ПДВ ТА ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ФРАНЦІЇ
Податкова система є головним джерелом надходжень до центрального бюджету, які складають понад 90% його прибуткової бази.
Основними видами податків, що надходять до центрального бюджету, є непрямі і прямі податки, а також гербові збори (держмито). Протягом останніх 30 років домінуючими податками по сумі надходжень є непрямі, насамперед, податок на додану вартість (біля 50% від суми непрямих податків).
Існує жорсткий розподіл податків на ті, що надходять до центрального бюджету і на місцеві податки. Це пов'язано з політикою формування місцевих бюджетів на принципах самофінансування і бездефіцитності. Є лише поодинокі винятки, коли прибутки від центральних податків частково надходять до місцевих бюджетів. При цьому збір як центральних, так і місцевих податків здійснюється єдиною податковою службою. Місцеві податки складають трохи більше за третину від суми податків, що надходять до центрального бюджету.
З 1982 року у Франції активно проводиться політика децентралізації, яка полягає у розширенні прав місцевих органів самоврядування у сфері благоустрою, професійної підготовки кадрів, містобудування, екології та інші.
Податок на додану вартість
Податок на додану вартість (ПДВ) є основним з непрямих податків, що застосовуються в податковій системі Франції, і дає найбільші податкові надходження до бюджету країни (біля 45% всіх податкових надходжень).
У теорії вважається, що ПДВ не є податком на підприємство. Це податок на споживача. Підприємства є лише збирачами податку, для яких ПДВ є нібито нейтральним. При продажу товару підприємство має компенсувати всі свої витрати на ПДВ у виробництві й обігу та додає ПДВ на знов створену на підприємстві вартість. Ця частина ПДВ, що включається в продажну ціну, і перераховується державі. Повністю весь тягар ПДВ лягає на кінцевого споживача. На практиці все є набагато складнішим, але це тема для окремої статті, а тому перейдемо до розгляду ситуації з цим податком у Франції.
Наприклад, у Франції в 1988 році діяло 4 ставки ПДВ:
5,5% на товари і послуги першої необхідності (продукти харчування, за винятком алкоголю і шоколаду), медикаменти, житло, транспорт і т.д.
7% скорочена ставка на товари культурного побуту (книги)
18,6% нормальна ставка на всі види товарів і послуг
33,33% гранична ставка на предмети розкоші, машини, алкоголь і тютюн.
ПДВ став європейським податком. У 1977 році прийняті Європейські директиви на ПДВ, відповідно до яких ставки ПДВ країн членів ЄЕС повинні бути зближені. У Франції найвищі ставки ПДВ, і тому сьогодні спостерігається тенденція до зниження їх рівня до середньоєвропейського. Так, в 1989 році діяло тільки 3 ставки: 5,5% 18,6% і 28%. Надалі в рамках угоди по ЄЕС залишаться дві ставки: 18,6% нормальна і 5,5% знижена (середньоєвропейський рівень нормальної ставки 14-20%).
ПДВ - внутрішній податок, і при вивозі товару за кордон його величина компенсується покупцеві. Імпортні товари теж обкладаються по відповідній ставці ПДВ.
У законодавстві Франції передбачено два види звільнення від ПДВ: остаточне і можливе. До остаточного звільнення стосується компенсація ПДВ по експорту і компенсації внаслідок різних ставок при купівлі і продажу.
Звільняються також три види діяльності: 1) медицина і медичне обслуговування; 2) освіта: початкова, середня, вища і професійна; 3) діяльність суспільного і доброчинного характеру.
Крім того, звільняються всі види страхування і казино, лотереї.
Є види діяльності, де передбачене можливе звільнення від ПДВ, тобто платнику надається право вибирати: платити ПДВ або прибутковий податок.
До таких видів діяльність належить: · здача в оренду приміщень для будь-якого виду економічної діяльності; · фінансова і банківська справа; · літературна, спортивна, артистична діяльність, муніципальне господарство.
Розрахунок ПДВ ведеться самими підприємствами. Для дрібних підприємств, де ведеться спрощена схема бухгалтерського обліку, ПДВ розраховує податкова служба.
Дрібні підприємства (з товарообігом менше за 3 млн. франків або 0,9 млн. фр. послуг) можуть заповнювати декларацію протягом року розрахунково. Для дуже дрібних підприємств з товарообігом менше за 500 тис. франків або 150 тис. франків послуг декларація заповнюється 1 раз на рік.
У сільському господарстві застосовується спрощена схема сплати і форми декларації ПДВ. Декларація заповнюється 1 раз на рік, а сплата ПДВ проводиться щоквартально в розмірі 1/5 частини ПДВ за попередній рік з перерахунком за підсумками року.
У Франції є біля 3 млн. платників ПДВ. ПДВ вноситься до бюджету, як правило, щомісяця на основі декларації. Підприємства надають в податкові центри декларацію і чек на сплату податку. Існують також квартальні і річні терміни сплати ПДВ в залежності від об'єму товарообігу.
Компенсація підприємствам ПДВ у разі експорту товарів проводиться щомісяця. Для інших видів (наприклад, селянин купив трактор з ПДВ по ставці 18%, а сільгосппродукти реалізовував по ставці 5,5%) компенсація здійснюється щоквартально. Щорічно адміністрація проводить компенсацію на суму біля 65 млрд. франків, або приблизно 12% від суми податку
Контроль за сплатою ПДВ ведеться щомісяця. Якщо з якої-небудь причини платник ПДВ не надав декларацію, то ЕОМ в автоматичному режимі видає нагадування про те, що термін сплати закінчився.
У Франції щонайменше 10 тис. працівників податкової служби займаються лише розрахунком і збором ПДВ.
Пільги з ПДВ нечисленні і в основному надаються дрібним підприємствам.
Якщо підприємство має товарообіг менше за 300 тис. франків, то ПДВ не сплачується. У цьому разі підприємство вносить до бюджету постійну суму, визначену розрахунковим шляхом. Таке правило діє тому, що ці підприємства не ведуть бухоблік в обсязі, достатньому для розрахунку ПДВ.
Якщо сума ПДВ менше за 1350 франків, то ці підприємства звільняються від його сплати. Таких підприємств приблизно 54 тисячі з 3 млн. платників ПДВ.
При сумі ПДВ більшій за 3350 франків, але меншій за 5400 підприємства мають знижку. Знижка надається також дрібним ремісникам, якщо сума ПДВ менше 20 тисяч франків.
Пільги по ПДВ мають підприємства, що роблять інвестиції, які полягають у вирахуванні з ПДВ сум, що направляються на інвестиції.
Прихильники ПДВ відносять до його позитивних якостей нейтральність по відношенню до підприємств, а також реальність і стабільність надходження коштів до бюджету. Він створює сприятливі умови для експорту продукції та стримує до певної міри споживання предметів розкоші. На сьогодні близько 40 країн світу, в тому числі більшість європейських країн, застосовують ПДВ. Передбачуваний розвиток ПДВ полягає в скороченні числа ставок і вдосконалення методів його розрахунку. На відміну від ФРН, де частина ПДВ йде до земельних бюджетів, у Франції ПДВ повністю поступає до центрального бюджету. Разом з тим за рахунок ПДВ місцеві колективи можуть отримувати дотації від держави. Частина ПДВ (приблизно 1,4%) йде на потреби ЄЕС.
Завантажити реферат