В цьому віці перед дитиною стає ряд життєво важливих питань: "Ким бути?", "Куди піти?" і інші, діється переоцінка цінностей. Дитина готова змінювати себе, готова до самовиховання. Одним із видів самовиховання є фахове самовиховання, це прагнення юнаків і дівчат до удосконалення своєї придатності до того чи іншого фаха. Як показали дослідження психологів, уявлення школярів про прийдешній фах дуже нечітке: слабі уявлення про труднощі, соціальної значимості. Важливою передумовою самовиховання є адекватна оцінка своєї відповідності вимогам фаха. В цьому учні випробовують труднощі тому, що у деякого не сформована самооцінка хисту і своєї фахової придатності. Щоб учні правильно оцінювали свій хист необхідно проводити психологічні факультативи, на яких розповідати учням як вибирається фах, яку роль в цьому грають інтереси, схильності і спроможності людини, про критерії оцінок своїх можливостей, про роль і засоби самовиховання.
Роль і місце педагога в трудовому вихованні школярів.
Формування особистості в процесі праці діється не саме собою, а лише при певній організації праці школярів. Під організацією праці розуміємо його впорядкування, надання йому планомірності. Організація дитячої праці повинна враховувати вікові і індивідуальні особливості дітей і закономірності їх розвитку. В процесі праці здійснюється, естетичне і фізичне виховання. Таку організацію праці призваний забезпечити педагог. Від нього вимагається бути прикладом, вивчати сильні і слабкі сторони своїх учнів, організовувати діяльність та багато іншого.
Псiхологичний аспект діяльності педагога при вихованні засобами праці складається у впливі особовим прикладом, в управлінні впливу середовища на особистість, а також управління його трудовою діяльністю.
Педагог погоджує зміст і форми праці з педагогічними цілями, направляє трудову діяльність таким чином, щоб вона вимагала від учнів прояв тих чи інших якостей, оцінює ефективність виховних впливів. Роль педагога складається також в допомозі учню підвищити свій авторитет у перевесників. В трудовому навчанні багато учнів домагаються чималих результатів в загальноосвітніх предметах. В зв'язку з цим у дитини виникає потребу в освідченні. Якщо він домагається підвищення свого авторитету, отже його активність підвищується і в інших видах діяльності. І одна з головних завдань педагога - сформувати і скерувати цю активність.
Укладення
Таким чином, трудова діяльність є однім із важливих чинників виховання особистості. Залучаясь у трудовий процес дитина докорінно змінює своє подання про собі і про навколишній світ. Радикальним образом змінюється її самооцінка. Вона змінюється під впливом успіхів в трудовій діяльності, що в свою чергу змінює авторитет школяра в класі. Питання авторитету, самозатвердження особливо велику роль відіграє в старшім шкільному віці. Учитель повинен підтримати і скерувати інтерес не тільки на свій предмет, але і на інші області пізнання. Під впливом цього інтересу буде розвиватися самопізнання. Головна функція, що розвиває праця - це перехід від самооцінкi до самопізнання. Крім цього в процесі праці розвиваються хист, уміння і навики. В трудовій діяльності формуються нові види мислення. Внаслідок коллективної праці школяр одержує навики роботи, спілкування, співробітництва, що покращує адаптацію дитини в суспільстві.
Праця є рівноправним предметом програми навчання. Правда в останній час в більшості шкіл праця знаходиться в занепаді. це пов'язане як з загальною соціально-економічною ситуацією, так і з загальним розвитком соціума. В зв'язку з цим трудове навчання вимагає докорінної перебудови. Праця повинна взяти на себе більш широку функцію, як підготовка дітей до роботи на виробництві, але не виключаючи її. В цьому я бачу прийдешнє трудового навчання.
Список літератури.
1. Платонов К. К. " Узагальнення характеристик як засіб соціально-психологічного вивчення особистості."
2. Iващенко Ф.І. "Праця і розвиток особистості школяра."
3. Фрiдман Л.М., Кулагiна І.Ю. "Псiхологичний довідник учителя."
Завантажити реферат