Система команд конфігурування маршрутизаторів Cisco

Слід зауважити, що в робочому режимі з міркувань безпеки віртуальні термінали потрібно заблокувати, а доступ до маршрутизатора здійснювати лише по консольній лінії або через термінальний сервер.

2.3. Інтерфейси маршрутизатора.

2.3.1. Фізичні інтерфейси

Кожен маршрутизатор обладнаний певною кількістю фізичних інтерфейсів. Найрозповсюдженішими інтерфейсами є Ethernet / Fast Ethernet і послідовні (Serial) інтерфейси. За своєю апаратною реалізацією послідовні інтерфейси бувають синхронні, синхронно-асинхронні та асинхронні.

Інтерфейси Ethernet на витій парі мають з'єднувач RJ-45 (в деяких моделях AUI (DB-15), які потребують підключення зовнішнього трансивера, що реалізує той чи інший інтерфейс фізичного рівня Ethernet).

Послідовні інтерфейси обладнуються фірмовими з'єднувачами DB-60F або SmallSerial F (останній компактніший) (малюнок 2.3.1). Для підключення зовнішнього обладнання до інтерфейсу слід використовувати фірмовий кабель –свій для кожного протоколу фізичного рівня. Такий кабель, з одного боку, має з'єднувач DB-60M (male), а з іншого боку –з'єднувач обраного стандарту фізичного рівня для пристрою DTE або DCE. На кабель покладено наступні функції:

-шляхом замикання спеціальних контактів з'єднувача DB-60 сигналізує маршрутизатору про обраний протокол фізичного рівня та статус маршрутизатора (DTE або DCE).

-виконує функції перехідника універсального з'єднувача DB-60 на стандартний з'єднувач обраного протоколу фізичного рівня.

Малюнок 2.3.1. З'єднувачі DB-60 та SmallSerial послідовних інтерфейсів Cisco.

В термінології Cisco кабель DTE підключається до пристрою DCE і навпаки, тобто тип кабеля вказує на тип маршрутизатора, а не тип зовнішнього обладнання.

Кабелі DTE використовуються для підключення модема (малюнок 2.3.2.), а сукупність кабелів DTE-DCE –для з'єднання двох маршрутизаторів напряму (back-to-back), при цьому один із маршрутизаторів виступатиме в ролі DCE а інший -DTE.

Малюнок 2.3.2. З'єднання DTE та DCE пристроїв.

Таблиця 2.3.1. Кабелі послідовних інтерфейсів.

2.3.2. Логічні інтерфейси

Поряд із фізичними інтерфейсами на маршрутизаторі можуть бути організовані логічні інтерфейси: Loopback, Null, Dialer, Virtual-Template, Multilink та ін. Інтерфейси

Loopback та Null взагалі не пов'язані з фізичними інтерфейсами і існують лише у вигляді відповідних секцій файлу конфігурації.

Loopback –це інтерфейс зворотнього зв'язку і має наступні властивості:

· інтерфейс завжди активний (на відміну від фізичних інтерфейсів, де обрив кабеля приводить до відключення інтерфейсу.

· пакети, адресовані на такий інтерфейс, вважаються адресованими маршрутизатору, а уявна ІР –мережа, до якої він підключений вважається безпосередньо підключеною мережею.

· пакети, адресовані через цей інтерфейс до уявної ІР –мережі, знищуються.

Інтерфейс Null не має ІР –адреси та інших параметрів. Пакети, адресовані через Null, знищуються; Null застосовується при фільтруванні датаграм і створення захисних маршрутів при сумуванні маршрутів.

Інші віртуальні інтерфейси фактично транспортують дані через відповідні фізичні інтерфейси, однак в цьому випадку ІР –інтерфейс вже не асоціюється безпосередньо з фізичним портом.

2.4. Ідентифікація інтерфейсів

Ідентифікатор інтерфейсу складається з його типу (Ethernet, Fast Ethernet, Serial, Loopback, Null…) та номера. В маршрутизаторах з фіксованою апаратною конфігурацією номери фізичних інтерфейсів є абсолютними (малюнок 2.4.1.) і вказуються на корпусі. При роботі в Cisco IOS з такими інтерфейсами прийнята нотація:

<номер порту>[.номер субінтерфейсу]

Малюнок 2.4.1. Інтерфейси маршрутизатора Cisco 1601

В модульних маршрутизаторах (малюнок 2.4.2., 2.4.3., 2.4.4.) номер інтерфейсу залежить від слоту, в якому встановлено інтерфейс ний модуль. В такому випадку номер складається з декількох чисел, які вказують, відповідно номер слоту, модуля та інтерфейсу.

Малюнок 2.4.2. Конструкція модуля.

Малюнок 2.4.3. Інтерфейси маршрутизатора Cisco 2611. При конфігуруванні таких інтерфейсів прийнято нотацію: <номер модуля/номер порту>[.номер субінтерфейсу]або <номер слоту/номер модуля/номер порту>[.номер субінтерфейсу]

Малюнок 2.4.4. Інтерфейси маршрутизатора Cisco 3640

Номери віртуальних інтерфейсів надаються їм при їх конфігуруванні. Логічний інтерфейс Null може бути лише один і завжди має номер 0.

2.5. Конфігурування інтерфейсів.

Конфігурування інтерфейсів здійснюється окремо для кожного інтерфейсу в контексті обраного інтерфейсу, перехід до якого здійснюється командою контексту глобального конфігурування:

interface <тип><номер>

В якості параметру <тип> допускаються наступні слова: Ethernet, Fast Ethernet, Serial, Loopback, Null.

Вказана команда приводить до зміни поточного контексту на контекст конфігурування обраного інтерфейсу (config-if#).

На інтерфейсах Ethernet, окрім встановлення ІР –адреси, як правило більше нічого робите не потрібно, однак Fast Ethernet може потребувати деяких примусових настройок дуплексного режиму або встановлення фіксованої швидкості (по умовчанню ці параметри встановлюються шляхом переговорів, однак в окремих випадках переговори можуть не дати необхідних результатів).