Демократія завжди є “роздоріжжя”, так як вона це система свободи, система для якої нема нічого абсолютного. Демократія є пустий простір, в якому можуть розвинутися найрізноманітніші політичні прагнення. Незадоволення демократією, в принципі, можна трактувати, як втому людей від невизначенності, бажання вибрати конкретний шлях розвитку. Але важко дати однозначну відповідь на питання “а чи не повернемось ми в кінці шляху знову на теж саме місце, звідки починали?”. Найкращу відповідь на це запитання дав У.Черчіль, виступаючи в Британськім парламенті 11 листопада 1947р.: “демократія – сама погана форма правління, якщо не враховувати інші…”.
Стосовно України, то тут, як і в інших посттоталітарних, посткомуністичних державах, процес утвердження принципів демократії – з урахуванням національних традицій – тривалий і непростий. Те, що зроблено в грудні 1991р.- тільки початок.
Література
1. Політологія. За редакцією О.І.Семківа. Львів: Світ, 1994.
2. Політологія. За редакцією О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. Київ: Академія, 1998.
3. Политология. Курс лекций. Под редакцией А.А.Радугина. М: Центр,1999.
4. Пугачёв В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. М., 1998.
5. Єрмілов Є.П. Політологія. Черкаси: Відлуння, 1998.
6. Унпелев А.Г. Политология: власть, демократия, личность. Учебное пособие. М., 1994.
7. Політологічний енцеклопедичний словник. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Генеза, 1997.