Поглиблений аналіз попиту і пропозиції

Хоча в обох випадках формула свідчить, що попит еластичний, ці дві комбінації ціна-кількість показують різний ступінь еластичності. В інших випадках (якщо, наприклад, повторити розрахунок у ціновому інтервалі від 3 до 2 гривен) формула покаже слабоеластичний по­пит за одної комбінації характеристик ціни і кількості і слабонееластичний попит — за іншої комбінації.

Щоб вийти із скрутного становища, необхідно взяти за основу обчислень середній із аналогічних рівнів ціни і кількостей запитуваної продукції. У випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 гривен базовими є ціна 4,5 гривни і кількість 6 тис. центнерів. Тоді відсоткова зміна ціни складе 22%, а відсоткова зміна кількості — близько 67%. Отже, коефіцієнт еластичності дорівнюватимє 3.

Замість того, щоб вимірювати еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, від 5 до 4 гривен, таке розв'язання дозволить оцінити еластичність у центральній точці інтервалу, який нас цікавить. Для зручності обчислень можна вдосконалити формулу еластичності, подавши її в такому вигляді:

Згідно з цією формулою в стовпчику 5 підраховані коефіцієнти еластичності на основі даних про попит, що містяться в табл. 1.

Найпростішим способом перевірки еластичності попиту є визначення динаміки загальної виручки, або грошових надходжень,— сукупних видатків, з точки зору споживачів,— у разі зміни ціни продукції. Якщо попит еластич­ний, то зменшення ціни зумовить збільшення загальної виручки. Це пояснюється тим, що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.

З даних табл. 1 видно, що зниження ціни на одну гривну порівняно із початковою кількістю проданого зер­на в 4 тис. центнерів веде до втрати 4 тис. гривен. Однак

зниження ціни збільшує обсяг продажу на 4 тис. центнерів, що дає додаткову виручку, яка дорівнюе 16 тис. гривен (4 тис. центнерів х 4 гривни). Таким чином, чисте зростання загальної виручки складе 12 тис. гривен.

Ці міркування слушні і в зворотньому випадку: якщо попит еластичний, то збільшення ціни призведе до змен­шення загальної виручки. Пояснюеться це тим, що приріст загальної виручки, викликаний підвищенням ціни одиниці продукції, менший, ніж втрата виручки, пов’яза­на з паралельним скороченням продажу.

За нееластичного попиту зменшення ціни веде до змен­шення загальної виручки. Невелике розширення продажу виявляється недостатнім для компенсації зниження вируч­ки, отриманої з одиниці продукції, так що в кінцевому рахунку загальна виручка зменшується. З табл. 1 видно, що падіння ціни на одну гривну порівняно з початковою кількістю зерна, яка дорівнюе 22 тис. центнерів, веде до втрати 22 тис. гривен. Зростання обсягу продажу, який супроводжуе це зниження ціни, складае 10 тис. центнерів 1 в результаті дає додаткову виручку, яка дорівнюе 10 тис. гри­вен. У кінцевому рахунку чиста втрата складае 12 тис. гривен.

В умовах одиничної еластичності збільшення або змен­шення ціни не міняє виручки. Втрата виручки, викликана зниженням ціни одиниці продукції, буде в точності компенсована відповідним розширенням продажу. І навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки зростанню ціни одиниці продукції, може виявитися втраченим через скорочення попиту на продукцію.

Найважливішими чинниками, що впливають на цінову еластичність попиту, є:

— заммінність — чим більше добрих замінників даного продукту пропонується споживачеві, тим еластичнішим буде попит на нього;

— предмети необхідності і предмети розкоші — якщо попит на предмети необхідності здебільшого нееластичний, то попит на предмети розкоші здебільшого еластичний. Так, підвищення більше ніж у 6 разів цін на хліб з 25 на 26 грудня 1992 року в Україні, по суті, не призвело до скорочення його споживання;

— частка доходу споживача — чим більше місце займає продукт у бюджеті споживача, за інших постійних умов, тим вищою буде еластичність попиту на нього;

— чинник часу — чим триваліший період для прийняття ршення, тим еластичніший буде попит на продукт.

Одна з причин такого правила полягає в тому, що багато споживачів — це люди звички. Якщо ціна на продукт зростає, людям потрібен час, щоб знайти і випробувати інші продукти, доки вони не переконаються в їхній прийнятності.

3. Цінова еластичність пропозиції.

Концепція цінової еластичності стосується і пропозиції. Вона визначається аналогічним способом. Цінова еластичність пропозиції є процентною зміною пропонованої кількості в результаті одновідсоткового збільшення ціни. Таке значення еластичності звичайно позитивне, бо вища ціна стане для виробників стимулом для збільшення випуску продукції.

Еластичність пропозиції можна брати і стосовно до таких змінних, як ставка (норма) відсотка, рівень заробітної плати, ціни на сировину I напівфабрикати, що використовуються для виробництва необхідного продук­ту. Наприклад, для більшості промислових товарів еластичність пропозиції стосовно до цін на сировину від'ємна. Збільшення ціни сировини означас вищі витрати для підприемства, а тому за інших рівних умов пропонована кількість продукції знижується.

Важливим чинником, що впливае на еластичність пропозиції, є тривалість часу, який є в розпорядженні виробників, щоб відреагувати на дану зміну ціни продукту. Це означає, що чим більше часу має виробник, щоб пристосуватися до даної зміни ціни, тим більше змінюється обсяг виробництва і тим більша, відповідно, еластичність пропозиції. Це пояснюється тим, що реакція виробників на підвищення ціни певного продукту залежить вщ їхньої здатності перерозподіляти ресурси на користь виробництва цього продукту за рахунок скорочення виробництва інших продуктів, ціни на які незмінні. А перерозподіл ресурсів вимагає часу: чим більше часу, тим більше можливостей для заміни ресурсів. Виходить, чим більше зміниться обсяг виробництва, тим вищою буде еластичтсть пропозиції

При аналізі пропозиції важливо виділити такі періоди тривалості часу: найкоротший ринковий період, коротко-строковий період і довгочасний період. Припустимо, що попит на будь-який швидкопсувний товар, наприклад рибу, яка не підлягає консервуванню, збільшиться з П до П1, що відображено на мал. 2. За незмінної пропозиції риби зрослий попит різко підвищить в даний момент ціну на неї. Це показано на мал. 2(а), де незмінна крива пропозиції йде вгору до нової кривої попиту, визначаючи нову, різко зрослу, миттеву ціну рівноваги в точщ Е1. Ціна повинна зрости настільки, щоб обмежена кількість риби могла бути поділена між особами, які бажають її купити.

Але така висока ціна, яка панує на ринку, спонукає рибалок збільшувати вилов риби. Навггь якщо нема часу збудувати нові судна, працівники риболовецького флоту швидко починають доставляти на ринок більшу кількість риби, ніж це було за попередньої миттєвої рівноваги. На мал. 2(в) показано нову криву короткостроковоії пропо­зиції П1, яка перетинає нову криву попиту в Е2, в точці короткострокової рівноваги, набагато нижче за миттєву ціну Е1. Це пояснюється тим, що інтенсивніше використання наявного числа суден протягом короткого часу привело до збільшення пропозиції риби.