Конспект уроку 3
Тема: підсумковий урок за життям і творчістю Т.Г.Шевченка.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.
Мета: перевірити, як дев`ятикласники опанували навчальний матеріал з теми "Життя і творчість Т.Г.Шевченка", визнати найкращого ерудита, домогтися узагальнення і систематизації знань; розвивати ерудицію, увагу, мислення; виховувати почуття товариськості.
Форма проведення: гра.
Обладнання: конверти з запитаннями, обертовий диск, дошка, портрет письменника .
Для проведення гри слід заздалегідь підготувати добірку питань ( для вчителя), пронумеровані конверти з цими ж питаннями (для учнів) , обертовий диск з номерами питань і нерухомою стрілкою на стрижні, 2 жеребки для визначення черговості виступів призи.
Хід уроку.
I. Повідомлення мети заходу.
II. Організаційний момент;
а) знайомство з капітанами команд;
б) з`ясування правил гри;
в) розігрування черговості виступів (жеребкуванням);
г) обмовлення деталей.
III. Продовження гри.
IV. Підбиття підсумків (підрахунок балів, визначення переможців, вручення призів)
Правила і хід гри.
1. На столі розкладаємо конверти з питаннями.
2. Представник команди, яка відповідає і креслить на дошці клітинки для слова чи слів, які потрібно відгадати. Кожна клітинка відповідає одній літері.
3. Представники обох команд по черзі обертають диск. щоб визначити номер питання.
4. Починається відгадування літер невідомого слова.
5. У разі помилки хід переходить до іншої команди.
6. Капітан команди визначає черговість виступу учасників своєї команди, має вирішальне слово у визначенні відповіді.
7. При невдалій спробі вгадати ціле слово гравець позбавляється права голосу до наступного запитання.
8. Відгадавши одразу все слово, гравець одержує додаткових 0,5 бала.
9. За некоректну поведінку знімається бал із команди, так і окремого гравця.
10. Підраховують бали спеціально визначені представники обох команд (це викликає можливість навмисних і ненавмисних помилок у підрахунку).
11. Коли більшість питань, позначених на диску, розгадані, гравці відповідають на те питання, номер якого знаходиться найближче до стрілки за ходом диска.
Орієнтовні питання.
І. Біографія письменника (Т.Г.Шевченка)
1. Назва села, в якому народився Т.Г.Шевченко.
2. З якої родини походить Т.Г.Шевченко?
3. У якому році Т.Г.Шевченко став великим? Як це сталося?
II. Поетична спадщина.
1. Перша поетична збірка поета.
2. Назва твору, яким відкривається збірка "Кобзар".
3. 1845 рік - це був час розвитку творчих сил поета. Які поеми було написано за цей рік?
4. До якої політичної організації належав поет? Ціль цієї організації.
5. В якій Т.Шевченко проголошує "славу" царям, згадуючи їх поруч з псарями і гончими?
6. В яку пору року загинула Катерина з ознайомленої поеми Шевченка і з яких рядків це видно?
7. Назвіть поему Т.Шевченка, присвячену декабристам.
8. У яких творах для зображення кріпосницької дійсності Шевченко використовує форму сну?
9. У якій поемі поет стає на захист пригнічених царизмом народів?
10. У якій поемі, про яке місто поет говорить:
"Там ніч, як день. Дивлюся:
Палати, палати
Понад тихою рікою,
А берег ушитий
У весь каменем. Дивилось,
Мов несамовинний!
Як то воно зробилося
З калюжі такої
Таке диво…?
11. До кого звернені слова Шевченка:
"А може й сам на небесі
Сміється, батечку, над нами,
Та може радишся з панами,
Як править миром?"
12. В якому творі Т.Шевченка героїнею є квітка і яка?
III. Прозові твори.
1. Які повісті Шевченка написані російською мовою?
2. У яких повістях й однойменних поемах Шевченка діють одні й ті ж герої і висвітлюються одні й ті ж події?
3. У якому творі Шевченка дійові особи - поет Жуковський, художники Ширяєв, Брюллов, Венеціанов?
4. Який талановитий музикант змушений був подавати панам страву і розважати їх музикою?
2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи по формуванню духовності в учнів.
Отримані результати дослідно-експериментальної роботи по формуванню духовності учнів на уроках української літератури, доводять про позитивний результат нашої роботи, та про позитивні якості формуючого експерименту.
Основними показниками, за якими ми визначали рівень сформованості духовності учнів є такими:
- ставлення до громадської діяльності;
- культура мовлення (письмова, усна) ;
- духовні, пізнавальні потреби;
- вміння виходити із складних ситуацій, які сприяють духовному росту учнів;
- відношення школярів до уроків української літератури;
- пізнавальна активність учнів
Зіставляючи результати формуючого експерименту з констатуючим, приходимо до висновку, що запропонована програма створює умови для формування духовності учнів, та ріст стійкого інтересу до предмету. Останнє було визначено шляхом підсумкового опитування, в якому дев`ятикласникам пропонувалося відповісти на питання: "Чи подобаються вам уроки української літератури?" Результати відображені у табл. 2.4
Таблиця 2.4
|
Відношення до уроку української літератури |
До експерименту |
Після експерименту |
|
Позитивне |
13% |
65% |
|
Негативне |
28% |
- |
|
Байдуже |
59% |
35% |
Отримані результати говорять про збільшення числа школярів, які позитивно відносяться до уроків української літератури, зниження байдужого і зникнення негативного відношення до предмету - це свідчить про результативність дослідно-експериментальної роботи.
На ефективність пропонованої програми вказують і такі фактори:
- підвищення ефективності учнів на уроці;
- систематична, ґрунтовна підготовка домашнього завдання;
- інтерес до нового матеріалу;
- питання, що виникають в учнів в ході вивчення нового матеріалу;
- зацікавленість в отриманні гарних оцінок.
Окрім навчальних навичок, дана програма внесла значні зміни у виховний процес. А саме:
- покращились стосунки між учнями;
- учні стали більш згуртовані;
- розвинулось почуття колективу;
- помітились стосунки між батьками.
В процесі формуючого експерименту, як відомо з табл. 2.5, у учнів експериментального класу (9-А) підвищується рівень якості знань, у порівнянні з звичайним класом.
Завантажити реферат