До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) за переліком, визначеним Головною державною податковою інспекцією України.
Оподатковуваний доход іноземних громадян та осіб без громадянства (надалі – іноземні громадяни), які мають постійне місце проживання в Україні, визначається в тому ж порядку, що й оподатковуваний доход громадян України до оподатковуваного доходу іноземних громадян включаються:
суми, надбавок, виплачювальних у зв’язку з проживанням в Україні;
суми, виплачювальні для компенсації витрат на навчання дітей у школі, харчування, поїздки членів сімей платника у відпустку та інші аналогічні цілі.
До оподатковуваного доходу іноземних громадян не включаються:
суми, які відраховуються наймачем іноземних громадян до фондів державного соціального страхування і пенсійного забезпечення;
суми компенсації витрат за найманням житлового приміщення і на утримання автомобіля для службових потреб;
суми витрат на відрядження.
Суми, виплачені підприємствами і установами у вигляді компенсації
витрат на відрядження технічним спеціалістам із числа іноземних громадян у зв’язку з їх роботою в Україні, не включаються до оподатковуваного доходу іноземних громадян, якщо виплати цих сум передбачено відповідним зовнішньоекономічним контрактом.
Доходи, одержані внатуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами.
Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться в українських карбованцях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховую-
ться в українські карбованці за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу.
3.2 Нинішня шкала ставок та порівняльна характеристика
з іншими країнами світу
Для всіх платників чинним законодавством передбачена єдина шкала ставок за яким оподатковується сукупний річний доход виходячи з середньомісячного доходу (Додаток 4).
За вказаними ставками протягом року оподатковується також сукупний доход який отримують громадяни кожного місяця за місцем основної роботи.
Якщо до складу сукупного доходу (місячного чи річного) входять доходи, одержувані громадянинами – засновниками й учасниками підприємств у вигляді дивідентів за акціями або в наслідок прибутку (доходу) цих підприємств та інших корпоративних прав податок і сум цих доходів не стягується.
Наведені ставки податку збільшуються удвічі, але не більше ніж до 70%, при оподаткуванні сум авторських нагород, що виплачуються спадкоємцям повторно (неодноразово).
Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи й тими, хто не має постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20%.
Якщо доходи одержані в іноземній валюті, то податок нараховується у складі сукупного оподатковуваного доходу за вказаними вище ставками, зменшиними на 50%.
Таким чином ставки прибуткового податку диференційовано за трьома ознаками:
розмір доходу;
вид і характер доходу;
вид валюти (національної або іноземної), в якій отримано доход.
Залежно від розміру доходу ставки податку прогресивні, побудовані ступінчастим методом із відносно помірним діапазоном диференціації-від 0 до 50% оподаткованого доходу.
Залежно від виду і характеру отриманого доходу диференціація обмежена ї зумовлена лише необхідністю стимулювати вкладення грошей у цінні папери, а також регулювати деякі категорії платників, зокрема спадкоємців авторів творів науки, літератури і мистецтва, відкриттів, винаходів та промислових зразків.
Якщо розглядати шкалу прибуткового оподаткування населення з огляду на формування ринкових відносин, то висновок тут однозначний: вона цілком суперечить завданням економічних реформ. Для формування ринкової економіки необхідно створити власника.
Але при таких ставках оподаткування на законних підставах це просто неможливо. Податок поглинає ту частину доходів, що могла б спрямовуватися на нагромадження, тобто фактично протидіє формуванню власності. Тому й подібний підхід до прибуткового оподаткування населення можна беззастережно визначити як негативний і безперспективний.
Характеризуючи еволюцію податкових систем розвинених країн світу, слід зазначити, що протягом останніх 30 років спостерігається тенденція зростання частки особистого прибуткового податку в усіх країнах. Ця частка, наприклад в США, складає понад 30%, що майже у 6 разів більше, ніж в Україні .
Таблиця 3.1
Стуктура доходів бюджету США
Назва податку |
Частка у доходах бюджету |
Прибутковий з продажу |
7.6% |
Податок з доходів фізичних осіб |
35.8% |
Податок на соц. страхування |
28.2% |
Податок на доход корпорації |
7.3% |
Акциз |
6.8% |
Інші |
14.3% |
Таблиця 3.2
Структура доходів бюджету України
Назва податку |
Частка в доходах бюджету |
Прибутковий податок з громадян |
11.7% |
Фонд Чорнобиля |
6.0% |
Рента |
5.1% |
Акциз |
4.3% |
ПДВ |
29.3% |
Податок на прибуток підприємств |
20.6% |
В США прибутковий податок стягують з індивідуального сукупного доходу. Він складає різницю між валовим доходом та сумою законодавчо-дозволених вирахувань. В склад останніх входить неоподаткований мінімум (2 000 $) на кожного платника та всіх членів його сім’ї, знижка в сумі 3000 $, чи витрати на ділові зустрічі, внески до благодійного фонду, витрати для догляду за дітьми та людьми похилого віку, місцеві податки, частина затрат на медичне обслуговування та ін. Податок на доход стягується за двома основними ставками: 15 та 28 % та додатковій 33%. Індивідуальний прибутковий податок стягується з річного доходу на основі деклаарації, яку заповвнюють самостійно. З 1985 р. в США кожен рік індексують неоподатковий мінімум дохода з урахуванням інфляції в державі.