Рекомендації Уругвайського раунду по скороченню митних бар'єрів виявилися радикальними. На ряд товарів мита планується скасувати взагалі. Це насамперед ті товари, по яких особливо висока конкурентноздатність США (будівельне і медичне устаткування, хімікати, фармацевтична продукція, сільськогосподарські товари, цемент, пиво, меблі). По тим товарам, де величина мита перевищує 15%, рівень скорочення буде складати 30%. США прагнуть розширювати списки тих товарів, по яких мита будуть скасовані (включивши в них алюміній, кольорові метали, автомобілі, запчастини). Аналогічну позицію зайняли Японія і нові індустріальні країни.
Одночасно зі зменшенням величини митних пошлин були досягнуті визначені успіхи в уніфікації правил і умов їхнього застосування. Наприклад, як базу для розрахунку мита вирішено використовувати ціну накладної (фактури) на товар. (Раніше США застосовували внутрішні ціни, що приводило до завищення величини пошлин). Рішення, що стосуються інших нетарифних бар'єрів, оформлялися у виді спеціальних кодексів і угод, що підписуються окремо.
Субсидії й антидемпінгові (компенсаційні) мита являли собою один з найбільш складних пунктів переговорів.
Було запропоновано ввести прямої заборона на використання прямих експортних субсидій. Однак на настійну вимогу країн ЄС, що широко використовують пряме дотирование сільськогосподарського експорту, для цієї групи товарів були зроблені значні виключення.
Відносини країн-учасниць до непрямих субсидій полягало в наступному. Виробництво найчастіше субсидіювалося не стільки з метою розширення експорту, скільки з метою підтримки зайнятості в економічно відсталих районах. Розроблювачі кодексу по практиці субсидування не змогли знайти прийнятне узагальнене визначення поняття “непрямі субсидії”. Проте в кодексі визнається той факт, що вони можуть негативно впливати на експорт. Кодекс допускає введення компенсаційних пошлин тільки в тому випадку якщо імпорт субсидованих товарів приводить до значних матеріальних втрат у національній промисловості. Раніше в США компенсаційні мита можна було вводити стосовно будь-якого імпортного товару, субсидованому за рубежем.
Величина компенсаційних зборів не повинна перевищувати суму виявлених субсидій. Ці збори виконують не каральну функцію, а скоріше покликані забезпечити нормальні умови конкуренції. Особливо обговорене положення про країни, що розвиваються, що мають право застосовувати експортне субсидування, хоча й в обмежених масштабах. Рішення про введення компенсаційних пошлин повинне прийматися на спеціальному засіданні ГАТТ за результатами спеціальних експертних досліджень.
У “Кодексі по технічних бар'єрах у торгівлі”, прийнятому в ході “Токіо-раунду”, поставлена задача усунення дискримінаційного впливу стандартів і технічних бар'єрів у торгівлі, маркіруванні, сертифікації й іспиті товарів. Використання технічних норм не повинне перешкоджати розвитку торгівлі і повинне досягатися насамперед за рахунок застосування до іноземних товарів тих же вимог, що і до національного.
Країни-учасниці беруть зобов'язання не застосовувати особливі стандарти стосовно іноземних товарів, орієнтувати по можливості результати проведених у країнах іспитів на міжнародні стандарти. Запропоновано було інформувати інші держави про результати змін національних стандартів і про нововведення, що готуються, що відрізняються від попередніх.
4.Задача.
Експорт та імпорт всіх країн світу разом взятих у 1999-2000 роках в поточних цінах склав :
Експорт Імпорт
1999 рік 4000 млрд.USD 4187 млрд.USD
2000 рік 4200 млрд.USD 4390 млрд.USD
В чому полягає причина різниці між вартістю свтового експорту та імпорту? Оцініть приблизну вартість фрахту і страхування у % від вартості імпорту?
Використана література :
1. Тлумачний словник економічних термінів “Це - бізнес”. Київ, “Альтерпрес”, 1996р.
2. Положення міжнародного валютного фонду.
3. “Міжнародні економічні відносини” В.Б.Буглай, Н.Н.Ливенцев. Москва, “Фінанси і статистика” 1996 р.
4. “Міжнародні економічні відносини” Е.Ф.Авдокушин Москва, Информационно-внедренческий центр “Маркетинг” 1997 р.
Завантажити реферат