Третя стадія: консенсус і кооперація. Після того як група у другій фазі вирішила міжособисті проблеми, різко зростає взаємна довіра співробітників. Група стає більш відкритою і відчуває себе більш вільною в тому, щоб заперечувати або приймати методи роботи і способи дії. На цій фазі група виявляє високу міру міцності все більша згода встановлюється відносно цілей роботи і задач спільних дій.
Четверта стадія: оптимальний колектив. Якщо група досягає цієї стадії, то це означає ідентифікацію різних членів групи з цілями групи і її загальною задачею. Внутрішня взаємодія в групі характеризується взаємною відвертістю, постійним зворотним зв'язком, спільним обліком результатів і прагненням до поліпшення загальної ситуації суперництво поступається місцем кооперації. Досягти саме цієї стадії взаємовідносин в групі має ставити собі за ціль не тільки керівник а й кожен працівник. Функціонування колективу як единого організму дозволить не тільки виконувати задачі, які стоять перед ним, а й допоможе вирішити ряд проблем пов’язаних з психологічним сумісництвом кожного працівника.
Список літератури:
Þ Браім І. Етика ділового спілкування. - Мінськ, 1996.
Þ Карнеги Д. Як набувати друзів і впливати на людей. - Київ, 1989.
Þ Скотт Г. Джинні. Конфлікти: шляху подолання. Київ, 1991.
Þ Скотт Г. Джинні. Засоби вирішення конфліктів. Київ, 1991.
Þ ред. Тутушкіна М.”Практична психологія для менеджерів”. Москва, 1996.
Þ Фішер Р, Юрі У. Шлях до згоди або переговори без поразки. Москва, 1990.