Формування духовності учнів у навчальному процесі

Таблиця 2.5

Рівень якості знань учнів

Аналізуючи результати, можемо сказати. що в експериментальному класі значно підвищився показник високого рівня знань і навичок, і знизився показник низького і середнього рівня, а у звичайному класі рівень знань залишився без суттєвих змін.

Про ріст сформованості духовності учнів свідчать результати спостережень над ними, опитування, анкетування. Отримані дані вносимо в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Динаміка росту сформованості духовності учнів (%)

З таблиці помітно про підвищення рівня сформованості духовності учнів з 36,5% до 41,12%. Треба відзначити, що за період проходження педагогічної практики, результати вплинули і на ставлення учнів один до одного, до вчителів, батьків.

Старшокласники стали більш терплячими, щирими, гуманними. Відповіді на уроках стали більш розширеними, вагомими. У більшості учнів виник інтерес до читання. Дані дослідження свідчать про те, що введення в навчальний процес ситуацій, які сприяють рухливому росту учнів, допомогли підвищити пізнавальну активність учнів. Примножилась кількість старшокласників, які позитивно почали відноситись до вивчення української літератури, в тому числі й до творчості Т.Г.Шевченка (65%).

Запропоновані нами в процесі формуючого експерименту ситуації (успіху, відповідальності та таке інше), активні форми навчання при влучному їх використанні активізують творчу роботу учнів на уроках української літератури. Дозволяють глибше вивчити теми уроків за творчістю Т.Г.Шевченка, підвищують якість знань, а головне у дев`ятикласників формується духовність, виникає бажання вчитися. підвищується емоційний настрій, покращується атмосфера у колективі

Важливо відзначити, що запропонована програма допомагає розвивати в учнів взаєморозуміння і творчу співдружність, завдяки програмі, молодь засвоює культурні традиції свого народу, а головне моральні ідеали.

Висновки до другого розділу

Аналіз дослідно-експериментальної частини дипломної роботи, яка присвячена проблемі формуванню духовності старшокласників, дає нам можливість виділити таке:

1. Констатуючий експеримент об`єктивно висвітлив низький рівень сформованості духовності учнів (36,5%), середній (38%) та високий рівень, а загалом 25,5%.

Аналіз анкет і спостережень за учнями на уроках літератури довів, що в учнів переважає моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.

Також були виявлені фактори які негативно впливають на духовний ріст молоді:

1) відчуження особистості від суспільства, від національної культури;

2) національних традицій;

3) низький рівень освіти та інтелектуальної діяльності;

4) занепад моралі серед дорослих та молоді;

5) криза сім`ї та сімейного виховання;

6) погіршення здоров`я учнів;

7) соціально-політичне й економічне протиріччя .

2. Формуючий експеримент вирішує нашу проблему. Ми керувались тим, що застосування різноманітних ситуацій, нестандартних форм організації навчання дає можливість проводити нашу роботу систематично, послідовно, викликати інтерес до учення.

На уроках вирішувались такі ситуації:

а) вираження свого ставлення до людини (літературного героя);

б) ситуації успіху;

в) правильно й тактовно вести діалог і розуміти один одного;

г) ситуації допомоги і взаємодопомоги;

д) ситуації приниження;

є) ситуації відповідних вирішувань

Дослідно-експериментальна робота по проведенню розроблених нами уроків, різноманітних ситуацій, довела ефективність нашої програми, про що свідчить аналіз результатів формуючого експерименту. Значно покращилось відношення учнів до уроків української літератури, збільшилося число школярів, які позитивно відносяться до предмету (13% - 35%), знизилося число байдужості і зникло негативне ставлення до предмету (59% - 35%). Внаслідок проведеної роботи, в учнів експериментального класу, порівняно з звичайним класом, значно підвищився рівень сформованості духовності.

На ефективність запропонованої програми вказують і такі навчально-виховні фактори:

- підвищення ефективності учнів на уроках української літератури;

- ґрунтовна підготовка учнями домашнього завдання;

- покращення стосунків між учнями;

- формування почуття колективу;

- взаємодопомога, співчуття, доброчинність один до одного, до вчителів, батьків