Система команд конфігурування маршрутизаторів Cisco

Послідовні інтерфейси по умовчанню на фізичному рівні є інтерфейсами DTE, а на канальному рівні –інтерфейсами HDLC (фірмову модифікаціюCisco HDLC). Якщо інтерфейс переведено в режим DCE, -для нього слід задавати тактову частоту синхронізації передачі даних.

Для надання фізичному інтерфейсу ІР адреси слід використовувати команду:

ip address <IP-address><address-mask>

де <IP-address> -ІР –адреса інтерфейсу; <address-mask> -маска під мережі.

В деяких випадках може бути необхідність встановлення ширини смуги пропускання командою:

bandwith <ширина-смуги-пропускання, кБіт/с>

По умовчанню значення bandwith мають наступні значення:

- для Ethernet 10000

- для Fast Ethernet 100000

- для Serial 1544

Слід зауважити, що значення параметра bandwith не впливає на фізичну швидкість передачі, а використовується деякими протоколами маршрутизації для оцінки маршруту.

Тип середовища передачі вказується командою:

media-type <тип-середовища-передачі>

Параметр <тип-середовища-передачі> може приймати значення:

-для Ethernet "10BASE-T"

-для Fast Ethernet "100BASE-T", "100BASE-TX"

Для послідовних інтерфейсів, які використовують функції DCE, необхідно вказати фізичну швидкість передачі даних. Це можна зробити командою:

clock rate <фізична-швидкість-передачі, кБіт/с>

Параметр <фізична-швидкість-передачі, кБіт/с> може приймати фіксовані значення, перелік яких можна попередньо проглянути, ввівши clock rate ?.

Для послідовного інтерфейсу, що виконує функцію DTE також може бути вказаний цей параметр, однак він буде проігнорований Cisco IOS і жодного впливу на роботу інтерфейсу не матиме, оскільки обладнання DTE запозичує цей параметр від DCE.

По умовчанню фізичні інтерфейси виключені (неактивні –administratively down). Для їх активації використовується команда:

[no] shutdown

Ця команда переводить інтерфейс до стану manual up. Якщо зовнішнє обладнання вимкнено, то Cisco IOS автоматично переведе фізичний інтерфейс до стану manual down, а при активізації зовнішнього обладнання фізичний інтерфейс підніметься до стану manual up автоматично.

Для послідовних інтерфейсів іноді виникає необхідність використовувати протокол канального рівня, відмінний від протоколу по умовчанню (HDLC). Cisco IOS надаэ можливість вказати тип використовуваного протоколу командою:

encapsulation <протокол>

Параметр <протокол> може приймати фіксовані значення, для яких Cisco IOS передбачені зарезервовані ключові слова, наприклад PPP, Frame-Relay і т.п. Повний перелік значень параметра <протокол> доступний для перегляду командою encapsulation ?

Логічні інтерфейси конфігуруються тими ж командами, які наведені вище, за винятком того, що параметри media-type, clock rate та операція [no] shutdown для них не має сенсу.

2.6. Маршрутизація

Загальний порядок заповнення таблиці маршрутів наступний:

· Менеджер таблиці маршрутів по мірі настройки інтерфейсів автоматично встановлює маршрути в безпосередньо приєднані мережі з адміндистанцією 0.

· Статичні маршрути настроюються адміністратором.

· Кожен протокол маршрутизації обирає найкращий маршрут до кожного з відомих йому префіксів (можливо, один префікс матиме декілька рівнозначних маршрутів).

· Менеджер таблиці маршрутів розглядає маршрути, що надійшли від протоколів маршрутизації; для кожного префікса обирається маршрут з кращим пріоритетом і заноситься до таблиці маршрутів.

· Може виявитися, що до одного префікса є декілька маршрутів з однаковим адміністративним пріоритетом; в цьому випадку до таблиці маршрутів заносяться всі такі маршрути (але не більше шести) і маршрутизатор відправляє датаграми; розподіляючи їх рівномірно між маршрутами (load balancing).

Префікси з однаковим значенням адреси і різними масками вважаються різними префіксами. В подальшому при виборі маршруту по адресі, яка належить декільком префіксам, встановленим до таблиці маршрутів, маршрутизатор буде керуватися правилом найдовшої маски (метод Longest Prefix Math).

Маршрутам, що формуються протоколами маршрутизації, надаються адміністративні пріоритети, згідно таблиці 2.6.1:

Таблиця 2.6.1. Адміністративні пріоритети маршрутів.

Конфігурування протоколів маршрутизації відбувається в контексті обраного протоколу маршрутизації. Вибір конкретного протоколу здійснюється з контексту глобального конфігурування командою:

[no] router <протокол> [можливі-опції]

Параметр <протокол> може приймати фіксовані значення (такі, як rip, ospf…), повний перелік яких доступний за підказкою (router ?). Параметр [можливі опції] залежить від параметру <протокол> і стосується конкретного протоколу.

Контекст обраного протоколу маршрутизації ідентифікується рядком запрошення, який має вигляд (config-router)#. В цьому контексті доступні команди конфігурування протоколу маршрутизації, повний перелік яких залежить від обраного протоколу.

Інколи буває необхідність для маршрутів певного протоколу встановити значення адмінпріоритету, відмінне від того, яке надається по умовчанню. Для цього Cisco IOS передбачена команда:

distance <значення-адміндистанції (1 .255)>

В результаті всі маршрути даного протоколу на даному маршрутизаторі матимуть вказане значення пріоритету.

Протокол маршрутизації розповсюджує маршрутну інформацію через всі активні інтерфейси. Команда:

[no] passive-interface <тип><номер>

дозволяє не розповсюджувати інформацію про маршрути через конкретно заданий інтерфейс.

По умовчанню конкретний протокол маршрутизації розповсюджує інформацію про ті маршрути, які сформовані лише ним. Примусити протокол до розповсюдження інформації про чужі маршрути можна командою: