Стимулювати ті чи інші напрямки за допомогою податкових пільг треба дуже обережно оскільки досвід надання пільг з оподаткування в Україні, свідчить що податкові пільги найчастіше допомагають ухилятися від оподаткування, що в свою чергу призводить до зменшення доходів до бюджетів різних рівнів.
Для збільшення грошових надходжень до бюджету необхідно переглянути нині діючі пільги.
Першим кроком для вирішення цього питання необхідне скорочення пільг, що нині надається нечисленним, порівняно з іншими категоріями платників (лауреатам премій, у тому числі і державних, переможцями (призерам) конкурсів, змагань та ін.) або ж, які розрізняються за галузевою чи професійною ознакою (працівників сільського господарства, атомної енергетики, прокуратури, органів внутрішніх справ, військовослужбовцям, суддям).
До сукупного річного оподатковуваного доходу необхідно включити статті, які раніше не включалися, а саме:
1. Суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, які інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва;
2. Суми, що перераховуються за заявами громадян у відділення благодійних та економічних фондів, а також підприємствам, організаціям і установам культури, освіти охорони здоров`я, науки і соціального забезпечення, які фінансуються з бюджету, в межах дванадцяти мінімальних заробітних плат на рік;
3. Суми отримані працівниками на відшкодування шкоди у випадку ушкодження здоров`я або заподіяного каліцтва, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків, а також у зв`язку з втратою годувальника;
4. Суми доходів громадян, що виконують сільськогосподарські або будівельні роботи в сільській місцевості тимчасово або сезонно, а також членів студентських будівельних загонів, які споруджують об`єкти у сільській місцевості;
5. Суми дивідендів, що були оподатковані податком на дивіденди під час їх виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств.
Також пропонуємо скоротити пільгову ставку для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Нині дана категорія платників прибуткового податку має пільги в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Необхідно скоротити цю пільгу як мінімум до 10 неоподатковуваних доходів громадян.
Заходи щодо зменшення податкових пільг та скорочення пільгових ставок необхідні тому, що переліченими вище пільгами користуються в основному відносно високодохідні громадяни, тому з дотриманням вимог соціальної справедливості необхідно та доцільно їх відмінити. А громадянам, які дійсно потребують допомоги, підпали під ці категорії, держава повинна сама виділити кошти.
Розділ 5 Удосконалення системи оподаткування доходів громадян
Прибутковий податок може становити ефективний фіскальний інститут лише за умови досягнення в державі певної стадії економічного розвитку, коли суб"єкти господарювання матимуть достатньо можливостей для одержання прибутку, а громадяни особистих доходів, головною складовою яких є заробітна плата
Низький рівень заробітної плати і взагалі рівень життя населення зумовлює низьку частку прибуткового податку з громадян в доходах бюджету, орієнтація на зміну співвідношення між двома видами прямих податків за цих умов була б передчасною і невиправданою.
Для системи прибуткового оподаткування в Україні є високий рівень оподаткування. Процентні ставки прибуткового податку, що застосовуються в нашій шкалі, використовуються багатьма країнами. Але граничні значення сукупного оподатковуваного доходу в нас значно нижчі: із суми, що перевищує приблизно 500 доларів США ми стягуємо 40% податку. Наслідком цього є зниження надходжень від податку в бюджет, скорочення платоспроможного попиту населення. Останніми роками все більше економістів приходять до висновку, що основною причиною поглиблення економічної кризи в Україні стає недостатність сукупного попиту: вона ускладнює проблему реалізації продукції, а неможливість Гі продажу призводить до скорочення обсягів виробництва і зайнятості. Одним із засобів підвищення сукупного попиту є
зниження рівня податкового тягаря. Останнє може вплинути передусім на споживацькі та інвестиційні витрати.
Вплив податків на споживацькі витрати обумовлений тим, що вон, вилучаючись із доходів громадян, зменшують ту їх частку, яка може бути використана на придбання товарів та надання послуг. Зокрема, це стосується прибуткового податку з громадян, який для переважної частини платників залишається майже незмінним - 8-10% середньої заробітної плати робітників і службовців.
Щодо громадян з рівнем доходів, вищим від середньої заробітної плати робітників і службовців, то частка особистого прибуткового податку в їх доходах, наприклад, у вересні 1995 року становила від 18,8% до 45,9%, у лютому 1996 року - від 12,8% до 24,9%.
Низькі і середні доходи повністю витрачаються на споживання, а отже, розширюють споживчий попит і стимулюють зростання виробництва. Високі доходи витрачаються не тільки на споживання, а й частково заощаджуються. Тому зменшення частки доходів, що вилучається до бюджету, не призводить до адекватного зростання споживацьких витрат.
Це не означає, що послаблення податкового тиску на громадян з відносно високим рівнем доходів меншою мірою впливає на сукупний попит. Все залежить від того, в якій формі здійснюються заощадження. Якщо вони депонуються на рахунки українських банків чи вкладаються в цінні папери українських підприємств, то за певних умов стають джрелом інвестицій, трансформуються у інвестиційні витрати. Таким чином, щоб забезпечити суттєве зростання попиту, зменшення податків для громадян з високими доходами слід супроводжувати проведення політики заохочення заощаджень і інвестицій.
Для періоду з 1991 року по сьогоднішній час характерним є різке зниження схильності населення до зощаджень та інвестування доходів у цінні папери, відповідне зростання показників осідання гррошей на руках у населення.
Показники балансу грошових доходів і витрат населення наочно характеризують постійну тенденцію до зниження частки коштів, які можуть бути використані у складі купівельного фонду населення. Привертає увагу, насамперед, збільшення частки доходів, що вилучаються у формі податкових платежів і так званих добровільних внесків. Із1995 року їх питома вага у грошових витратах населення зросла більше ніж у 1,5 раза.
На фоні збільшення питомої ваги інших витратних статей балансу стає дедалі менш помітним поступове зростання безпосереднього податкового навантаження на доходи населення (у 1996 - 1997 роках частка обов"язкових платежів у формі прибуткового податку з громадян залишалась 6,5%). Однак, враховуючи, що об'єктом оподаткування прибутковим податком є виключно кошти, спрямовані на оплату праці і прнрівнені до неї доходи громадян - суб"єктів підпримницької діяльності, частка яких невпинно знижується, фіскальний тиск за останні два роки є не таким уже й малопомітним .
Звичайно можна вважати, що зростання прибуткового оподаткування відповідає аналогічним тенденціям у розвинутих країнах, де податок на особисті доходи сиановить від 5 до 25% ВВП. Однак при цьому незмінною економічною основою підвищення рівня оподаткування доходів населення і збільшення їх бази є зростання абсолютного обсягу ВВП, його середньодушного виробництва і споживання, що тісно корелюють з відповідними змінами у номінальній заробітній платі, як найбільш вагомій складовій особистих доходів. Це означає, що як тільки простежується відносне зменшення особистих доходів, то потрібно вносити корективи і до обсягів податкових надходжень. Зменшення останніх підвищує доходи, а отже, і сукупний попит. З зростанням доходів зростають і податки, що стримує інфляцію, не завдаючи удару споживчому попиту. Не
Завантажити реферат