Конференція виробила і рекомендувала ряд спеціальних принципів, які визначають міжнародні торгові відносини і торгову політаку і сприяють розвитку зовнішньої торгівлі. Переважно вони спрямовані на підтримку країн, що розвиваються. Деякі правові принципи міжнародної торгівлі були вироблені і другою сесією Конференції з торгівлі і розвитку (Делі, 1968р.).
Закінчення.
На основі викладеного можна констатувати, що ТНК є не лише інтегральною складовою сучасної системи міжнародних економічних відносин, а й чинником її подальшого перетворення відповідно до властивих їм самим моделей господарської діяльності.
Процеси глобалізації, що відбуваються в сучасному світі, відповідають органічним принципам транснаціоналізації бізнесу, найбільш повним вираженням якої є ТНК. Провідні міжнародні корпорації опосередковують значну частину світового товарного обміну, трансферту технологій та інвестиційних потоків і значною мірою сприяють перетворенню світового господарства на системну цілісність із внутрішньо узгодженими механізмами монетарного та речовинного балансування.
Водночас роль ТНК у сучасному світі багато в чому суперечлива. Зокрема, своєю діяльністю смороду закріплюють перерозподіл світового продукту на користь провідних ринкових країн за дуже низьких показників споживання в найбідніших країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Однак саме ТНК є і джерелом та рушійною силою НТП у країнах,що розвиваються. ТНК відіграють важливу роль у забезпеченні зайнятості та надходження капіталів до цих країн.
Особливу роль ТНК відіграють в економіках трансформаційного типу, оскільки активно впливають на процеси приватизації, реструктуризації виробництва, оновлення технологічної бази, на базисні механізми формування відносин між соціумом і бізнесом. Причому за розумів геоекономічної реструктуризації моделей національної спеціалізації відносини транзитивних економік з ТНК формують перспективні моделі участі держав у процесах міжнародної кооперації та поділу праці.
Активізація діяльності ТНК на українському ринку здатна вирішити визначені питання, зв'язані з можливим ростом безробіття. Створення ТНК нових підприємств, особливо индустриально-ориентированного характеру, приведе до розширення кількості робочих місць, що за рівнем оплати праці і соціально-побутових умов будуть задовольняти основні потреби українських робітників і вчених.
З негативних факторів слід зазначити, що в Україні протягом тривалого часу прийдеться миритися з тим, що ведучі українські виробники в складі ТНК будуть знаходитися на другому плані. В умовах недостатньо розвитий технології і нестабільного фінансового стану частина українських підприємств відчуває себе лідерами визначених галузей виробництва. Зштовхнувши з провідними компаніями світу, активи яких складають сотні мільярдів доларів, більшості з них прийдеться уступити власним амбіціям заради можливості одержати в складі ТНК доступ до нових ринків, технологіям, інвестиційним лініям. Разом з тим, можна буде відзначити посилення залежності української економіки від ведучих корпорацій світу.
Проблема інтеграції України у світовий економічний простір досить складна, її рішення можливе лише через прискорення проходження основних ступіней розвитку економіки ринкового типу, що у свій час пройшли економічно розвиті країни. Україні необхідні світові економічні зв'язки для того, щоб швидше перебороти глибока економічна криза, стабілізувати розвиток продуктивних сил і забезпечити ріст на цій основі життєвого рівня населення.
Транснаціональні корпорації можуть зіграти в нашій країні одну з найважливіших ролей як організатор міжнародної діяльності, рушійна сила інтеграційних процесів, головний носій науково-технічного прогресу, основний інвестор у світовій економіці. Одночасно варто врахувати специфіку діяльності ТНК, позитивний сумарний ефект від який залежить не від самих ТНК, а від політики уряду приймаючої країни. Для того щоб збільшити вигоду обох сторін, необхідно, насамперед, створити в нашій країні умови для економічного росту, затвердити ефективне податкове законодавство, підтримувати національну валюту і т.д.
Успішне входження України в глобальний простір повинний ґрунтуватися на використанні максимуму наявних можливостей, у тому числі не в останню чергу — експлуатації ефекту прокладеного шляху, що дозволяє врахувати допущені помилки, уникнути дорогих (по масштабах утрат) спокус і пасток. Україна, що ввійде в глобальний простір по прокладеному шляху, може, у числі інших таких же країн, уникнути утрат від ризиків, неминучих для першопрохідників. Зрозуміло, стосовно до можливостей і перспектив України, це, щонайменше, означає необхідність зміни інерційного розвитку на інноваційне.
Для такої країни як Україна, глобалізація — це і велика спокуса, і чималі ризики. І при всім цьому шлях у глобальний простір безальтернативний, оскільки ізоляціонізм створює лише тимчасову, оманну ілюзію захищеності. Оманну, тому що саме тривалу захищеність збільшує відсталість. Багато чого для України буде залежати від нашої здатності переглянути саму модель розвитку, а виходить, і глобального інтегрування.
Список літератури.
- Beamish P.W, Leeraw D.J., Crookell H. International Management. Text and cases. - Boston, 1991.
- Белошапка В.А. Транснаціональні корпорації в міжнародному бізнесі. - К., 1994.
- Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. - К., 1990.
- Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. - К., 1996.
- Панченко Є.М. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К., 1996.
- Поручник A.M. Інтеграція України у світове господарство. - К., 1994.
- Сірка А. Як робити бізнес з американцями і канадцями. - К., 1994.
- Транснаціональні корпорації.Навчальний посібник./Рокочучи В.В.-Київ,2001.