5. Охорона навколишнього середовища в контексті діяльності ЄС
Невід’ємною частиною діяльності Євросоюзу є фінансування проектів, пов’язаних з охороною навколишнього середовища. Яскравим прикладом проведення такої політики є запровадження проекту “LIFE”, який є фінансовим інструментом охорони навколишнього середовища. Започаткована ця програма була в 1992 році. Саме через цю установу відбувається фінансування усіх екологічних ініціатив Європейського Союзу. Програма розповсюджена по всій території Західної і Східної Європи.
Реалізацію програми відбувалася в декілька етапів: 400 млн. євро були асигновані для першої фази (1992-1995), приблизно 450 млн. були асигновані для другої фази (1996-1999), поточна фаза “Life III” (2000-2004) має бюджет 640 мільйонів євро. В структурі життєздатного розвитку “Life III” повинна внести свій доробок у розвитку та підвищенні Спільності екологічної політики.
Висновки
Сьогодні Європейський Союз - економічне і політичне співтовариство, що об'єднує більш 375 млн. чоловік. ЄС продовжує неухильно розвиватися шляхом поглиблення інтеграції і розширення сфери відповідальності стосовно країн-членів. Народження євро стало важливою віхою на шляху до економічного і валютного союзу. Але підписанню документів щодо ЄС передував довгий період становленні європейської єдності, концепції єдиної Європи. Саме під час еволюції цих поглядів і виробилася система цінностей і головних завдань, які має поставити перед собою європейське об’єднання. Головна мета – укріпити Європейську фінансову структуру, для чого і був створений ЕВС (економічний і валютний союз), спеціальна комісія, а також розроблено низку програм і заходів. Але не зважаючи на економічну орієнтацію ЄС, дана організація переймається також культурними, соціальними, політичними, гуманітарними проблемами тощо.
Щодо останньої, тобто гуманітарної проблеми, то ЄС вбачає у даній сфері такі основні цілі своєї роботи:
- фінансування проектів, що мають соціально спрямовану орієнтацію;
- розробка власних комітетів, організацій, програм;
- залучення більшої кількості країн до вирішення загальнолюдських проблем;
- сприяти зміцненню союзу через гуманітарну політику;
- пропагувати ідеї демократії, займатися просвітницькою діяльністю;
- допомагати постраждалим країнам під час війн або природних лих;
- захищати права людей у світі;
та багато інших аспектів гуманітарної діяльності.
Основою будь-яких міжнародних відносин є економічні зв’язки та фінансова база. Тому Європейський Союз значною мірою сприяє капіталовкладенням країн-членів в розробку спільних проектів, зокрема гуманітарного профілю. Сьогодні Європейським Союзом досягнуто значних результатів в цій галузі діяльності. За останні десять років із бюджету Євросоюзу було виділено більше 5 млрд. євро для проведення власної гуманітарної політики, що значно сприяло консолідації Європейського народу, покращення його життєвого рівня, вирішенню багатьох проблем міжнародного рівня. У даній роботі була зроблена спроба дати оцінку діяльності ЄС та проведення гуманітарної політики і більш глибоко розкрити першопричини даних процесів.
Список використаних джерел
Література:
Agenda 2000: for a stronger and wider Union: document drawn up on the basis of COM(97), European Commission. Bulletin on the European Union. Supplement 1997/05. Luxembourg: EUR-OP, 1997
Association agreements with the countries of Central and Eastern Europe: a general outline / EC, Commission. COM Documents 1990/0398 final. Luxembourg: EC, 1990.
European Council: 20-21 November 1997: Luxembourg: speech by the president Jose Maria Gil-Gil-Robles: Presidency conclusions: extraordinary Summit on employment: special edition / EU, European Parliament. 3/S-97/ 3597/PE 167., S.I., EP, 1997.
Манжола В. А., Копійка В.В. Європейський союз у міжнародних відносинах. – Київ: Інститут міжнародних відносин, 1998.
Крушинський В.Ю. Європейський союз: історія і сучасність: Конспект лекцій. – Київ: Інститут міжнародних відносин, 2000.
История европейской интеграции / Под ред. А. С. Намазовой, Б.Эмерсон. – Москва: ИВИ РАН, 2002
Haas E.-B. The uniting of Europe. – Zud. Edn., 1968
Redmond J. The expending European Union. Past, Present, Future. – London: Lynne Rienner Publishers, 1998.
Rose R., Haerpfer Ch. Democracy and enlarging the European Union eastwards. – Florence: European University Institute, 2003.
Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський союз: заснування і етапи становлення. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2002.
Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001.
Європейський Союз. Консолідовані договори, Київ, Вид. „Порт-Роял”, 1999.
Інтернет-ресурси:
http://europa.eu.int/
http://www.eur.ru/
http://www.eurunion.org/infores/euindex.htm/
http://europa.eu.int/eur-lex/en/
http://www.ambassade.dk/dkrussimose-da.php3/
http://www.rbcc.co.uk/
[1] Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу / Урядовий Кур’єр, 18 червня 1998, 4 стор.
[2] Борхорд К. Европейский Союз. Прошлое, настоящее, будущее. М., 1996, 12 стор.
[3] Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський союз: заснування і етапи становлення. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2002, 26 стор.
[4] Дородько Ю. В., Європейська історія: погляди, теорії, концепції. – К.: „Джерело”, 1998, 132 стор.
[5] Європейський Союз. Консолідовані договори, Київ, Вид. „Порт-Роял”, 1999, 2 розділ.
[6] Поздняков Э. Ганжа С. «Новые страны на пороге Европейского союза» МНИМО М. 3 1999, 263 стор.
[7] Топорин Б.Н. «Европейские Сообщества: право и институты»- Москва.1992г, 49 стр.
[8] Згідно до матеріалів, опублікованих на сайті http://www.eur.ru/
[9] Згідно до матеріалів, опублікованих на сайті http://europa.eu.int/
Завантажити реферат