень. Збільшення витрат на НИОКР і доробку придбаних по ліцензіях розробок дозволило Японії до початку 80-х рр. значно активізувати експорт ліцензій. Значно відставала в 70-і рр. від США і ведучих країн Західної Європи по обсягах продажів ліцензій Японія в 1989 р. вийшла на третє місце по цьому показнику.
Найбільш численну групу в капіталістичному секторі ліцензійної торгівлі складають країни, що розвиваються, Азії, Африки і Латинської Америки. Важливим критерієм для їхнього об'єднання в сфері ліцензійної торгівлі є не географічні, а економічні ознаки. Для цих країн характерний порівняно низький рівень розвитку національного економічного і науково-технічного потенціалу, істотно обмежуючий не тільки продаж, але і покупку і можливості використання іноземних ліцензій. Питома вага цих країн в експорті ліцензій у 1989 р. склав 1,4% і лише в два рази збільшився в порівнянні з 1970 р.
У міжнародній статистиці немає даних, що свідчать про розміри виробництва і торгівлі товарами, що виготовляються по ліцензіях, за винятком лише окремих зведень про рівень виробництва по ліцензіях деяких видів продукції.
Зроблені на основі статистичних даних про виплати за використання ліцензій оцінні розрахунки показують, що в 1989 р. у капіталістичному світі по ліцензіях була зроблена продукція на суму більш 500 млрд. дол.
Для характеристики світового ринку ліцензій безсумнівний інтерес представляє його галузева структура. Формування галузевих ринків визначається тенденціями розвитку і структурних змін у світовій економіці, спеціалізацією виробництва і концентрацією НИОКР і винахідницької діяльності в наукомістких галузях виробництва, де виробляються товари з високими споживчими властивостями. Взаємозв'язок обсягів і напрямків вкладень засобів на НИОКР зі станом і напрямками розвитку галузевих ринків ліцензій неважко простежити шляхом аналізу наявних статистичних даних, хоча вплив НИОКР на ліцензійну торгівлю виявляється, як правило, не відразу, а через період (3-5 років), необхідний для освоєння і використання винаходів його власниками, виходу на ринок і впровадження нової технології у покупця ліцензій.
Для світового ринку характерно переважний розвиток ліцензійної торгівлі в електротехнічній і електронній промисловості, загальному машинобудуванні, приладобудуванні, автомобільної, авіаракетної промисловості, хімії і нафтохімії, біотехнології, у галузі ресурсозберігающчх технологій та ін. У 70-80-і роки одержав швидкий розвиток комерційний обмін винаходами в галузі навколишнього середовища. Активний процес насичення науково-технічними досягненнями прогресивних галузей промисловості впливає на ринок ліцензій, зміцнює його матеріальну базу, значно прискорює темпи росту ліцензійної торгівлі і веде до інтенсивного формування міжнародних галузевих ринків ліцензій. Наприкінці 80-х років на частку окремих галузевих ринків ліцензій приходилася: електротехніка й електроніка – 19%, загальне машинобудування – 18,8%, хімія і нафтохімія – 17,4%, транспортне машинобудування – 10,2%, текстильна і харчова промисловість – 6,2% всього обсягу комерційних операцій на світовому ринку ліцензій. Уповільненими темпами відбувається розвиток міжнародної торгівлі ліцензіями в металургії, металообробці, будівництві, сільськогосподарському виробництві, суднобудуванні і ряді інших традиційних галузей економіки.