Органи внутрішніх справ України

5) забезпечення профілактики правопорушень;

6) запобігання дитячої безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх;

7) розшук громадян у випадках, передбачених законодавством та міжнародними угодами;

8) ведення оперативно-пошукового та криміналістичного обліку;

9) проведення експертиз у кримінальних справах і криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності;

10) організація додержання законодавства про паспорти, в'їзд в Україну і виїзд з України громадян, перебування на її території іноземних громадян і осіб без громадянства;

11) забезпечення функціонування дозвільної системи здійснення контролю за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, та за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони використовуються;

12) забезпечення реєстрації й обліку автомототранспортних засобів, та безпеки дорожнього руху;

13) здійснення державного пожежного нагляду, пожежну охорону населених пунктів і об'єктів;

14) організація на договірних засадах охорони майна всіх видів власності;

15) здійснення заходів щодо врятування людей, охорони їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків;

16) здійсненні заходів по охороні навколишнього природного середовища;

17) забезпечення режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях;

Слід зазначити, що до недавнього часу однією з важливішою функцією органів внутрішніх справ була функція забезпечення виконання кримінально-виконавчого законодавства, та організація роботи установ по виконанню покарань. Але з набуттям чинності Указу Президента України "Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань" від 22.04.98 р. № 344/98 та Указу Президента України від 12.03.99 р. № 248/99, на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, що ліквідовано, утворено Державний департамент України з питань виконання покарань як центральний орган виконавчої влади. Це був один із кроків, що направлений на реалізацію Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженої Постановою КМ України від 24.04.96 р. № 456.

Але в Концепції зафіксований також і той факт, що досі "немає законодавчого визначення поняття "органи внутрішніх справ", їхніх завдань та повноважень, структурної побудови системи МВС та інших умов їхньої діяльності". Тому автором роботи був запропановий традиційний підхід в визначенні завдань та функцій ОВС скрізь призму відповідних понять притаманних МВС, як центральному органу системи виконавчої влади України.

Узагальнюючи викладене, можна дати таке визначення органам внутрішніх справ – як органам системи виконавчої влади, що безпосередньо підпорядковані Міністерству внутрішніх справ, які здійснюють функцію зміцнення законності і правопорядку, боротьби зі злочинністю, захисту прав і законних інтересів громадян нашої держави.

До системи органів внутрішніх справ входять:

І І. МІЛІЦІЯ - ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ.

Міліція в Україні — державний озброєний орган ви­конавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція — це єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Правовою основою діяльності міліції є: Конститу­ція України, законодавчі та інші підзаконні акти, нормативні акти МВС України. Центральне місце в системі правових актів, що регу­люють діяльність міліції, посідає Закон України "Про міліцію" від 20.12.90 р., який закріпляє її обов'язки і права; умови застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї; порядок проходження служби в міліції; правовий і соціальний захист працівників міліції, їх відпові­дальність.

Згідно з чинним законодавством основними завдан­нями міліції є: забезпечення особистої безпеки грома­дян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; за­побігання правопорушенням та їх припинення; охоро­на й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забез­печення безпеки дорожнього руху; захист власності від зло­чинних посягань; виконання адміністративних стягнень; участь у поданні соці­альної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприєм­ствам, установам та організаціям у виконанні покла­дених на них законом обов'язків.

Отже, міліція виконує такі функції:

· адміністративну

· профілак­тичну

· оперативно-розшукову,

· кримінально-проце­суальну

· виконавчу

· охоронну (на договірних заса­дах)

Відповідно до завдань і функцій внутрішню структуру міліції складають такі підрозділи:

q кримінальна міліція;

q міліція громадської безпеки;

q транспортна міліція;

q державна автомобільна інспекція;

q міліція охорони;

q спеціальна міліція.

Особовий склад міліції формується з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діло­вими й моральними якостями, освітнім рівнем, фізич­ною підготовкою і станом здоров'я виконувати покла­дені на міліцію завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року.

Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.