[15] Там же с.50.
[16] Гадзинський В. Айнштаін. Земля – М., 1925.-С.11.
[17] Поліщук В. Мій дух // Вибране.-К., 1987.-С.42.
[18] Вінграновський М. Прелюд №13 // Атомні прилюди – К., 1962.-С.15
[19] Йогансен М. Робочий // Червоний шлях. - 1933. - №1. - С.8.
[20] Історія Укр. Літератури ХХ століття: У 2 кн.-К., 1998.-Кн.2.-с.78.
[21] Руденко М. Слідами космічної катастрофи // Вітчизна.-1962.-№1.-С.51.
[22] Гадзинський В.
[23] Драч І. Балада зі знаком запитання//Сонце і слово.-К.,1987.-с.69.
[24] Поліщук В. Матерія//Вибране.-К.,1987.-с.52.
[25] Доленго М. Споконвіку//Поезії.-К.,1988.-с.55.
[26] Крижанівський С. На магістралях віку//Вітчизна.-1967.-№8.-с.130-131.
[27] Сосюра В. Місто//Твори: В 10 т.-К.,1970.-Т.1.-с.97.
[28] Косяченко Г. Вітрини//Червоний шлях.-1926.-№4.-с.32-37.
[29] Вінграновський М. «Учора ще .»//Сто поезій.-К.,1967.-с.98.
[30] Зеров М. Лист до П. Тичини//З архіву П. Тичини: Збірник документів: В 2 т.-К.,1960.-Т.1.-с.301.
[31] Фальківський Д. «Ех! І вдарило кляте життя»//Поезії.-К.,1989.-с.43.
[32] Симоненко В. Лебеді материнства.-К.,1981.-с.223.
[33] Шевчук В. «Він світильником був , що горів і світив .»//Доброокий. Спогади про Івана Світличного.-К.,1998.-с.228.
[34] Танюк Л. З Іваном і без Івана//Там же, с.153.
[35] Косів М. Іван Світличний - «його світлість»//Там же, с.324.
[36] Влизько О. Дев’ята симфонія// Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження. Антологія.-Париж,1959.-с.368.
[37] Симоненко В. «Світ який .»//Лебеді материнства.-К.,1981.-с.46.
[38] Влизько О. Серце// Там же, с.369.
[39] Симоненко В. «Скільки б не судилося .»//Там же, с.46.
[40] Шевчук В. «Він світильником був, що горів і світив .»//Доброокий. Спогади про Івана світличного.-К.,1998.-с.226.
Завантажити реферат