План роботи
Вступ
Розділ 1. Передумови, зародження та еволюція європейського об’єднання
1. 1. Розвиток концепцій єдиної Європи. Витоки європейського федералізму
1. 2. Європейські інтеграційні процеси ХХ ст
1. 3. „На шляху до Євросоюзу”
Розділ 2. Європейська Ініціатива в Області Демократії і Прав Людини (ЄІДПЛ)
2. 1. Загальна концепція
2. 2. Гранти ЄІДПЛ
2. 3. Реалізація програми „Демократія і права людини”
2. 4. ЗМІ за демократію
2. 5. Основні законодавчі інститути і документи ЄС, що закріплюють права людини
Розділ 3. Благодійна діяльність ЄС, гуманітарна допомога
3. 1. Що таке ECHO?
3. 2. Мандат ECHO
3. 3. Діяльність ЕСНО в регіоні Північного Кавказу як приклад сумлінної праці заради добробуту мирного населення
Розділ 4. Програма ЄС „YOUTH” – нові можливості для молоді Європи
Розділ 5. Охорона навколишнього середовища в контексті діяльності ЄС
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність теми реферату: Україна після проголошення незалежності веде пошук власного місця в європейських інтеграційних процесах[1]. Ключовим напрямком зовнішньої політики України та її стратегічним курсом визнано вступ до ЄС. Отже, сьогодні українські політологи як ніколи зацікавленні у вивченні діяльності ЄС для того, щоб власноруч розробити особливості власної лінії у Євросоюзі. І хоча ЄС – це об’єднання європейських держав переважно на економічній основі, на думку багатьох вчених, одним з найважливіших аспектів діяльності ЄС є формування його гуманітарної політики, а саме захист прав і свобод людини в сучасному суспільстві, пошуки вирішення інформаційних, освітніх, правових та навіть екологічних проблем в контексті гуманітарної діяльності.
Методи дослідження: теоретичні – аналіз джерел з даної проблеми, систематизація і узагальнення літературно-критичного матеріалу, зібраного в процесі дослідження; практичні – узагальнення спостережень.
Об’єкт дослідження – різногалузева діяльність Євросоюзу.
Предмет дослідження – історичний процес формування європейської спільності, функціональність різноманітних підрозділів ЄС, запровадження нових політико-правових засобів вирішення соціальних, культурних питань.
Мета дослідження: проаналізувати загальний стан систем соціального і культурного забезпечення народів Європи, дослідити особливості гуманітарної політики ЄС для її подальшого вдосконалення в майбутньому, визначити принципи реалізації інтеграції в Європі.
Структура роботи. Реферат включає вступ, п’ять розділів, висновок. Розділ І висвітлює витоки й еволюцію ідей і концепцій єдиної Європи, а також коротко характеризує історію розвитку європейського інтеграційного процесу. У ІІ розділі розглядаються основні концепції і положення гуманітарної політики Євросоюзу. Зокрема більш детально досліджено питання Європейської Ініціативи в Області Демократії і Прав Людини (ЄІДПЛ) як приклад проекту, створеного Євросоюзом з метою зміцнення та покращення соціально-правової бази жителів усіх регіонів Європи. У наступному ІІІ розділі висвітлено інший аспект гуманітарної політики Євросоюзу – благодійність та гуманітарна допомога. В цьому розділі дана оцінка основному проекту у цій сфері – „ЕСНО”. В IV розділі коротко розглянуто питання освіти та працевлаштування молоді в Європі, а також альтернатива ЄС – проект „YOUTH”. V розділ присвячено вивченню проблем охорони навколишнього середовища в Європі та політики ЄС у вирішенні даної проблеми. У висновках було зроблено спробу стисло узагальнити досліджений матеріал.
1. Передумови, зародження та еволюція європейського об’єднання
Аналіз сучасного стану розвитку ЄС та його політичної, економічної, соціальної та гуманітарної діяльності неможливий без врахування історії розвитку ідеї об’єднання Європи та основних теоретичних підходів, що були започатковані та розвивалися протягом декількох сторіч Європейської історії.
1. 1. Розвиток концепцій єдиної Європи. Витоки європейського федералізму
В історичному аспекті однією з перших інтеграційних концепцій, що ставила за мету підведення теоретичного підґрунтя під процеси європейського об'єднання, був саме федералізм[2]. Намагаючись запобігти міждержавним конфліктам у Європі, відомі європейські мислителі й політичні діячі все частіше схилялися до думки про необхідність обмеження державного суверенітету. Розглядаючи державу та її інтереси як першопричину міждержавних суперечностей, що спричинюють воєнні конфлікти, прихильники "єдиної Європи" висловлювались за необхідність утворення наднаціонального об'єднання, яке керувалося б, в першу чергу, спільними інтересами, а не інтересами окремих держав. Ця мета залишалася незмінною протягом століть. Змінювалися лише задачі, форми та методи досягнення такого об'єднання.
Серед перших відомих політичних проектів об'єднання європейських держав виділяється розроблений на початку XIV ст. легістом короля Франції Філіпа XIII П'зром Дюбуа план "Повернення святої землі". Проект проголошував ідею поновлення на релігійній основі втраченої єдності європейських народів і передбачав утворення церковного собору та арбітражного трибуналу, які мали підтримувати мирне співіснування між християнськими державами та вести спільну боротьбу проти мусульман. У 1464 р. король Богемії Подебрад висунув проект об'єднання християнських держав, який передбачав не стільки утворення європейського об'єднання, скільки усунення міждержавних протиріч у Європі. З цією метою пропонувалося скликати сейм із представників шістнадцяти королівств, який мав грати роль арбітражного суду у вирішенні конфліктів та забезпечувати спільну боротьбу проти Османської імперії. Пізніше, у 1617 р. радник Генріха IV герцог Сюллі виступив з ідеєю "Великого плану", що передбачав утворення федерації з п'ятнадцяти християнських держав, очолених сенатом, до якого мали увійти 66 представників. Основна мета об'єднання - утворення європейської армії для підтримання стабільності та боротьба із зовнішньою загрозою. Подібні ідеї розроблялися також Еріком Лакруа, який запропонував у 1623 р. зробити Венецію столицею Європи. В 1693 р. Уільям Пенн у роботі "Есе по сучасному та майбутньому миру в Європі" підтримав ідею утворення європейського собору, парламенту чи, навіть, держави. Аналогічними проектами був захоплений один із відомих представників французького просвітництва XVIII ст. абат Сен-П'єр, який видав у 1713 р. свій "Проект вічного миру в Європі"[3]. В 1795 р. відомий німецький філософ Еммануїл Кант написав схожий філософський "Проект вічного миру". Обидва проекти передбачали утворення Сенату чи постійно діючого Конгресу, рішення яких були б обов'язковими для держав-учасниць.
Таким чином, не дивлячись на різноманітність європейських проектів, вони були досить схожими за своїми складовими: об'єднання держав; підпорядкування рішенням європейського Сенату або Сейму; арбітражне вирішення конфліктів; утворення армії для застосування санкцій та ведення зовнішніх військових дій, насамперед, проти Оттоманської імперії. Ці проекти, а також розроблені пізніше такими відомими теоретиками та філософами, як Анрі Сен-Симон (представник утопічного соціалізму), П.-Ж. Прудон (ідеолог одного з напрямків анархізму), французький письменник Віктор Гюго, який вперше вжив термін Сполучені Штати Європи, мали в своїй більшості абстрактно-теоретичний характер. Ідеологи єдиної Європи керувалися романтичною ідеєю відновлення втраченої єдності шляхом поступового зростання серед народів розуміння своєї європейської ідентичності, що, у свою чергу, створило б можливості для встановлення "вічного миру" на континенті. При цьому зовсім не враховувалися політичні, економічні та соціальні реалії.
Завантажити реферат