Відповідальність за порушення податкового законодавства

Під приховуванням об'єктів оподаткування треба розуміти невідображення у звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких об'єктів оподаткування - доходу (прибутку), доданої вартості робіт, продукції, послуг тощо.

Заниженням об'єктів оподаткування є: зменшення його бази шляхом невідображення у поданих до податкових органів звітних документах повного обсягу об'єктів оподаткування, умисно неправильне обчислення бази оподаткування, заниження податкової ставки тощо, внаслідок чого податки, збори, інші обов'язкові платежі сплачуються платником податку не в повному обсязі. Зокрема, заниження оподатковуваного прибутку може полягати в частковому чи повному невключенні до нього коштів, одержаних від виконання робіт, надання послуг тощо.

Під заниженням сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів слід розуміти умисно неправильне обчислення тих їх сум, що підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів при правильному відображенні об'єктів оподаткування (без заниження останніх чи їх приховування).

Залежно від характеру поведінки і діяльності суб'єктів по­даткових правовідносин можна також виділити ще один вид порушення податкового законодавства – це стягнення надлишкових сум податків — умисні дії ро­бітників податкових органів по необгрунтованому стягненню сум податкових платежів із платників (активна діяльність характерна для податкового органу, здійснюючого свої повноваження з порушенням зако­нодавства).

Важливе місце у галузі оподаткування займає примус, який являє собою систему за­ходів, що застосовуються уповноваженими органами по відно­шенню до осіб при порушенні ними обов'язків по сплаті по­датку і притягненню до відповідальності при вчинені податко­вого правопорушення.

Заходи податкового примусу характеризуються певними ознаками:

1) регулюються нормами фінансового права, а також адміні­стративно-процесуальними (інколи і нормами кримінального права);

2) застосовуються по відношенню юридичних і фізичних осіб;

3) використовуються для забезпечення надходжень подат­кових платежів;

4) припускають застосування фінансових санкцій, заходів адміністративного і кримінального покарання;

5) припускають позасудове застосування заходів податко­вого примусу;

6) податковий примус поєднує стягнення податкових пла­тежів (тобто в тих розмірах, що зумовлені певними податкови­ми обов'язками платників) і стягнення податків (з урахуванням санкцій за прострочення, відхилення тощо, тобто відхилення від виконання податкових обов'язків).

Реалізація примусу в сфері оподаткування здійснюється попереджувальними, припиняючими і відновлюючими захода­ми. Попередження здійснюється державними органами, конт­ролюючими правильність обчислення і внесення податків. При­пинення пов'язане уже з впливом на платників, що здійснюється юридичне владними (припинення операцій, ліквідація підприє­мства, вилучення документів). Відновлювані заходи пов'язані з відшкодуванням збитків, причинених податковим правопору­шенням. При цьому особливості застосування штрафів, пені включають і ті суми, які були б одержані бюджетом при своє­часному надходженні та використанні податків і платежів.

2. Підстави застосування відповідальності за порушення податкового законодавства

Проблеми відповідальності за податкові правопорушення є однієї з найбільш дискусійних сфер податкового права. Якоюсь мірою це пояснюється, мабуть, певною комплексністю виникаючих при цьому питань. Адже санкції за податкові провини і злочини додатково до фінансового регулюються й адміністративним, і трудовим, і карним правом.

Підставою податкової відповідальності є правопорушення, що відрізняється відповідними ознаками. Докладно ми не будемо зупинятися на їхній характеристиці, оскільки вони традиційні для будь-якого правопорушення:

а) протиправність виражається в порушенні певних податкових норм;

б) караність, особливістю якої в податкових санкціях є відрив (у деяких випадках) стягнення (покарання) від провини платника (на цьому ми зупинялися вище);

в) винність (у формі дії або бездіяльності);

г) причинний зв'язок між протиправною дією і наступили в результаті його негативними наслідками.

Податкове правопорушення — протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність) особи, зв'язана з невиконанням або неналежним виконанням обов'язків по сплаті податку, за яке встановлена юридична відповідальність. Відповідальність у цій галузі не обмежується невиконанням тільки фінансових зобов'язань, адже несвоєчасна здача звіту платником теж тягне за собою штраф, а це можна з дуже великою натяжкою віднести до фінансових зобов'язань.

Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення надходження податків і обов'язкових платежів у бюджет і відповідні фонди між суб'єктами податкових правовідносин.

Суб'єктом правопорушення виступає особа, що відповідно до закону зобов'язано сплачувати податки у відповідному розмірі й у встановлений час. Переважно суб'єктом податкового правопорушення виступає платник податку, але тільки у тому випадку, коли на ньому лежить обов'язок обчислювати і сплачувати податок. Коли ж ці обов'язки лежать на підприємстві, що виплачує доход (при перерахуванні прибуткового податку з громадян), суб'єктом відповідальності (за неправильне числення, утримання податку, несвоєчасне перерахування його в бюджет) є підприємство-джерело виплат. Саме тому вчасно не утримані або не перераховані в бюджет суми податків, що підлягають утриманню в джерела виплати при прибутковому обкладанні громадян, стягуються податковими органами з підприємств, що виплачують доходи фізичним особам, у безперечному порядку з накладенням штрафу.

Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями:

а) у залежності від об'єкта:

— приховання доходу;

— заниження доходу;

— відсутність обліку об'єкта оподатковування або ведення його обліку з порушенням установленого порядку:

— несвоєчасна сплата податку;

— ненадання документів і іншої інформації і т.д.;

б) у залежності від спрямованості діянь.

— правопорушення проти системи податків;

— правопорушення проти прав і воль платників податків;

— правопорушення проти порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності;

— правопорушення проти контрольних функцій податкових органів і т.д.;

в) у залежності від характеру санкцій і галузей, їх регулюючих:

— фінансова;

— адміністративна;

— карна;

— дисциплінарна;

г) у залежності від ступеня суспільної небезпеки:

— податкові злочини;

— податкові правопорушення.

У залежності від характеру дій податкові злочини і правопорушення можна згрупувати в три групи:

А. Правопорушення, що припускають карну і фінансову відповідальність:

— відхилення від постановки на облік у податкових органах;

— відхилення від подачі податкової декларації;

— відхилення від ведення обліку;

— дії, спрямовані на зменшення податків (зборів);