Звичайно, у світових масштабах український “Інтернет” навряд чи можна назвати значним. Кількість українських користувачів (за різними оцінками, від 3 до 5 мільйонів) насправді невеличка, адже у світі їх сотні мільйонів. Але “Інтернет” в Україні потребують, і кількість під’єднань до мережі у нас постійно збільшується.
Одержати інформацію з “Інтернету” дуже просто, а оперативність можна порівняти з радіо: інформація доходить до користувача практично відразу після події. Зручними є Інтернет-версії газет і часописів: за коротку час можна ознайомитися з багатьма виданнями. Мережеві версії українських газет міцно утримують високі місця в рейтингах сайтів (тут можна згадати газети “День”, “Факти”, “Зеркало недели”, англомовну “Kievpost”). Не відстають інформ-агенства, як Інтернет-версії традиційних Уніану, “Інтерфакс-України”, так і суто мережеві: “Юкрейн Онлайн” (www.online.com.ua), Агентство Інтернет-новин (ain.online.com.-uain). Та й на трьох тисячах українських сайтів інформації дуже багато: від новин і прогнозів погоди - до розваг і наукових праць.
Щодня український “Інтернет” поповнюють десятками різноманітних веб-сторінок, і задовольнити свої інформаційні потреби може кожний. Студенти знайдуть тут матеріали для рефератів і курсових, бізнесмени ознайомляться з котируванням, знайдуть ділових партнерів і дані про конкурентів. Кожен може стати причетним до того, що відбувається у світі й в Україні, а тим паче розважитися, знайти роботу, друзів і навіть кохану (коханого).
Швидкий зв’язок (комунікативна функція) - величезна перевага “Інтернету”. Це телеконференції, участь в чатах, де багато користувачів можуть спілкуватися на теми, що їх цікавлять, у режимі он-лайн, оперативно обмінюватися великими обсягами даних.
Репрезентативна функція мережі в Україні сьогодні ще розвинута недостатньо, та зараз уже багато компаній впевнені, що найбільш ефективний засіб заявити про собі в усьому світі - це створити власний інформаційний ресурс, власну сторінку з інформацією про фірму, її досягнення та плани. Тому серед нових українських веб-сторінок, що з’являються щодня, все більше сайтів вітчизняних виробників і компаній.
Висновки
Отже, “Інтернет” – це проста, але в той же час досить складна комп’ютерно-інформаційна система. Вона немає організаційної структури, але для того, щоб користувач зумів потрапити в неї, існує спеціальна складна багатоступінчаста схема входу через численних посередників (“провайдерів”).
Інтернет привабливий ще й тим, що керування мережними ресурсами тут абсолютно децентралізовано - на своєму сервері чи сайті кожен може представляти будь-яку інформацію в будь-якому порядку за умови, що вона технічно сумісна з підтримуваними системою і браузерами, технічними протоколами.
Основна функція мережі - надання різних послуг для своїх користувачів. В основному, вона передає або надає інформацію різного виду - аудіо-, відео-, текстову тощо.
До того ж Інтернет надає не тільки величезну кількість всілякої інформації, але і можливість спілкування в реальному часі, використовуючи спеціальні програми. Плюси подібної електронної комунікації – знищення відстаней, можливість термінової відповіді, створення співтовариств по інтересах, а також, при бажанні, повна анонімність і створення легенди, тобто можливість «існувати» в іншій фізичній і моральній оболонці (хоча про користь останнього плюса зараз йде широка дискусія в суспільстві).
Можна констатувати факт, що система “Інтернет” є одночасно молодою за часовим аспектом і застарілою. Адже наукові розробки у сфері “Інтернет” та програмного забезпечення даної системи постійно тривають і з кожним днем мережа обновлюється. Усередині “Інтернету” постійно відбуваються зміни, внаслідок створення нових програм для кращого функціонування системи, для кращої пропускної здатності вузлів, ліній, серверів та швидкості передачі інформації. Саме тому систему можна назвати молодою - вона вдосконалюється і оновлюється кожного дня і кожної години.
Кількість українських користувачів “Інтернету” досить не значна у світових масштабах. Це зумовлюється насамперед тривалою економічною і політичною нестабільністю, високою тарифікацією на підключення до “Інтернету” та користування ним, відсутністю стабільного якісного високопрохідного зв’язку тощо.
Нарешті українці можуть “вилізти” з Рунету і знайти багато корисної та необхідної інформації на вітчизняних сайтах. Ще й до того ж за підтримки ПРООН і Світового банку в Україні почали створювати проект “Україна: глобальний розвиток за допомогою “Інтернету”. Побачимо, що з цього вийде, а поки-що треба прислухатися до порад американців на рахунок української мережі, оскільки вони вкладають в неї значні кошти і покладають великі надії стосовно її розвитку
Слід зауважити, що на даному етапі свого розвитку система “Інтернет” має досить багато недоліків і внаслідок цього виникає величезна кількість невирішених проблем: викрадення тисяч чи мільйонів доларів хакерами; ламання програм та сайтів хакерами; виведення з ладу величезних кількостей комп’ютерів; віруси, що також завдають шкоди комп’ютерам; відсутність цензури і цей список можна було б ще довго продовжувати. Все це завдає моральної, а інколи і фізичної шкоди людям.
Та з недоліками, чи без них, “Інтернет” прогресує і вчені передбачають йому велике майбутнє. Адже крім недоліків мережа має досить багато позитивних сторін, які значно поліпшують життя людей у всьому світі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Булгаков В.Б. Золотой век бесплатного “Интернета”. // Комп&ньоН. - 1999. - №11 (111) 15березня – 19 березня. – 24 с.
2. Гордієнко Г.В. Входження України у всесвітню систему інформації. // Нова політика. - 1999 р. - №5 – С. 64-67.
3. Демонополізація “Інтернету”. // Молода дипломатія. - 2000. - №4 (18). –17с.
4. Інформаційна тривога. // Пробудись. - 1998. - 8 січня. – С. 3-12.
5. Кушніренко А.Г., Леонов А.Г., Кузьменко М.А. та інші. Информационные и комуникационные технологии в образовании. // Информатика и образование. - 1998. - №5. – С. 85-92.
6. Мелешко К.Б. “Інтернет” ворота в Україну. // Політика і культура. - 2001 р. - №1 (84) / 16-21 січня. – С. 30-32.
7. Новые информационные технологии. - М.: Дрофа. - 1999. – С. 48-67.
8. Сек А.А. Журналістика тікає в “Інтернет” // Україна молода. - 2000. - 20 жовтня. – 4 с.
9. Сталенко С.М. UA-нет напередодні мережевого буму. // Політика і культура. - 2001. - №5 (88) / 13-19 лютого. - С. 34-36.
10.Тимченко О.Л. Ну, комп’ютере ти даєш! // Україна молода. - 1999. - 23 червня. – 5 с.
11.Чубукова О.Д. Інформаційний вибух! Інформаційний голод. // Віче /2 (95) 2000. - С. 133-137.
12.Що таке “Інтернет”? // Пробудись. - 1997. - 22 липня. – С. 3-13.